Додаткова цінність волонтерства у тому, що людина має відповідь на питання де вона була і чим допомогла

Йде четвертий місяць з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час громадянське суспільство стало ще більш згуртованим, а громадські організації та волонтери допомагають ...

Додано:
Офіс Дій

photo_2022-05-27_14-39-32
Додаткова цінність волонтерства у тому, що людина має відповідь на питання де вона була і чим допомогла

Йде четвертий місяць з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час громадянське суспільство стало ще більш згуртованим, а громадські організації та волонтери допомагають оснащувати армію та прикривають тил. Як їм це вдається, з якими проблемами стикаються та чому може навчити історія з 250 кг замороженої курки – розповіли представники волонтерських штабів “Соломянські котики” (Київ), SaveUkraineNow.IF (Івано-Франківськ) та “Культурний ШОК” (Харків) під час тренінгу “Офісу Дій” 26 травня. Ділимося корисними інсайтами із зустрічі. 

З чого починали і що змінилося зараз

Андрій Романчук – Save Now Ukraine (Івано-Франківськ): В основі у нас команда – “Тепле місто” та “Промприлад. Реновація”. Ми досить чітко синхронізувалися. У нас половина – громадські активісти, інша половина – люди з бізнесу. Спочатку нас було більше 100 людей, волонтерська неоплачувана робота, існували напрямки і команди:

  1. Запит та координація з військовими, професіоналами, в тому числі іноземцями
  2. Команда пошуку – вони здійснювали пошук, по 25-30 країнах
  3. Пріоритетність і у відповідності до наявності коштів все передавалось на команду контрактування та бізнесу
  4. Логістика 
  5. PR (робота з громадськістю)
  6. GR (робота з державним сектором)

Зараз команда дещо зменшилась, нас близько 30, але за цей зас за рахунок того, що були люди з бізнесу, які були орієнтовані на результат, ми дуже чітко спрацювали.

Тетяна Голубова – “Культурний ШОК” (Харків): Наша команда сформувалась досить стихічно: друзі та колеги, які вирішили, що хочуть щось робити. Перший тиждень ми намагались зрозуміти як саме ми можемо зрозіміти. А далі кожен взяв собі конкретну задачу – буду займатись структурою розподілу ліків, бензином, залученням коштів, тощо. 

В звичайних умовах на проєктах є проджект менеджер, є програма, задачі відслідковуються. Ми ж працювали у стилі утопічної блакитної організації, де кожен брав задачу і вів до кінця. Спочатку у нас був один склад з ліками, а потім зрозуміли, що ефективніше буде розділити все по різним місцям, на різні райони, а далі волонтери та водії або пішки, або машинами обвозили виключно свій район. Людей, які роблять саме цю роботу у нас 14. Переважно це знайомі, які написали ще у лютому. Також є водії – майже всі або знайомі, або через 1-2 рукостискання були перевірені. Це був один з критеріїв. 

І зараз нас близько 47 людей. 

Ксенія Семенова, “Солом’янські котики” (Київ): У нас схожа історія – ми брали команду, з тих, кого знали чи могли легко перевірити. І таких близько 300 людей, з них 30 – ключові. 

Спочатку робили всі підряд (напрям видачі продуктових наборів, забезпечення лікарень, комунікації та соцмережі, фінансовий облік), тепер обрали два стратегічних напрямки: 

  1. тактична медицина (навчаємо надавати допомогу) і тим, хто навчився, видаємо турнікети. У нас є пул тренерів і ми сплачуємо їм добові, бо для них це фултайм. 
  2.  сапери та допомога саперам

В команді у нас зараз є люди, які займаються комунікаціями, операційники, бухгалтер, юрист, ті, хто ведуть склад та облік

До речі, порада – подумайте, де ви будете зберігати речі, які збираєте та закупаєте? Це має бути окремий простір, а не квартира одного з волонтерів, з системою для зберігання та поличками.  

Як ефективно комунікувати з волонтерами, як не втратити їх, як розвивати. 

Поради від Тетяни: Щотижневі чек-іни. Ми зідзвонювались разом кожного тижня і  запитували як справи та чи все нормально. Може хтось втомився і хоче взяти перерву, бо волонтерство неоплачуване, а стрес повсюду. 

