Екологи і активісти об’єднали зусилля у відстоюванні Біличанського лісу

У прес-центрі Національної спілки журналістів України відбулася прес-конференція “Екологи і активісти виявили в Національному парку “Голосіївський” приватні маєтки відомих осіб”. Захід організовано Всеукраїнською молодіжної громадською організацією «Студентське братство» (спільно з партнерами ГО «Екозагін», ГО «Зелена Платформа») у рамках проекту «Захист і розвиток зелених зон у міських громадах України».

За підсумками прес-конференції вийшли телесюжети «5 каналу», «Громадського телебачення» та інших.

Михайло Погребиський – голова громадської організації “Екозагін”, яка є партнером проекту «Захист і розвиток зелених зон у міських громадах України» – продемонстрував фотографії, на яких видно місця незаконної забудови в Біличанському лісі. Він розповів, що цей ліс увійшов до складу Національного природного парку “Голосіївський” згідно указу Президента України №446/2014 “Про зміну меж національного природного парку “Голосіївський” від 1 травня 2014 року.  Погребиський розповів, що у рамках проекту «Захист і розвиток зелених зон у міських громадах України», який впроваджує ВМГО «Студентське братство», увага приділяється збереженню від забудов різних складових частин території НПП “Голосіївський”, таких як лісове урочище Бичок, урочище Теремки, Голосіївський ліс, Біличанський ліс (площею 6462,62 га). Михайло  наголосив, що будь-яке посягання на територію НПП “Голосіївський” – це не просто грубе порушення закону “Про природно-заповідний фонд України” та відповідного Указу Президента, а й кримінальні дії, що підпадають під статтю 252 КК України “Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду”.

Відомий еколог, заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк навів наукове обґрунтування та розповів передісторію включення Біличанського лісу до складу НПП “Голосіївський”. Василюк наголосив на унікальній природній цінності Біличанського лісу, через яку “ще у 80-х роках минулого століття пропонувалося створення національного природного парку, відтак цей ліс віднесено до НПП “Голосіївський”, натомість сьогодні над жодним лісом у національному природному парку в Україні не нависла така загроза знищення, як над Біличанським лісом”.

Борис Дробот – директор Національного природного парку «Голосіївський» – зазначив: «Територія Біличанського лісу охороняється законом про природно-заповідний фонд, а там зараз палаци». Він розповів, що «історія з Біличанським лісом почалася з того, що, скориставшись тим, що межа міста Києва була не винесена в натуру група «юристів-прохиндєїв» за допомогою рішень судів визнали землі Святошинського лісопаркового господарства  територіями селищ Гостомеля та Коцюбинського. Після цього селищні ради нарізали і роздали багато сотень земельних ділянок, по яких вже багато років тривають суди. По багатьох земельних ділянках прокуратура успішно відсуджує і виграє суди стосовно повернення ділянки до Національного природного парку «Голосіївський». Але якщо ділянка забудована, то власник має майно і залишається власником майна, після чого буде спроба відвести землю на підставі того, що особа має майно».

Юрист Національного природного парку «Голосіївський» Катерина Ракитянська розповіла про те, яка ведеться робота щодо повернення земельних ділянок державі: «у судах, переважно Ірпінському суді,  перебуває понад 200 позовів, які ініційовані прокуратурою Київської області і стосуються повернення земельних ділянок із незаконного володіння». Вона наголосила: «Один позов – це одна земельна ділянка площею 15 соток, а є такі відповідачі, до яких прокуратура подала позови, які мають по 3, 5 чи 50 земельних ділянок, що означає 8 гектарів, і все це, фактично, ліс. Ще одна судова справа – щодо договору оренди частини урочища Бичок на столичному шосе, який з ТОВ «Ареста-Буд» уклала Київська міська рада. НПП «Голосіївський» спільно з ГО «Корчувате – наш Дім» у суді першої інстанції договір був визнаний недійсним, проте постановою Київського Апеляційного господарського суду ці договори оренди визнані дійсним. На цій земельній ділянці у реєстрі вже зареєстровано об’єкти незавершеного будівництва. Зараз прокуратура міста Києва та  НПП «Голосіївський» спільно з ГО «Корчувате – наш Дім»  подали касаційні скарги».  На переконаня юриста «усе це можливо, бо немає, як того вимагає закон, встановлення меж Національного парку «Голосіївський».

Ірина Федорів – представник громадського руху “Чесно” та журналіст сайту “Громади Приірпіння” заявила: «Якщо в Чорнобилі пожежа і йде вітер, то саме Біличанський ліс є природним буфером для магаполісу – Києва. А вийшло так, що 60 депутатів якихось селищних рад підняли руки, проголосували і в нас немає цього буфера. У нас тривають судові засідання, але нічого не змінюється, рубки лісу тривають. Ви уявіть, що у 2008 році якісь дві селищні ради відголосували, що вони ділять сотні гектарів лісу, наш рекреаційний фонд розподілили на себе, своїх родичів та підставних осіб. По підробних документах із залученям студентів Дніпропетровська, Запоріжжя і Одеси, які продали копії своїх паспортів за 100-200 гривень. Дуже хотілося б почути правоохоронців, коли притягнуть до відповідальності тих, хто вже 10 років «дерибанить» наше майно, бо усі провадження сьогодні є по цивільних справах про повернення вкраденої землі державі. Система не карає за це. Якщо в мера Ірпеня є 67 квартир і ділянка у Біличанському лісі, то як він їх нажив?  Із 501 «роздеребанених» ділянок 101 ділянка акумулювалася у депутата Гостомельської селищної ради по імені Владислав Євстифєєв, хоча в нього зарплата за декларацією 8 тисяч гривень на місяць?». Ірина навела конкретні приклади незаконних забудов на території Біличанського лісу відомими особами президент спортклубу «Пересвіт» та засновник фрі-файту Андрій Старовойт та Лариса Прокопенко – сестра “діамантового” прокурора Олександра Корнійця (екс-заступника прокурора Київської області), в неї 5 ділянок лісу коло залізниці.

Проект «Захист і розвиток зелених зон у міських громадах України» реалізовується Всеукраїнською молодіжною громадською організацією “Студентське братство” спільно з партнерами у співпраці з Національним екологічним центром України у рамках програми Climate Forum East II за підтримки Європейського Союзу, Австрійської агенції з розвитку та Австрійського Червоного Хреста.