Добровольчий будівельний батальйон за підтримки МПР та Global Giving створює безпечні простори у постраждалих селах Миколаївщини
Впродовж літа 2024 року у двох селах Шевченківської громади Миколаївської області працював добровольчий будівельний батальйон (добробат). Його роботу підтримала Мережа правового розвитку (МПР) та ...
Додано:
legal_dev_network
Впродовж літа 2024 року у двох селах Шевченківської громади Миколаївської області працював добровольчий будівельний батальйон (добробат). Його роботу підтримала Мережа правового розвитку (МПР) та благодійна платформа Global Giving. У результаті будівельно-ремонтних робіт у селі Вавилове відновлений простір для дозвілля, у селі Любомирівка — реконструйоване єдине приміщення, в якому отримують соціальні послуги мешканці старостинського округу.
На фото: програмний директор МПР Тімур Канатаєв
«Ми почали працювати з Шевченківською громадою зі створення стратегії відновлення і розвитку громади. Проте громада не зможе її якісно впровадити, якщо жителі не відчуватимуть, що можуть на щось впливати. Ініціатива створення і роботи добробатів — це можливість показати, що від них багато чого залежить, зокрема, від молоді. Що вони самі можуть рухати зміни. У невеликих зруйнованих селах, де є великий запит на відновлення, молодь згуртувалась і пройшла шлях до змін від початку і до отримання видимих результатів», — зазначає програмний директор МПР Тімур Канатаєв.
У концертному залі сільського клубу с. Вавилове реконструювали електрику та відновили покриття сцени. Після повномасштабного вторгнення росії на територію України заклад не працював за призначенням через непридатний, подекуди — аварійний — стан приміщення. В останні роки у клубі жителі села, в якому пошкоджені обстрілами майже 20% будівель, отримували гуманітарну допомогу від міжнародних організацій, а молодь могла пограти у настільний теніс. Відповідно, про якісне дозвілля та розвиток молодих людей, а їх у селі — близько сотні, взагалі не йшлося.
Ідея створення сучасного кінопростору виникла у самих хлопців і дівчат. Більшість із них ніколи не мала можливості переглядати фільми на великому екрані, але дуже хотіла б не тільки переглядати, але й обговорювати побачене разом із однолітками. Втілити це стало простіше після реконструкції електромережі та покриття сцени. Саме на закупівлю обладнання для кінопростору триває кампанія зі збору коштів.
На фото: ремонт сцени у клубі села Вавилове
«У клубі села Вавилове ми замінили покриття сцени, пофарбували його гумовою фарбою, аби не було слизьким та не зношувалося швидко. Реставрували саму сцену, встановили нові світильники та розетки», — розповідає польовий офіцер, досвідчений будівельник і координатор роботи добробату Денис Винничук із міста Коломия Івано-Франківської області.
На фото: ремонт у ФАПі села Любомирівка
У селі Любомирівка після окупації російськими військами та масштабних обстрілів пошкоджені 255 житлових будинків, зруйнована школа, сільська рада та будівля старостату. Єдиною вцілілою будівлею, де нині працює весь штат старостату і де жителі села можуть отримувати адміністративні та соціальні послуги, залишився фельдшерсько-акушерський пункт. Однак і його стан був аварійним.
На фото: Денис Винничук, координатор добробату
«Все починалося з демонтажу старого облицювання в приміщенні Ми розібрали підлогу, винесли сміття, — ділиться Денис Винничук. — Потім — реставрували покриття підлоги. У деяких місцях стіни відпадали шматками, і ми були змушені зносити основи стін аж до каменю, адже нове покриття інакше б не трималося. Всі стіни та стелі обшили гіпсокартоном, проклали нову електромережу і далі — косметичний ремонт: фарбування, монтування світильників, розеток, вимикачів».
Всі ці роботи разом із Денисом Винничуком та та ще одним польовим офіцером із Івано-Франківщини Віталієм Грабаром виконував добробат у складі хлопців та дівчат із сіл Шевченківської громади. Польові офіцери переконані, що позитив від роботи добробату полягає не тільки у відновленні об’єктів та створенні у селах затишних просторів для дозвілля і розвитку, але й у тому, що молоді люди отримали базові знання, вміння та навички у виконанні ремонтних робіт.
На фото: Вікторія Олійник, учасниця добробату
«Для мене робота у добробаті має велике значення і перспективи. Вона дала мені надію і шанс на щасливе майбутнє. Мотивацією для мене була відсутність роботи, на якій би я могла підзаробити під час літніх канікул, і бажання розвиватися. Я дізналася багато нового про будівничу сферу. І тепер, навіть якщо я просто робитиму ремонт у своїй оселі, я знаю, як це зробити правильно», — зазначає Вікторія Олійник із села Вавилове, учасниця добробату.
На фото: Олександр Маринков, учасник добробату
«Я навчився і шпаклювати, і електрику проводити, і підлогу класти — все те, що точно знадобиться у житті», — каже учасник добробату Олександр Маринков із села Центральне.
Зі слів добробатівців, на їхню роботу місцеві жителі реагували по-різному: хтось просто дивився, хтось задавав багато запитань, а хтось — запрошував допомогти з відновленням своїх домівок. На Миколаївщині запит на фахівців-будівельників, майстрів із ремонту, електриків, як і в цілому в Україні, дуже великий.
На фото: Олександра Кондратьєва, учасниця добробату
«Молодь, яка працювала з нами, виявляла бажання і залученість. У перспективі вони зможуть працювати автономно, без нас, але з нашою підтримкою (наприклад, у наданні технічних умов, прорахунках, постачанні інструментів) як локальні команди, які відновлюватимуть Південь України», — наголошує Денис Винничук.
На фото: Максим Касьянов, учасник добробату
Позитивним впливом добробатів також є те, що місцеві жителі на власні очі побачили: відновлення і відбудова під силу кожному та не за всі гроші світу. Важливо не чекати допомоги, а самостійно звертатися по неї, отримувати фінансування, гуртуватися, формувати власні добровольчі батальйони і будувати своє життя.
Довідково
Мережа правового розвитку — це спілка організацій громадянського суспільства, місія якої — посилювати правові можливості, захищати права і свободи людини, розвивати громади.
Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».