Важливо, щоб волонтерство наповнювало людину, а не навпаки: тримати баланс, щоб люди відчували себе корисними. 

Ксенія Семенова:

1) Відкрита комунікація з командою про все хороше і не дуже. 

У нас велика команда волонтерів і коли була загроза оточення Києва, багато хто жив у нас в офісі і була атмосфера великого гуртожитку. Але в якийсь момент стався перехід від повної анархії (де всі разом їдять, живуть, працюють) до роботи фонду в форматі офісу. І для того, щоб цей етап пройшов м’яко, ми зробили міні-вечірку, де розказали що робимо, чому роздаємо весь склад з їжею, одягом, чому міняємо модель роботи. І головне, ми залишилися на зв’язку – волонтери можуть в будь-який момент до нас звернутись. І наш штаб-приймальна залишились працювати також як коворкінг. Наприклад, наші волонтери приходять працювати свою роботу, відволіктись на розгрузку фури і потім повернутись до своїх справ. 

2) Можливість розвиватись. 

Ми заохочуємо волонтерів робити власні проекти, наприклад, вони самостійно зробили фан-шоп, ведуть його сторінку в соцмережах, займаються замовленнями. 

3)  Бути з усіма на зв’язку та підтримувати один одного.

Війна виявилась довшою, будуть різні фази, в якість момент буде більше волонтерів, в інші –  менше, може ви взагалі звернете діяльність, але головне – не втрачати зв’язок з тими, хто вам допомагав. Треба бути гнучкими, підтримувати один одного.  

Фідбек – це благо, якщо є можливість його збирати в команді, робіть це. Для людини додаткова цінність волонтерства в тому що вона для себе має відповідь на питання «де ти була і чим допомогла”, що не стояла осторонь. 

Ще один чудовий елемент тімбілдінгу – мерч. Волонтери носять його з гордістю і це буквальна причетність до спільноти. 

photo_2022-05-27_14-39-32 (2)

Про те як збирати кошти та найкреативніші способи фандрейзингу

Тетяна ГолубоваУ нас все тримається на донатах. Вони є двох типів – для військових і для цивільного населення. Донати спрацювали в нашому випадку, через те, що наш хаб утворився з культурного проєкту, який заснували  музикант та поет Олег Каданов, він, як медійна особа, був відправною точкою, бо мав певний рівень довіри. І вся команда одразу залучила весь свій соціальний капітал і ми отримали багато надходжень саме так. Це допомогло нам в перші тижні. 

А далі ми побачили, що треба шукати додаткові джерела та виходити на гранти. Наш культурний проект був пов’язаний з грантами, тож наші грантові менеджери почали шукати як у нових реаліях можна отримати фінансування. 

Андрій Романчук: Ми почали з того, що оцінили вартість потреб в розрізі одного батальйону. Ця сума склала 1 млн доларів враховуючи бронежилети та шоломи. Одразу орієнтувались на крупний бізнес, який знаходиться в Івано-Франківську, проте ми поспілкувались з “Повернись живим” і коли вони подивились на наш підхід,  вони підстрахували нас з шоломами та бронежилети. Наступну суму  закрили своєю компанією і ще додали два донори. Коли нам вдалося укомплектувати один батальйон, ми отримали певний кредит довіри. 

До речі, кнопка донату на сайті давала більше соціальний ефект, а не великих коштів. Більшість коштів приходила через бізнес. 

Ще одна річ яка “зіграла нам на руку” –  той факт, що багато підприємств пройшли через негативний досвід, наприклад, вони закупили один тепловізор за таку ціну,  за можна було купити 4. Ми показали бізнесу, що знаємо як знаходити та закуповувати справді ефективно витрачаючи кошти і вони почали підписувати з нами контракти. Зараз залучили майже 1.5 млн доларів. І кожну закупку ми звітуємо, комунікуємо, показуємо як передали і надсилаємо подяки. 

