До Рейтингу аналітичних центрів світу 2015 включено 11 Think Tanks з України

28 січня 2016 року Центр Разумкова провів Круглий стіл на тему: “Чому аналітичні центри мають значення для політикуму і суспільства”.

Під час заходу був представлений Рейтинг аналітичних центрів світу 2015 (2015 Global Go to Think Tank Index Report) за версією Програми аналітичних центрів та громадянського суспільства Інституту Лаудера Університету Пенсильванії.

Презентація Світового рейтингу цього року відбувається 27-28 січня більш як у 60 містах на всіх континентах. Партнерами Програми аналітичних центрів і громадянського суспільства Інституту Лаудера Університету Пенсильванії у проведенні презентації виступають 96 аналітичних центрів світу.

Українські аналітичні центри протягом 2015 р. посилили свої позиції у Світовому рейтингу аналітичних центрів, який з 2006 р. щорічно готує Програма аналітичних центрів і громадянського суспільства Інституту Лаудера Університету Пенсильванії, США.

В Україні партнером цієї програми вже другий рік є Центр Разумкова. Метою дослідження є визначення тенденцій та проблем, з якими стикаються аналітичні центри, політичне керівництво та політично орієнтовані організації громадянського суспільства, підготовка та поповнення найповнішої бази даних аналітичних центрів у світі.

Всього, за даними дослідження, у світі 6846 аналітичних центрів. В Україні, за даними дослідження, діє 47 аналітичних центрів.

Кращими світовими аналітичними центрами стали:

1. Brookings Institution (США)
2. Chatham House (Велика Британія)
3. Carnegie Endowment for International Peace (США)
4. Center for Strategic and International Studies (США)
5. Bruegel (Бельгія)
6. Council on Foreign Relations (CFR) (США)
7. International Institute for Strategic Studies (IISS) (Велика Британія)
8. RAND Corporation (США)
9. Woodrow Wilson International Center for Scholars (США)
10. Amnesty International (AI) (Велика Британія)

У регіоні Центральної та Східної Європи кращим аналітичним центром визнано Польський інститут міжнародних справ.

До цього авторитетного рейтингу включено 11 аналітичних центрів з України.

Аналітичні центри з України були присутні в 14 номінаціях Світового рейтингу (у рейтингу 2014 р. – 7), а загальна кількість згадувань українських аналітичних центрів – 28 (у рейтингу 2014 р. – 12).

Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова (Центр Разумкова) має найкращі показники серед українських аналітичних центрів:

• 42 місце серед 137 кращих аналітичних центрів світу без урахування США
• 60 місце серед 175 кращих аналітичних центрів світу з урахуванням США
• 5 місце серед 90 кращих аналітичних центрів Центральної та Східної Європи.

До числа провідних аналітичних центрів Центральної та Східної Європи увійшли також Міжнародний центр перспективних досліджень (32 місце), Київський національний економічний університет (35 місце), Фонд «Демократичні ініціативи» ім.І.Кучеріва (48 місце), Дніпровський центр соціальних досліджень (м. Дніпропетровськ, 49 місце), Інститут світової політики (61 місце), Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (81 місце).

Аналітичні центри з України були серед кращих у таких номінаціях:

• Провідний аналітичний центр у галузі міжнародної економіки;
• у галузі внутрішньої економічної політики;
• у галузі освітньої політики;
• у галузі оборони та національної безпеки;
• у галузі зовнішньої політики та міжнародних відносин;
• у галузі міжнародного розвитку;
• у галузі прозорості та якісного державного управління;
• «Краща кампанія з advocacy»;
• «Аналітичний центри з найбільш якісним управлінням»;
• «Аналітичний центр, який заслуговує уваги»;
• «Кращий незалежний аналітичний центр»;
• «Провідний аналітичний центр з річними бюджетом, меншим за $ 5 млн.»

Українські аналітичні центри в 2014-2015 рр. Деякі висновки:

• Українські аналітичні центри у 2014-2015 рр. значно посилили свою присутність у світовому рейтингу, що свідчить про їх активну діяльність в Україні та на міжнародній арені.
• Водночас, особливістю України є присутність в рейтингу майже виключно неурядових аналітичних центрів, тоді як серед інших країн значну кількість представляють афілійовані з органами влади, політичними партіями, а також університетські аналітичні організації.
• Це свідчить про те, що державні та університетські центри з дослідження політики в Україні ще не розкрили свій потенціал,  недостатньо активно поширюють свої розробки у світі та обмежено залучені до міжнародного співробітництва.
• Як свідчать дані соціологічних опитувань, за останній рік зросли рівень обізнаності громадян України з діяльністю неурядових аналітичних центрів та довіра до їх досліджень. Більшість громадян вважають корисною співпрацю органів влади та неурядових  аналітичних центрів.
• Разом з тим, в умовах фінансування діяльності неурядових аналітичних центрів України переважно міжнародними донорами, це робить перспективи  подальшого стійкого розвитку українських Think tanks дуже залежними від зовнішньої підтримки.

