Ґендерні квоти. Участь жінок у виборах

Низький рівень представництва жінок серед лідерів списків та керівників партій може бути причиною недостатньої партійної підтримки жінок-кандидаток під час передвиборчої кампанії. Таке припущення ...

qw1 (1)
Ґендерні квоти. Участь жінок у виборах

Низький рівень представництва жінок серед лідерів списків та керівників партій може бути причиною недостатньої партійної підтримки жінок-кандидаток під час передвиборчої кампанії. Таке припущення робить Комітет виборців України за проміжними результатами ґендерного моніторингу на місцевих виборах.

В попередній заяві за проміжними результатами моніторингу КВУ відзначав, що присутність жінок- кандидатів у зовнішній рекламі (білборди, плакати, реклама в ЗМІ, агітаційні намети тощо) на рівні 15% від чоловіків не була пропорційною їх представництву у списках (в межах 26 — 36%). КВУ звертає увагу, що значна частина партійної агітації присвячена кандидатам — лідерам списків, а жінки серед них дуже мало представлені. З 318 списків кандидатів до обласних рад, тільки 28 списків очолювали жінки, що складає 8,8%. З 480 списків кандидатів до міських рад м. Києва та міст-обласних центрів, тільки 58 списків очолювали жінки, що складає 12,1%. Загалом, з 748 списків, жінки очолили 86 (або 11,5%). Такий показник не є пропорційним до представництва жінок загалом у списках (30,8%). Це може свідчити про неготовність партій до висування та підтримки жінок-лідерів.

45

З 86 списків, які очолювали жінки, в 5 випадках одна і та ж сама кандидатка очолювала списки партії до міської та обласної рад. В 15 випадках жінка-лідер списку була одночасно висуванкою від партії на посаду міського голови міста-обласного центру. В двох випадках, жінка-кандидатка була одночасно лідером у списку в обласну раду, лідером у списку в міську раду, та висуванкою на посаду міського голови від партії (Одеська область та м. Одеса: Світлана Фабрикант від партії «Відродження» та Олена Алєксєєнко від партії «Патріот»). Одночасне висування кандидатки від партії як лідера двох списків, або як лідера списку та кандидата на посаду міського голови, свідчить, з одного боку, про значну підтримку з боку партії. Одночасне висування збільшує шанси кандидатки бути обраною. З іншого боку, це свідчить про те, що рівень висування партіями жінок-лідерів реально ще нижчий. Це не 86 різних кандидаток-лідерів списків по всій Україні та ще 27 кандидаток від партій на посаду міського голови м. Києва та міст обласних центрів, а 81 лідерів списків та 12 кандидаток в мери. На рівні областей, Києва та міст- обласних центрів партії висунули менше сотні кандидаток-лідерів. У випадку одночасного проходження партії до міської та обласної рад, або перемоги кандидатки на виборах міського голови, їх мандати дістануться іншим кандидатам від цієї партії. Саме місцеві організації партій висувають кандидатів у відповідні ради та розпоряджаються рахунками виборчих фондів. Також місцеві організації партій висувають кандидатів на посаду міського голови, і можуть робити внески у виборчі фонди таких кандидатів.

46

Комітет виборців України проаналізував ґендерний склад керівництва обласних осередків партій, які висували списки кандидатів до відповідних обласних рад. Аналіз було здійснено на основі відкритих даних по 10 областям: Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Сумській, Полтавській, Харківській, Хмельницький, Чернігівській, Чернівецькій та Черкаській. Типовою є ситуація, коли серед 15 обласних осередків політичних партій тільки один очолює жінка (Сумська область). Загалом по 10 областям, з 141 обласних осередків, жінки очолюють 18 (або 12,8%). Місцеві організації партій підпорядковуються центральним органам партій. Серед 123 партій, що взяли участь у місцевих виборах, тільки в 23 випадках центральні органи партії очолює жінка, або жінка є одним з керівників (17,4%). Комітет виборців проаналізував також список кандидатів до обласних та міських рад м. Києва та міст- обласних центрів, які вибули з балотування до дня виборів. Серед 137 таких кандидатів, що вибули, 35 жінок (або 25,5%). Оскільки в середньому в усіх списках жінок 30,8%, серед кандидатів, що вибули, немає істотної різниці за ґендерною ознакою.

Комітет виборців України наголошує, що формального виконання квот при реєстрації списків кандидатів недостатньо для забезпечення рівних можливостей для жінок для участі в політичному житті. Для забезпечення жінкам кандидаткам рівних можливостей бути обраними необхідна пропорційна фінансова та організаційна підтримка з боку політичних партій. КВУ закликає політичні партії бути більш відкритими до залучення жінок до керівних органів партії як на центральному рівні, так і на рівні місцевих осередків. Активна участь жінок у внутрішньопартійній діяльності в перспективі сприятиме ширшому представництву і у місцевих радах. Місцеві вибори 25 жовтня 2015 р. – перші вибори в Україні, що проходять за існування ґендерної квоти у виборчому законодавстві. Хоча норма про квоту не передбачає санкції за її невиконання, Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» (КВУ) вважає саму появу такої норми прогресом для виборчого законодавства України. Включення положення про квоту дозволило піднести проблему відсутності ґендерної рівності на порядок денний суспільства.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

У громадах Півдня України проводять картування місцевого неурядового сектору

Правоохоронці та фахівці громад Чернігівщини посилюють спроможність з протидії гендерно зумовленому насильству

Участь громадян у процесах відновлення: кейс Березнегуватської громади (Миколаївщина)

Відбулась настановча сесія програми «Урядування в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення»

Курси англійської для переселенців стартують у 8 містах України

У Тернополі нагородили переможців всеукраїнського конкурсу «Золотий фліпчарт»