Ксенія Семенова: На перший місяць через  донати ми зібрали майже 5 млн гривень. Так було у багатьох. Згодом люди почали виставляти пріоритети, обирати кому все ж надати перевагу, гроші на це почали закінчуватись. Найоригінальніше, що ми робили – аукціон. Виставляли марки, бородянського півника, знешкоджені снаряди. Також запустили кампанію на Спільнокошті – там дуже класна аудиторія, зазвичай, якщо ти просиш незнайому людину задонатити чи зробити це через Спільнокошт, вона обере саме платформу, бо вона перевірена часом, має хорошу репутацію. 

Фандрейзинг це про комунікацію. Зараз, обравши одним із напрямків роботи співпрацю та підтримку саперв,  ми робимо конкретний лендінг про розмінування для іноземців, де ми пояснюємо навіщо це і чому важливо вкладати саме в це. Дуже допомагає запрошення людей в офіс – коли вони бачать на власні очі, що ми робимо, “ось аптечки, ось це іде на фронт, ось це ми придбали за кошти, які ви задонатили, це рятує людей”, це працює в 100 разів ефективніше за тексти та навіть фото. 

Використовуйте різні  майданчики для пошуку аудиторії та комунікацій. Дивіться що для ВАС працює. Як не спрацюєм – не будете робити, а як вийде – то супер, ви молодці, знайдете більше коштів. 

Лайфхаки та факапи, які траплялись 

Тетяна Голубова: Все необхідно уточнювати та проговорювати, буквально до деталей, бо часто буває так, що людина має на увазі одне, ви уявляєте інше, а по факту виходить взагалі не те. Одного разу нам подзвонили і попросили дуже швидко забрати фуру з гуманітарною допомогою. Ми, звісно, погодилися, адже розуміли, як чудово буде отримати та нагодувати людей. На місці виявилось, що у фурі було 250 кг замороженої курки, яку треба було розвести по Харкову до комендантської години, а в нас на складі не було такої кількості холодильників. 

Андрій Романчук: Завжди питайте досвідчених військових, чого вони дійсно потребують, а не надсилайте те, що є у людей. На жаль, дуже багато їжі було надіслано на Великдень, але не всі штаби мали місце для її зберігання. Питайте, що конкретно їм потрібно, а не те, що ви чули. 

Звертайте увагу на країни, з якими ви працюєте: на жаль, був поганий досвід роботи з партнерами з Туреччини. Навіть якщо правильно створений контракт, перевірте компанію чи продукцію, яку вони пропонують. Бо вони можуть сказати, що можуть знайти будь-що у будь-які строки і будь-які об’єми, а виходить, що якраз після підпису, партнери тільки починають шукати продукцію. 

Ксенія Семенова: Прислали турнікети, але які не рекомендують медики. Нам скидали фото людей, яких ледь-ледь довезли до лікарень через погану якість турнікету. Критична втрата крові – питання 5-10 хвилин, якщо турнікет не працює, краще його б взагалі не було. Бо поганий турнікет дає надію, а його відсутність вимагає пошуку іншого способу врятувати людини. Тому краще придбати один турнікет за 100 доларів ніж декілька неякісних по 20 доларів. 

Повний запис розмови можна переглянути тут. 

Реквізити для допомоги: 

Культурний ШОК (Штаб Олега Каданова) https://gabby-stick-43d.notion.site/318bf5f8ffbb4a3e89ec7736c41c1725
“Солом’янські котики” – https://biggggidea.com/project/taktmed/

Save Ukraine Now:

UAH: https://secure.wayforpay.com/payment/saveukrainenow
USD: https://secure.wayforpay.com/payment/usdsaveukrainenow

 


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

«Стандарти журналістики в умовах війни»: у Медіацентрі Україна відбулась дискусія за участю відомих медійників

Війна, довкілля та суспільство: в Медіацентрі Україна обговорили актуальність проблем екології під час війни

Городнянська громада працює над екологічно відповідальним ставленням до навколишнього середовища

"Близькі": проєкт підтримки окупованих територій триває

У Полтаві відбувся круглий стіл з теми облаштування місць проживання для вимушених переселенців

Обстріли цивільних об'єктів росіянами лишаються стабільно високими, жителів окупованих територій змушують приймати громадянство РФ — СЦГІ