«Думайдан – 2016: фотомиті». Коротко про головне

2 жовтня 2016 року о 12.00 в «Галереї Дому МК» (вул. Б. Хмельницького, 57 Б, Київ, м. «Університет») відкриється фотовиставка «Думайдан – 2016: фотомиті», присвячена попереднім підсумкам проекту «Думайдан – 2016: збереження зелених зон у містах і селищах». Виставка триватиме два дні, 2 та 3 жовтня. Вхід вільний. Чекаємо на Вас!

Відвідувачі виставки побачать кращі фотографії харківського екологічного активіста Олега Перегона, який брав участь у захисті місцевого лісопарку від вирубки перед ЄВРО-2012; фотографії занедбаних парків Тернопільщини екологіста Олександра Степаненка, фотоісторії журналіста УГСПЛ Олега Шинкаренка, активістів Тамари Харчилави, Нінель Суслової та Олександра Чеботарьова про мирні протести на Київщині, серед яких: захист від вирубки орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський», протести проти ліквідації озера Качине в Дарницькому районі міста Києва та проти вирубки парку «Чорний Гай» в Ірпені.

Організатори проекту «Думайдан – 2016: збереження зелених зон у містах і селищах» про фотовиставку:

Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини:

“Проект «Думайдан» був задуманий як альтернатива Майдану. Наша мета була — протиставити популізму експертне обговорення і створити певну платформу для вирішення складних і суспільно важливих питань. Цього року ми вибрали тему, пов’язану з екологічними проблемами, що відкрило для нас безліч проблем у цій сфері, але також дало можливість знайти чудових партнерів серед громадських організацій і експертів. Виставкою ми намагаємося привернути увагу людей до проблеми, яка загрожує повільним знищенням нашого природного середовища”.

Олена Сапожнікова, юрист Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини:

“Фотомиті цієї виставки — це погляд через шпаринки у жахіття, що відбуваються зараз із природою у містах та селищах. У час збройного конфлікту на Сході країни уже навіть людські життя починають знецінюватися, а з природою у нас взагалі поводяться безцеремонно, наче завтра – останній день, і потім нічого не буде. Однак рішучість деяких змушує не зневіритися, а продовжувати бачити красу і намагатися її захистити. Ці фотомиті — щоденний невоєнний героїзм небайдужих людей. Адже дерева, озера чи птахи не можуть крикнути цьому всьому: «Ні!», вони лише чекають від нас допомоги. Ми хочемо розбудити людей від сну байдужості, розкрити у них краплі любові до світу, що є у кожного в серці, та знайти відгук до спільних дій, щоб діти наші жили в мирі не на спустошеній землі, а у квітучих алеях, парках, скверах. Адже коли людина бачить у дереві душу, у її обрисах певні знаки, у озері домівку качок, у гіллі дерев гнізда птахів, то це живий погляд, некам’яний, людяний. Ми чекаємо на вас в надії, що ми разом усі сядемо та спробуємо спокійно знайти виходи із складних ситуацій, спробуємо подумати як створити гідне майбутнє, і спробуємо знайти шляхи втілення задуманого власними руками!”

Олена Кравченко, виконавчий директор Міжнародної благодійної організації “Екологія — Право – Людина”, головний редактор журналу “Екологія. Право. Людина”:

“Ми пообіцяли Українській Гельсінській спілці максимальну співпрацю по темі захисту зелених зон. Вважаємо, що потрібно піднімати тему розвитку екологічної свідомості. Люди мають розуміти, що це не про пташок, а про здоров’я наших людей, про здоров’я дітей, що астма та алергія у значній мірі розвиваються через те, що ми не отримуємо чистого повітря. За статистикою на Землі щороку через забруднене повітря та воду помирає сім мільйонів людей. Я бачу цей зв’язок, а от чи бачать його чиновники? Чи бачать його ті, хто робить генеральні плани, через які знищуються зелені зони і утворюються кам’яні джунглі? Чи бачать його ті, хто приймає рішення про вирубку Національного парку Голосіївський, щоб побудувати там автозаправку і торговий центр? Напевне, ні. Я гадаю, що ця фотовиставка — це в першу чергу меседж і до них і до територіальних громад, простих громадян, які не приймають управлінські рішення, але мають і повинні на них впливати. Зелена зона — це не просто для милування очей, вона життєво необхідна для життя їх та їхніх дітей”.

Лідія Тополевська, громадська організація Центр правових та політичних досліджень “СІМ”:

“Ці фотографії мають велике значення, бо кажуть нам про проблеми, про які люди мали би замислитися. Виставка показує, як від діяльності людей зникають зелені зони. Звісно, не всі міста постраждали однаково. Наприклад, У Львові справи дуже погані: вирубка в центральній частині міста була великою. Виставка має спонукати людей замислитися над проблемами екології, адже наша екологічна культура так само низька як і правова. Для її підвищення потрібні прості і одночасно широкомасштабні речі, такі як ця виставка”.

Олег Перегон, Голова координаційної ради громадської організації “Зелений Фронт”:

“Мета цієї фотовиставки — привернути увагу суспільства до проблеми охорони зелених насаджень, показати суспільству, що захист зелених зон — це не справа волонтерів, окремих людей, а всього суспільства. Ми показуємо те, що відбувалося в минулому, щоб воно не повторилося в майбутньому. Я маю на увазі всі ці протистояння щодо збереження зелених насаджень у містах України. Коли правоохоронці побачать, який вони мають вигляд, стаючи на бік руйнівників зелених зон, я сподіваюся, вони схаменуться та наступного разу оберуть бік Закону”.

Олександр Степаненко, виконавчий директор Екологічного гуманітарного об’єднання “Зелений Світ”:

“Зелені зони в містах з кожним роком скорочуються, їхній стан погіршується. А це ж один з елементів життєво необхідного середовища для того, щоб міста були не просто зосередження транспортних потоків, а місцями відпочинку та комфортного життя людей. Зелені зони також є об’єктами культурної спадщини, які треба охороняти. І, власне, наша фотовиставка — це спроба донести цю інформацію до широкого загалу”.

Текст та фото картин: УГСПЛ