Енергетична безпека: чому українські громади все частіше обирають відновлювані джерела енергії

Ракетні атаки росіян минулої зими вказують на те, що один із стратегічних обʼєктів нашого ворога є енергетична інфраструктура України. Ворог регулярно шантажує увесь світ підривом Запорізької АЕС, ...

Додано:
mariia.domanska

головне
Енергетична безпека: чому українські громади все частіше обирають відновлювані джерела енергії

Ракетні атаки росіян минулої зими вказують на те, що один із стратегічних обʼєктів нашого ворога є енергетична інфраструктура України. Ворог регулярно шантажує увесь світ підривом Запорізької АЕС, прицільно бʼє по електростанціях та підстанціях, з ціллю завдати удару по економіці країни, позбавити цивільних громадян базових умов проживання: водо- та теплопостачання, зупинити роботу очисних споруд, лікарень та інших установ, важливих для життя людей.

У 2022 році через енергетичну кризу, спричинену масовими ракетними атаками, в Україну завезли дизельних генераторів потужністю в один атомний енергоблок.

«В Україну було ввезено 669,4 тис. генераторів. Більшість імпортували підприємства – 643,8 тис. Ще 25,5 тис. генераторів завезли громадяни», – повідомляв у своєму ТГ-каналі нардеп Ярослав Железняк.

Україна припинила експорт електроенергії у країни ЄС, а Уряд закликав населення економити електроенергію, особливо у пікові години.

Запобігти, щоб зберегти

Поки міністр енергетики Герман Галущенко закликає громадян України закупляти генератори та павербанки, деякі територіальні громади в Україні вирішили все ж дивитися на ситуацію більш стратегічно, а саме: встановлювати сонячні електростанції. Мова йде про розв’язання питання енергозабезпечення і страхування від втрати електропостачання обʼєктів критичної інфраструктури (найчастіше це лікарні, водоканали, очисні споруди).

«Минулого року вся Україна та наша медична система пройшли надважку зиму. Цього року ми чудово розуміємо, чого потенційно очікувати від ворога. Відповідно готуємося до опалювального сезону заздалегідь. Сьогодні всі медустанови забезпечені генераторами, критична потреба повністю закрита. Не менш важливим є і розвиток сучасних технологій, які дозволяють посилити нашу енергетичну безпеку. Зокрема, встановлення сонячних станцій. Наразі ними обладнані вже 32 медичні заклади», – зазначав міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко. 

Думку міністра щодо СЕС розділяє ряд українських природоохоронних організацій. Серед них громадська організація «Екоклуб» із міста Рівне. Вона у поточних умовах впроваджує проекти із встановлення СЕС на лікарнях, водоканалах, дитячих садочках у великих і малих громад України. Одна із цілей організації – допомогти оснастити якомога більше обʼєктів критичної інфраструктури територіальних громад України сонячними електростанціями для захисту цих обʼєктів від втрати електропостачання. Станом на 1 жовтня уже здійснено або розпочато 15 проєктів у містах: Суми (лікарня ), Житомир, Звягель (лікарня, водоканал, дитячий садок і ліцей), Броди, Кременчук, Рівне, Дубно, Ніжин, Миколаїв, Кодима, Чорноморськ, Бровари, Хотин.

Як ГО «Екоклуб» вдалося організувати такі проєкти та, які результати? 

Звягель: міська лікарня, водоканал і басейн у садочку

IMG_1849 (1)

 

Лікарня

У грудні 2022 року лікарня у місті Звягель, що на Житомирщині, отримала альтернативне джерело енергії – СЕС потужністю 32,4 кВт. Саме така кількість електроенергії забезпечує роботу 11 апаратів штучної вентиляції у реанімаційному відділенні лікарні. 

Кошти на цей проект отримала ГО «Екоклуб» у рамках кампанії «Sustainability4Ukraine» від CSR.Ukraine та Dobro.UA. Це 24-годинний вебатон під час якого організації зі всього світу проводити лекції на тему сталого розвитку та заохочували слухачів до збору коштів. Загалом у рамках вебатону Екоклуб отримав 840 тис. грн. влітку 2022 року.

Завдяки СЕС медзаклад за перші 8 місяців роботи СЕС зекономив 154 тис. грн. Як раніше повідомляло керівництво лікарні, за збережені кошти закуплять необхідне медичне обладнання та медикаменти або відремонтувати одне з відділень лікарні.

«Дизельні генератори не вигідні. Це не вирішення нашої проблеми, а короткострокове рішення, яке є небезпечним для довкілля і дорого коштує. Сонячна енергія дає нам енергію безкоштовно. Ми хочемо зберегти кошти для інших цілей і створити більш комфортні умови для роботи та життя наших мешканців», – розповідає Микола Боровець, міський голова Звягельської громади. 