Довідково:

У визначенні кращих аналітичних центрів при підготовці Світового рейтингу брали участь понад 6500 аналітичних центрів і понад 7500 експертів, журналістів, представників донорських інституцій. За умовами дослідження, їм було заборонено визначити рейтинги власних аналітичних центрів.

Дослідження Програми аналітичних центрів і громадянського суспільства виходить з такого визначення аналітичного центру (англ. Think tank):

•  Аналітичні центри — це організації, що займаються дослідженням та аналізом публічної політики, готують рекомендації з питань внутрішньої та зовнішньої політики, надаючи політикуму і суспільству можливість приймати обґрунтовані рішення з політичних питань.
• Ці інститути виступають своєрідним «містком» між політиками і академічною спільнотою, між державою та  громадянським суспільством.
• Аналітичні центри відіграють суспільну роль незалежних джерел інформації, що перекладають прикладні та теоретичні дослідження на зрозумілу, надійну и доступну для політичного керівництва і суспільства мову

Аналітичні центри можуть бути афілійованими або незалежними інститутами, що мають вигляд постійно діючих організацій, а не спеціальних тимчасових утворень.

Основні факти про аналітичні центри у світі:

• Майже 55 відсотків всіх аналітичних центрів знаходяться у Північній Америці та Європі.
• У Північній Америці (Мексика, Канада та США) налічується 1931 аналітичний центр, з яких 1835 знаходяться у США.
• Біля чверті аналітичних центрів з США (майже 400) знаходяться у Вашингтоні.
• В Європі працює 1770 аналітичних центрів.
• 90,5 відсотка аналітичних центрів створено після 1951 року.
• 31 відсоток аналітичних центрів створено у період з 1981 по 1990 рік.
• Більше половини аналітичних центрів працюють на базі університетів.
• Протягом 12 останніх років темпи утворення аналітичних центрів в США та Європі уповільнилися.

Базові критерії номінації та рейтингу аналітичних центрів:

• Якість і відданість керівництва аналітичного центру (менеджменту та керівних органів), необхідні для ефективного виконання місії  та програм організації, мобілізації фінансових і людських ресурсів, забезпечення якості роботи, незалежності і впливу
• Професіоналізм і репутація співробітників центру, здатність залучати і зберігати критичну масу найбільш підготовлених, досвідчених і продуктивних дослідників та аналітиків у різних галузях
• Якість і репутація досліджень та аналітичних продуктів центру. Здатність здійснювати високоякісні, об’єктивні політично орієнтовані дослідження, які доступні для політиків, медіа і громадськості.
• Високі академічні стандарти досліджень, кількість і типи наукових публікацій, книг, журналів, статей, презентацій на фахових конференціях, частота і типи посилань, цитувань в наукових публікаціях, які здійснюються іншими дослідниками.
• Вплив досліджень і програм аналітичного центру на діяльність державного керівництва та інших політичних діячів: рекомендації з політичних питань, розглянуті або виконані керівництвом держави, громадянським суспільством або політичними діячами
•  Політична незаангажованість та позапартійність, слідування визнаним професійним стандартам досліджень в галузі суспільних наук
• Доступ до ключових інститутів: здатність до контакту та діалогу з впливовими аудиторіями та посадовими особами, наприклад, державними чиновниками, громадянським суспільством, традиційними і новими ЗМІ, науковими спільнотами
•  Загальний обсяг «продукції» організації: кількість пропозицій з політичних питань, брифінгів, публікацій, інтерв’ю, конференцій та ін.
• Репутація в медіа середовищі: кількість появ у ЗМІ, інтерв’ю та цитат, використання Інтернету і соціальних мереж
• Рівень і стабільність фінансування, різноманіття його джерел, якість менеджменту та використання коштів.

Інформацію про Програму аналітичних центрів і громадянського суспільства Інституту Лаудера Університету Пенсильванії, США можна отримати за посиланням.

Джерело: Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова.