До Дня захисту дітей: аварії на дорогах залишаються головною причиною дитячої смертності навіть під час повномасштабної війни

26 дітей загинули, а 571 дитина зазнала травм – такою є сумна статистика ДТП на українських дорогах лише за час із 17 грудня минулого року до 1 квітня цьогоріч. Про це повідомила екпертка Ольга Дробишева, голова ГО “Traffic Challenge” під час заходу ЦЕДЕМ Road Safety Talks. 

Така проблема існує вже не перший рік. За даними Нацполіції, у 2020 році найбільше дитячих смертей (181) також сталося у ДТП. Аварії виявилися небезпечнішими, ніж пожежі, нещасні випадки на воді та інші загрози.

Причин цього одразу кілька. Як і дорослі пасажири автівок та пішоходи, діти ризикують стати жертвами ДТП, бо в Україні досі не подолана “епідемія швидкості”, а це основна причина смертельних аварій. 

Водії-порушники загрожують не лише собі, а й іншим. На високій швидкості у них менше часу, аби зреагувати на будь-яку ситуацію навколо (наприклад, автівка попереду загальмувала або на дорогу вийшов пішохід), а якщо зіткнення все ж сталося – удар буде значно сильнішим.

Однак віднедавна діти стали особливою групою ризику. Вони виїздять на дороги у 12-13 років (за правилами дозволено особам, які досягли 14-річного віку) за кермом велосипедів чи електросамокатів. Нерідко – без жодного захисного спорядження і не знаючи правил дорожнього руху. Тим часом, 77% ДТП стається у населених пунктах, і у них велосипедист значно вразливіший, ніж людина всередині автівки.

Тому у Міжнародний день захисту дітей Кампанія “За безпечні дороги” нагадує власникам та водіям автомобілів: саме вони передовсім відповідають за безпеку дітей на дорогах.

“Коли йдеться про дітей, що рухаються пішки, на велосипедах, самокатах чи роликах, то швидкість руху автомобіля – це вирішальний фактор між життям і смертю. Відповідальний й розумний водій повинен рухатись з такою швидкістю, щоб завжди могти вчасно зупинитися, якщо на дорозі раптово з’явилася дитина. Неважливо, є на цій ділянці знак “Житлова зона” чи ні. Адже діти не здатні оцінювати дорожню обстановку й приймати рішення, як це повинна вміти особа за кермом автомобіля”, – стверджує Віктор Загреба, координатор Кампанії “За безпечні дороги”.

За словами експерта, потрібно дбати і про дітей-пасажирів автівок. Перш за все – використовувати дитячі крісла та бустери, аби пристібнути дитину. Водії мають і самі користуватися ременями безпеки, адже власна поведінка – це найкращий спосіб навчання дітей.

Безумовно, важливу роль відіграє й освіта. За словами Ольги Дробишевої, голови ГО “Traffic Challenge”, школярам вже з першого класу потрібно пояснювати базові правила поведінки на дорогах. Наприклад, як правильно долати перехрестя, як користуватися шоломами та світловідбивачами, що означають основні дорожні знаки. 

Тоді ці правила стануть для дітей звичкою. Важлива умова: навчання має бути практичним і не обмежуватися теорією.

“Головна відмінність безпеки від усіх інших шкільних предметів: теорія не працює. Єдиний ефективний спосіб формування безпечних моделей поведінки – навчання з найменшого віку у форматі тренінгів, експериментів, симуляцій, майстер-класів, переглядів відео, відпрацювання рефлексів”, -– пояснює експертка.

Натепер Міністерство освіти і науки України видало наказ, за яким у кожній школі мають з’явитися класи безпеки, однак без детальних інструкцій. Ольга Дробишева розповідає: перевірила низку шкіл, і на практиці у класах безпеки не приділяють уваги поведінці на дорогах або ж вони взагалі стали формальністю. 

Експертка пропонує розробити чіткий проєкт-стандарт класу безпеки з планом приміщення та інтер’єром. До прикладу, там мають бути велошоломи, аби школярі звикали до них змалку.

Кампанія “За безпечні дороги” закликає захистити дітей (та інших учасників руху) завдяки безпечній інфраструктурі: сучасним засобам заспокоєння дорожнього руху за стандартами ДСТУ 4123:2020, регульованим пішохідним переходам, зручним та широким тротуарам, велосипедним доріжкам.

“Кампанія “За безпечні дороги” – адвокаційна кампанія, спрямована на зменшення смертності та травматизму на дорогах України. Ініційована у 2016 році Центром демократії та верховенства права у партнерстві з ГО Vision Zero, U-Cycle та об’єднує міжнародних, українських експертів, представників законодавчої та виконавчої влади.