Водоканал

Услід за лікарнею 14 березня 2023 року депутати міської ради виділили із бюджету громади 6 мільйонів грн. на встановлення СЕС для «Звягельводоканал». Підприємство надає послуги для більше 30 тис. жителів громади.

За попередніми розрахунками, робота станції допоможе скоротити річне споживання електроенергії підприємства на 164 тис. кВт*год. Це покриє річну потребу в електроенергії на 11%. А прогнозована економія коштів на тарифі за електропостачання становитиме 921 тис. грн/рік (за тарифом 5,62 грн/кВт*год).

Басейн у садочку

У червні 2023 року депутати Звягельської міської ради внесли зміни до Плану економічно-соціального розвитку громади. Було вирішено облаштувати СЕС на базі Центру дитячого розвитку «Дельфін» (дитсадок в районі «Болгарбуд»). Ініціаторки проєкту – секретар міської ради Оксана Гвозденко та депутатка Валентина Тростенюк вирішили направити на його реалізацію свої «депутатські кошти», які цьогоріч виділили на виборчі округи з міського бюджету в сумі 500 тис. грн. від кожної обраниці громади. Запуск СЕС передбачає економію електроенергії і модернізацію системи енергопостачання будівлі. Окрім цього, за таких умов у садочку цілий рік, а не сезонно, працюватиме басейн.

Місцева рада вже обраховує економічну доцільність та технічну можливість встановлення СЕС у дитячому садочку № 1 та гімназії № 1 міста Звягель.

Суми: міська лікарня, дитяча лікарня

суми

 

На початку літа 2023 року у Сумах встановили сонячну електростанцію для Центральної міської клінічної лікарні. Її потужність – 60,0 кВт. Кошти на встановлення – 27 500 євро – зібрала ГО «Екоклуб» разом із жертводавцями із Польщі, Чехії та Німеччини. Іншу частину – 18 600 євро – виділили із бюджету громади. 

«Центральна міська клінічна лікарня» у Сумах – це багатопрофільний заклад, у якому щоденно перебуває близько 400 пацієнтів: лікарі проводять до 30 оперативних втручань, виконують понад 100 рентгенівських знімків. 

Сонячна електростанція у медзакладі працюватиме у парі з генератором. Її робота допоможе зекономити кошти, передбачені на пальне. За попередніми розрахунками, запланована економія електроенергії складе 457,5 тис. грн. на рік.  Кошти спрямують на впровадження енергоефективних заходів в інших медичних закладах. На черзі у Сумах встановлення електростанції для «Дитячої клінічної лікарні імені Святої Зінаїди».

«Місто розташоване близько до російського кордону, область постійно обстрілюють. Цими пілотними проєктами – встановленням сонячних електростанцій на комунальних установах – хочемо налагодити довготривалу співпрацю з громадськими організаціями, які допомагають громадам стати енергетично незалежними. Такою організацією є Екоклуб. Ми знаємо про успішно втіленні проєкти в інших населених пунктах України і сподіваємося, що Суми стануть одними із них», – коментує начальниця Відділу екології, енергозбереження та розрахунків за енергоносії Сумської міської ради Марина Драніченко.

Дубно: міська лікарня

Цього літа на даху Дубенської міської лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 43,6 кВт. Передбачається, що цього вистачить, аби покрити 30% енергопотреб медзакладу.

Загальний бюджет проєкту станції – 1 418 217 грн. Частину коштів отримали від Посольства Федеративної Республіки Німеччини через ГО «Екоклуб» – 987 500 грн. Іншу виділили із бюджету громади – це 430 717 грн.

Медзаклад обслуговує близько 169 тис. жителів міста та навколишніх населених пунктів. У лікарні проводять надскладні операції, тому безперебійне живлення тут необхідне для багатьох життєвоважливих апаратів.

«Нещодавно Дубенська міська лікарня отримала ангіограф, комп’ютерний томограф та інші дороговартісні прилади. Обладнання споживає велику кількість електроенергії. Тож лікарня має забезпечити постійність їхньої роботи у критичних ситуаціях. Сонячна електростанція робитиме це надійно та дешевше, ніж генератор» – говорить Віктор Красовський, директор Дубенської міської лікарні.

Житомир: міська лікарня

житомир1

Восени 2022 року у Житомирі об’єкти критичної інфраструктури працювали в умовах знеструмлення. Будівлі лікарні були відключені від мережі. Відключення відбувалися кілька разів і щоразу тривали від 2 до 2 годин. Місцева влада шукала альтернативні джерела енергії, щоб забезпечити ними критично важливу інфраструктуру. Цього року, 15 червня, ГО «Екоклуб» у партнерстві з громадською організацією «Nesehnuti» та компанією «SolSol» встановили сонячну електростанцію потужністю 48 кВт на даху лікарні.

