Доступ осіб з інвалідністю до виборів: загальний огляд

Відповідно до даних Державної служби статистики станом на 1 січня 2019 року в Україні обліковано 2 659 679 людей з інвалідністю. З них –  близько 2,5 млн осіб з інвалідністю є громадянами та ...

Додано:
Oleksandr Korenkov

Аналіз доступності_Монтажная область 1
Доступ осіб з інвалідністю до виборів: загальний огляд

Відповідно до даних Державної служби статистики станом на 1 січня 2019 року в Україні обліковано 2 659 679 людей з інвалідністю. З них –  близько 2,5 млн осіб з інвалідністю є громадянами та громадянками, які досягли 18 річного віку та, відповідно, можуть бути суб’єктами виборчого процесу,  реалізувати своє активне і пасивне виборче право. Тобто мати можливість обирати (президента, парламент, місцеву владу) та бути обраними! В цілому в світі понад мільярд осіб мають ту чи іншу форму інвалідності – фізичну, сенсорну, психосоціальну чи інтелектуальну. Реалізація виборчих прав для значної частини цих людей є суттєво ускладненою.

Міжнародно-правове регулювання

Відповідно до положень Конвенції про права осіб з інвалідністю, яку Україна ратифікувала у 2009 році, державою було взято зобов’язання вжити належних заходів щодо гарантування особам з інвалідністю участі в політичному та суспільному житті, зокрема шляхом забезпечення того, щоб процедури, приміщення та матеріали для голосування були підхожими, доступними та легкими для розуміння й використання. На виконання даної Конвенції Урядом України було затверджено Державну цільову програму “Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю” на період до 2020 року, а також здійснюється систематичне звітування у форматі доповідей перед Комітетом ООН з прав людей з інвалідністю. Загальна Декларація прав людини, Європейська соціальна хартія, Керівні принципи ОБЄЄ, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та інші документи сприяють забезпеченню участі осіб з інвалідністю в політичному житті. 

Більше про міжнародне правове регулювання та світовий досвід реалізації політичних прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення в наступних публікаціях.

Результати моніторингу

В Україні центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав осіб з інвалідністю є Міністерство соціальної політики. Проте зобов’язання створювати умови для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до об’єктів фізичного оточення та послуг лежить на всіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності.

Подібна позиція визначена і в щорічній доповіді Уповноваженого ВРУ з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. Зокрема, Омбудсмен закликав Центральну виборчу комісію внести зміни до Вимог до приміщень дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування, затверджених постановою Центральної виборчої комісії від 19 січня 2012 року No 5 відповідно до положень Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 листопада 2018 року No 327.

Більш детальніше про результати моніторингу визначені в щорічній доповіді Уповноваженого ВРУ з прав людини за посиланням.

Національне регулювання

Відповідно до Конституції України, Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” забороняються будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, інвалідності та стану здоров’я, за мовними або іншими ознаками.

В свою чергу, Виборчим Кодексом України від 19.12.2019 року (далі – ВКУ) було визначено вимоги щодо процедур, приміщень та матеріалів для забезпечення безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до реалізації виборчих прав.

В частині процедур ВКУ визначає сприяння у наданні допомозі виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку. Закріпленими є можливість присутності супроводжуючих осіб людей з інвалідністю як учасників засідань виборчої комісії, визначається порядок організації голосування виборців за місцем перебування. Також передбаченою є можливість оскарження дій/бездіяльності у зв’язку з незабезпеченням умов для доступу виборців з інвалідністю до виборчого процесу.

Проте, ВКУ не містить процедурних особливостей щодо людей з інвалідністю та маломобільних груп населення на всіх етапах виборчого процесу, що сприяло б залученості до політичної участі, навчання учасників процесу. Наразі відсутні  альтернативні способи голосування.

В свою чергу, зазначається, що приміщення дільничної виборчої комісії (далі – ДВК) та приміщення для голосування повинні відповідати вимогам ВКУ, а також встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм, державним будівельним нормам, в тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Нормативи облаштування приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування встановлюються Центральною виборчою комісією. Вимоги визначені ВКУ передбачені лише в одній статті, що не охоплює всіх критеріїв.

Не менше занепокоєння викликає встановлення вимог виключно щодо ДВК та приміщень для голосування, що потенційно може обмежувати осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп до участі як членів комісій, спостерігачів, представників кандидатів, інших учасників виборчого процесу на рівні окружних комісій, Центральної виборчої комісії.

В частині матеріалів для голосування слід відмітити обов’язок виготовлення та розміщення інформаційних плакатів кандидатів  із застосуванням розумного пристосування та  безперешкодність доступу користувачів із порушеннями зору та слуху до офіційного сайту ЦВК. Також обов’язковою вимогою є адаптування матеріалів передвиборчої агітації з використанням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації шляхом титрування та/або перекладу на українську жестову мову з метою забезпечення їх доступності для осіб з порушеннями зору та слуху з урахуванням вимог, встановлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Водночас є ризик, що інформація про вибори та виборчий процес буде недоступною в повному обсязі для всіх виборців з інвалідністю. В даному контексті надзвичайно корисним може стати досвід Великої Британії, в якій визначено критерії доступності інформації. 

Відповідальні та строки реалізації 

Відповідальним щодо забезпечення архітектурної доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення визначається Кабінет Міністрів України. На нього покладається обов’язок у тримісячний строк з дня набрання чинності Виборчим Кодексом, тобто до 1 квітня 2020 року, розробити та затвердити критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць та забезпечити проведення постійного моніторингу та оцінки доступності. Наразі такі критерії не є затвердженими. 

В свою чергу, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад, інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, до 1 січня 2025 року мають забезпечити доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування.

Основним ризиком вбачається відсутність визначеного центрального органу виконавчої влади, як відповідального щодо забезпечення доступності та безперешкодності виборчого процесу. В свою чергу, органи на місцях можуть зіткнутись з недостатністю фінансового забезпечення, відсутності єдиних критеріїв та вимог, що унеможливість реалізацію в зазначені строки.

Висновки

Станом на сьогодні, Україна робить лише перші кроки до безперешкодності у доступі людей з інвалідністю та маломобільних громадян до виборчого процесу. Виборчий кодекс України визначає лише перші передумови та потребує доопрацювань, розробки підзаконних нормативних актів. Надалі є важливим залучення, інформування всіх суб’єктів виборчого процесу та вжиття належних заходів на всіх етапах. Це сприятиме не лише реалізації особою свого виборчого права шляхом голосування, а й участі у виборах як кандидата, члена виборчої комісії, офіційного спостерігача тощо.

Громадський холдинг“ГРУПА ВПЛИВУ”

https://www.vplyv.org.ua/


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

"Громадяни мають вміти надавати першу домедичну допомогу" – медичні активісти

Допомагати тим, хто нас захищає. Інклюзивний соціальний бізнес для воїнів АТО та внутрішньо переміщених осіб

«Батьки повертаються з війни»: видано друком книжку про сімейне відновлення

В Нижньодуванській ОТГ Луганської області активно створюють антикорупційне середовище

Обговорення змін до Національної стратегії у сфері прав людини

У Вінниці визначили найкращих та найгірших депутатів міської ради за підсумками 2019 року