Експертні рекомендації щодо забезпечення владно-громадської взаємодії у реалізації пріоритетів розвитку та відновлення

Успіх процесу планування розвитку громад значною мірою залежить від того, наскільки включені всі групи населення в кожен з етапів, які ведуть до бажаного результату, а саме — реального плану розвитку та відновлення, який розуміє кожен мешканець громади й над реалізацією якого працюють у тісній міжсекторальній взаємодії. 

Як забезпечити реальну участь? Яких помилок варто уникати? Представляємо вашій увазі кілька практичних порад від спікерів експертного обговорення на тему «Громадське залучення до планування відновлення та розвитку громад». 

1. Воєнний стан не має перешкоджати залученню жителів до діалогу з місцевою владою. Шукайте нові форми взаємодії. 

Так, при плануванні взаємодії важливо враховувати безпековий компонент, проте й не забувати, що форми можуть бути різними (від опитувань до онлайн / офлайн зустрічей). При цьому не можна виключати з комунікації жителів, які тимчасово проживають в інших громадах України або за кордоном. Досвід показує, що включити їх у діалог з питань розвитку та відновлення реально, і це сприяє посиленню відчуття причетності та бажання бути частиною майбутніх змін. 

2. Немає універсальних підходів до громадського залучення, які будуть ефективними в кожній громаді. Представникам локальних громад варто обрати свою модель залучення та її розвивати. 

Кожна громада України має свій унікальний досвід попередньої взаємодії з жителями і їхнього включення в процеси планування та реалізації місцевої політики. Практика повномасштабного вторгнення показала, що там, де процеси були налагоджені, територіальна громада швидше оговталася та почала активно діяти. Тому, якщо у вашій громаді владно-громадська взаємодія залишає бажати кращого, варто спрямувати максимальну кількість зусиль, щоб змінити ситуацію й почати взаємодіяти уже сьогодні. 

3. Залучення громадян є ініціативою згори донизу й ініціюється органом місцевого самоврядування. 

Саме посадові особи місцевого самоврядування за своїми обов’язками мають запрошувати громадян долучитися до процесу обговорення, оцінки нових політик та пошуку спільних рішень. 

4. Планування в умовах невизначеності можливе, адже першочергово цей процес про налагодження комунікації. 

Найціннішим у спільному процесі стратегічного планування є не сам документ, а організований процес комунікації. Адже комунікація — це процес формування довіри між сторонами та репутації місцевої ради. А без довіри неможливий економічний розвиток, до якого прагне кожна територіальна громада. При цьому не варто забувати, що комунікація — це двосторонній процес, а отже жителі мають розуміти, що їхній зворотний зв’язок на запит влади буде оцінений та врахований.

5. Діалог буде якісним, коли жителі об’єднані й можуть сформувати свою консолідовану позицію.  

Експерти рекомендують об’єднувати жителів за інтересами аби чути спільну, а не індивідуальну, позицію та разом шукати рішення. По-перше, в такому випадку менше працівників місцевої ради буде залучено в процес комунікації, що дозволить ефективно організувати робочий процес. По-друге, якість комунікації суттєво переважатиме кількість затраченого на неї часу. Відтак, створювати відповідні майданчики / платформи можна відповідно до віку, статі, соціальних ролей, напрямів діяльності або сфери інтересів. 

6. Громадський сектор та влада мають бути партнерами. При цьому кожна сторона має виконувати притаманні лише їй функції та ролі. 

Експерти переконані, що місцеві ради мають максимально розвивати громадянське суспільство та його спроможність у своїх громадах. При цьому лідери ІГС мають зрозуміти, що не потрібно заміняти собою владу. Їхня роль у громаді експертна, консультаційна, а також направлена зокрема на залучення додаткових ресурсів, які допомагають розвивати громаду, формувати якісні документи, посилювати розроблені та узгоджені рішення. При цьому, залучаючи громадський сектор до діалогу та спільного пошуку рішень, влада отримує скоординований та узгоджений документ, який демонструє внесок, роль і відповідальність кожної зі сторін. 

7. Громадам саме час оновити механізми участі й зробити їх максимально доступними для використання. 

Скористатись інструментами громадської участі в плануванні відновлення та розвитку своєї громади має мати можливість кожен, незалежно від того, чи він / вона є новими або постійними жителями в громаді, виїхали за кордон чи в іншу територіальну громаду. Процеси участі мають бути різноманітні та максимально інклюзивні. Часто саме громадянське суспільство може посилити спроможність місцевих рад у їхній розробці та застосуванні. 

8. Не варто боятися критики. Варто боятися того, що людям стане байдуже. 

Залучення жителів у процес стратегічного планування допомагає їм краще зрозуміти можливості та повноваження місцевої влади. Крім того, такі зустрічі — це часто про нове бачення розвитку громади, а якість запропонованих рішень з кожним засіданням стає все кращою. Таким чином залучення жителів у процес планування — можливість не лише знайти нові ідеї та розділити відповідальність за їхню реалізацію, а й можливість підвищити рівень громадянської освіти. 

9. Представникам ОМС важливо налагодити двосторонню комунікацію в громаді (чути та реагувати на фідбеки від мешканців) —  як один з основних інструментів залучення та розуміння потреб і можливостей мешканців у процесі планування розвитку чи відновлення / відбудови. 

Важливо не забувати, що ця комунікація не повинна зводитися тільки до процесу інформування громадськості про вже прийняті рішення чи реалізовані проєкти. Важливим аспектом є отримання зворотного зв’язку. Будь-яка новація впроваджується простіше, коли люди вважають її своєю. Для цього вони мають відчувати себе співавторами зміни, надавати свої відгуки та пропозиції для покращення. За умов обмежених ресурсів, а в деяких громадах неможливості збиратися офлайн із безпекових міркувань, варто тестувати різноманітні онлайн-інструменти. 

10. Статистика та аналіз даних допомагають приймати ефективні управлінські рішення. 

Це дає змогу приймати обґрунтовані рішення на основі фактів і аналітики, зменшуючи ризики та збільшуючи шанси на успіх. 

Рекомендації підготовлено за підсумками заходу, який організовано Центром політико-правових реформ, ГО «Волинський Інститут Права», ГС «Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.