«Є перші результати роботи СЕС на лікарні у Житомирі: за період з 10 по 25 липня станція згенерувала 3 279 кВт*год електроенергії. Це дозволило заощадити близько 21 тис. грн. Економія в рік за попередніми розрахунками близько 300 тис., які скерують на розвиток медзакладу», – розповідає координаторка проєктів ГО «Екоклуб» Олена Кондратюк.

Це перший досвід Житомира у встановленні сонячних електростанцій для критичної інфраструктури. До слова, місто зобов’язалося повністю перейти на використання відновлюваних джерел енергії до 2050 року. За попередніми розрахунками, робота СЕС дозволить зекономити лікарні до 307 тис. грн (за поточним тарифом). Зекономлені кошти спрямують на енергоефективні заходи.

Рівне: стоматполіклініка

рівне

1 жовтня 2023 завершили встановлення сонячної електростанції для Рівненської обласної стоматологічної поліклініки. Її проєктна потужність 40 кВт. Планується, що щороку станція вироблятиме 42 023 кВт*год. Це забезпечить 36% споживання енергії будівлі. Зекономлені кошти – це близько 150 тис. грн. за нинішнім тарифом – зможуть використати на інші потреби або ж на збільшення потужностей станції. 

Загальна вартість проєкту становить 3 411 330 грн. (включно із ремонтом даху). Із них: 25 тис. євро (981 236 грн. за курсом НБУ станом на березень 2023 року) – кошти Посольства Федеративної Республіки Німеччини; 2 370 000 грн. – кошти муніципалітету; 60 000 грн. – внесок ГО «Екоклуб».

Бровари: дитяча лікарня

Сонячну електростанцію для дитячого корпусу Броварської багатопрофільної клінічної лікарні планують встановити до кінця 2023-го року. Щороку тут лікується більше 25 тис. дітей. Наявність сонячної станції дозволить медичному закладу працювати незалежно від електропостачання із загальної мережі. Планова потужність СЕС – 60 кВт. Договір про співпрацю щодо цього проекту підписали ГО «Екоклуб», БФ Yellow Blue Foundation та Броварська міська рада. Бюджет проєкту  – 40 тис. євро, зокрема, 10 тис. виділять із міського бюджету, 30 тис. – шведський родинний благодійний фонд Alba Care. 

«Наша громада не з чуток знає, як жити в умовах відключень електроенергії. Тому для нас надзвичайно важливо розвивати альтернативні джерела енергії. Цим пілотним проєктом ми показуємо готовність надалі втілювати проєкти відновлюваної енергетики і посилювати енергетичну безпеку», – говорить Ігор Сапожко, Броварський міський голова. 

Ніжин: пологовий будинок

СЕС на даху пологового будинку та водоканалу у місті Ніжин також планують запустити до кінця цього року. Кошторис кожного проекту – 100 тис. євро. 

СЕС потужністю 130 кВт для комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» буде встановлено у рамках проєкту від німецького фонду міжнародного співробітництва GIZ. 

«Завдяки реалізації цього проєкту за рік станція може згенерувати 152 000 кВт електроенергії, що дозволить суттєво зменшити витрати комунального підприємства на оплату енергоносіїв», – повідомив Ніжинський міський голова Олександр Кодола.

Також місто стало учасником проєкту Фонду «Жовто-блакитна сила» з підвищення енергобезпеки соціальної інфраструктури у рамках якого сонячною станцією буде оснащений і місцевий пологовий будинок. Це дозволить покрити 40% потреб в енергоспоживанні. 

Броди: водоканал

Напочатку року водоканал у Бродах отримав благодійну допомогу у вигляді дизельного генератора потужністю 80 кВт, який, зі слів керівництва комунального підприємства, повністю забезпечує систему водозабору. Проте на цьому Бродівська громада не зупинилася. Місцева рада виділила кошти на сонячну електростанцію для водоканалу. 

Для цього передбачили з бюджету 3 600 000 грн. Мережеву електростанцію встановлять на трьох об’єктах комунального підприємства «Бродиводоканал». Виробництво електроенергії від СЕС оцінюють у 106 634 кВт*год на рік. Це покриє 13,5% річної потреби підприємства в електроенергії.

Кременчук: міська лікарня 

кременчук1

Нещодавно сонячна електростанція запрацювала у «Кременчуцький міській лікарні» на Полтавщині. Заступниця міського голови, Ольга Усанова, зазначає, що місто отримало чи не найбільше пошкоджень в області за весь час війни. Відтак, місцева лікарня уже зіткнулася із проблемами електропостачання і минулоріч використовувала генератор для забезпечення роботи установи. Проте 30 кВт потужності було недостатньо. 

З вересня у медустанові запрацювала СЕС потужністю 60 кВт. Загалом лікарня споживає близько 516 тис. кВт·год електроенергії на рік. Нова станція покриватиме близько 8% цих витрат. Щодо фінансової економії, то лікарня щорічно економитиме близько 230 тис. грн. на платі за комунальні послуги за тарифом 2022 року.

Кошти на втілення проєкту Кременчуцька міська рада отримала від організації WECF (Women Engage for a Common Future) та Elektrizitätswerke Schönau. Загальна вартість встановлення – 1 755 800 грн. Ще 400 тис. грн. виділили із бюджету громади, за які виготовили необхідну документацію та відремонтували дах.

До слова, сонячна станція у Кременчуці є також у одній із міських шкіл, завдяки якій заклад економить 229 тис. грн. за тарифом 2022 року.

Вознесенськ: лікарня і водоканал

вознесенськ-водоканал

У 2020 році у співпраці з ГО «Екоклуб» та посольством Норвегії Вознесенський водоканал отримав сонячну електростанцію потужністю 50 кВт. А вже на початку 2023 року уже з власної ініціативи місцевої ради була побудована ще одна сонячна електростанція потужністю 150 кВт, щоб населення не залишилося без водопостачання під час аварійних відключень.

Наразі СЕС покриває близько 45% потреб насосної станції в електроенергії. Навіть під час повного відключення електроенергії вона зможе деякий час живити водоканал і забезпечувати жителів громади водою.

Що далі?

Кожен із описаних проектів був реалізований завдяки співпраці громадських організацій, міжнародних фондів, закордонних партнерів та українських громад, в яких одна єдина ціль – забезпечити енергетичну стабільність із допомогою відновлювальних джерел енергії обʼєктів критичної інфраструктури українських громад в умовах воєнного стану. Як бачимо, результати є. Їх також підтверджує понад 400 запитів до ГО «Екоклуб» від українських тергромад із проханням допомогти встановити сонячні станції на комунальних обʼєктах населених пунктів.

Для цього був започаткований навесні 2022 проєкт «Сонячна допомога Україні», який продовжує діяти і допомагати шукати фінансування, партнерів, надає експертну підтримку усім зацікавленим тергромадам України.

ВДЕ – страховка від блекаутів і стратегічний крок післявоєнної реконструкції

У липні 2023 року українці спожили майже третину електроенергії, виробленої з енергії сонцяЦе свідчить про те, що відновлювані джерела енергії все частіше використовуватимуться як побутовими, так і промисловими споживачами, а децентралізована інфраструктура саме станцій з ВДЕ дозволяє знизити рівень її ураження на відміну від централізованої атомної чи теплоенергетики. Тож використання ВДЕ є питанням національної енергетичної безпеки і поступово це проглядається у заявах лідерів держави. Раніше Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна має стати лідером у побудові сучасної зеленої енергетики, що дасть змогу створити децентралізовану енергосистему. 

Підтримує ідею малої генерації енергії з відновлюваних джерел і відповідно децентралізацію енергосистеми й населення України. Згідно з дослідженням громадської організації «Екодія, 84% опитаних ставляться до цієї ідеї позитивно.

25 вересня ГО «Екоклуб» взяв участь у Комітетських слуханнях щодо впровадження Україною 4-го Енергопакету, організованого Комітетом ВРУ з питань енергетики та ЖКП. Організація наголосила на пріоритетності ВДЕ у післявоєнній відбудові та надала пропозиції для Комітету, які будуть передані робочій групі, що займатиметься розробкою рекомендацій до законопроєктів щодо дизайну ринку відповідно до вимог 4-го Енергопакету ЄС. 

Таким чином, громадяни мають стати учасниками енергетичного переходу. Це важливий соціальний компонент при якому енергетичний перехід є не зміною одних великих компаній на інші, а радше дорожньою картою із окресленим шляхом до енергетичної безпеки та незалежності для громадян.

Марія Доманська, Коаліція «Енергетичний перехід»

Співавторка Наталія Литвин, ГО «Екоклуб» 


Тематика публікації:                    

Останні публікації цього розділу:

Виклики у деокупованих громадах Півдня: від правових потреб до системних рішень

Підтримка громад України: на Дніпропетровщині стартує проєкт Parasol від RCERBS та CEE Bankwatch Network

В Новобілоуській громаді на Чернігівщині працюють над завершенням Плану відновлення і розвитку

Жінка та місцеве самоврядування: яка її роль у стійкості та відбудові локальних громад

У Києві відкрили вуличну виставку «Мововбивство – складова рашизму»

ІННОВАЦІЙНА ГЕНЕРАЦІЯ — переможці в конкурсі підпрограми МЕДІА “Розвиток аудиторії та кіноосвіта 2023”