Дніпро напередодні місцевих виборів: основні проблеми регіону

Основна робота експертної команди Виборчої Ради Дніпра полягає у пошуку точок дотику між проблемами регіону та стратегією їх вирішення. Дмитро Чернишов, регіональний координатор Всеукраїнської ...

Додано:
Tetiana Kavunenko

опитування
Дніпро напередодні місцевих виборів: основні проблеми регіону

Основна робота експертної команди Виборчої Ради Дніпра полягає у пошуку точок дотику між проблемами регіону та стратегією їх вирішення. Дмитро Чернишов, регіональний координатор Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» у Дніпрі, виділяє на основі соціологічних опитувань Групи “Рейтинг” ТОП-10 таких проблем міста:

  1. медичні заклади;
  2. створення нових робочих місць;
  3. соціальний захист населення;
  4. боротьба з корупцією;
  5. дороги;
  6. ЖКГ;
  7. громадський транспорт транспорт;
  8. екологія;
  9. рівень безпеки у місті;
  10. школи.

За словами Дмитра, не всі політичні партії володіють чіткими механізмами розв’язання цих проблем. Саме тому громадська організація Інститут “Республіка” та Всеукраїнська ініціатива “Активна Громада” спільно сформували Карту розвитку громади, яка створювалася протягом липня-вересня цього року на основі пропозицій та побажань мешканців Дніпра.

“З кандидатами на посаду міського голови та з кандидатами у депутати міської ради підпишуть Меморандуми про виконання Карти розвитку громади, за якими можна буде контролювати виконання взятих на себе зобов’язань та політичних обіцянок”, – коментує Дмитро.

Регіональна Виборча Рада Дніпра підготувала аналітичний бріф “Проблеми міста напередодні виборів до місцевого самоврядування”. 17 вересня у Дніпровському медіацентрі Інформатор відбулася перша регіональна пресконференція експертів Виборча Рада UA, присвячена цілям проєкту, викликам виборців та виборчій ситуації в регіоні.

Наводимо основні дані дослідження. 

 Профіль м. Дніпро

Місто Дніпро – адміністративний центр Дніпропетровської області, місто обласного значення. Місто також є адміністративним центром укрупненого Дніпровського району. Обласний центр поділено на вісім внутрішньоміських районів: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Новокодацький, Самарський, Соборний, Центральний, Чечелівський, Шевченківський. Дніпровській міській раді також підпорядковується селище міського типу Авіаторське.

Згідно з даними, наведеними у дослідженні, станом на 1 січня 2020 року чисельність наявного населення міста Дніпра становила 993,2 тис. осіб. Місто є четвертим за чисельністю населення після Києва, Харкова та Одеси. У структурі населення Дніпра, як і в цілому по країні, переважають жінки (54,7%). На 1000 жінок припадає 828 чоловіків (864 показник для України в цілому). Частка населення віком від 15 до 64 років осіб становить 68,2% (показник по Україні – 67,8%). Усього на 1000 осіб працездатного віку припадає 467 осіб від 0 до 14 років та від 65 років (475 по Україні).

У 2020 році Дніпро посідає перше місце серед міст України за скороченням населення. Це є результатом одного з найвищих коефіцієнтів смертності (14,5) та низької народжуваності (7,7).

Економічна ситуація

У 2018 році у місті Дніпрі налічувалося 65,3 тис. суб’єктів МСП. Водночас великих підприємств було 25, що є другим показником після Києва. Місто займає третє місце після Києва та Запоріжжя за кількістю зайнятих на великих підприємствах (66,8 тис. осіб). Водночас частка зайнятих на суб’єктах МСП Дніпра становила 80,9% від загальної кількості зайнятих на всіх суб’єктах господарювання, що приблизно відповідає показнику для всієї України (81,5%). Середні підприємства створюють більше третини (34,9%) загальної кількості зайнятих, у малому бізнесі працює майже половина (45,9%) зайнятих.

Статистичні дані свідчать, що в цілому Дніпропетровська область демонструє дещо нижчий рівень безробіття населення працездатного віку, ніж в цілому по Україні. У 2019 році відповідний показник регіону становив 7,9% проти 8,6% на рівні країни. Наприкінці 2019 року в Дніпрі статус безробітного мали 3913 осіб, а кількість вакансій – 2288. Відповідно, навантаження зареєстрованих безробітних становило близько 2 осіб на одну вакансію. Однак, зважаючи на карантинні заходи та кризові явища через пандемію COVID–19, у 2020 році ситуація на ринку праці міста може погіршитися.

Згідно з результатами дослідження «Індекс конкурентоспроможності міст» місто Дніпро посіло 15–ту сходинку зі значенням ІКМ 2019/2020 – 50,68 бала серед обласних центрів. Дніпро продемонструвало переважно середні та низькі результати в рамках усіх компонентів (субіндексів).

Вимір «Публічно-приватний діалог» демонструє, що в Дніпрі бізнес відчуває більше проблем у комунікаціях із владою, порівняно із більшістю інших міст. У рамках виміру місто отримало лише 3,32 бала, 16–ий результат. У Дніпрі лише 4,6% представників бізнесу вважають, що мають «значні» та «дуже значні» можливості брати участь у розробці місцевих документів (стратегій, планів, програм та ін.), тоді як середній показник для всіх міст 6,5%. Крім того, лише 6,5% респондентів вказують, що в місті завжди або часто проводяться консультації з бізнесом при прийнятті нових або зміні чинних регуляторних актів, які можуть впливати на бізнес (7,4% середній показник для всіх міст).

Політична ситуація

Станом на середину вересня 2020 року партійна конфігурація в Дніпровській міській раді (64 депутати) наступна:

  •   Позафракційні – 8 депутатів;
  •   Фракція «За життя» – 6 депутатів;
  •   Фракція «Опозиційний блок» – 8 депутатів;
  •   Фракція «Пропозиція» – 26 депутатів;
  •   Фракція «Громадська сила» – 6 депутатів;
  •   Фракція «Самопоміч» – 3 депутати;
  •   Фракція «Європейська солідарність» – 7 депутатів.

Наразі свої наміри брати участь у виборах до Дніпровської міської ради оголосили такі партії: «Пропозиція», «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Громадська сила», «Блок Вілкула «Українська перспектива», «Європейська солідарність»,  ВО «Батьківщина», «Наш край», «Національний корпус», Партія зелених України, «Команда Дніпра», «ДемАльянс», ВО “Свобода”. 

Поки що не зрозуміла ситуація щодо висування на виборах до міської ради політичних партій «Голос», «Сила і честь», Партії Шарія, Радикальної партії Олега Ляшка, Партії Сергія Суханова. 

У місті Дніпрі не найкраща ситуація зі звітуванням депутатів. Наприклад, за результатами аналізу звітів депутатів місцевих рад, який проводив ВГО «Інститут «Республіка», у 2020 році місто опинилося на 8 місці з показником у 65,63% (на кінець липня прозвітували 40 з 64 депутатів Дніпровської міської ради про свою діяльність за попередній рік роботи). Більше інформації про звітування депутатів у нашому матеріалі: “Звітувати чи не звітувати? Аналіз звітів депутатів місцевих рад за 2019 рік”.

Разом з тим, не затверджена єдина форма звітів, через що депутати опускають важливу інформацію. При цьому, у порівнянні з попередніми роками, показник звітування депутатів дещо знизився. Дослідження охоплювало 28 міських рад по Україні. Водночас влітку 2020 року на сайті Дніпровської міської ради почали викладати звіти окремих депутатів за 5 років у форматі відео.

20 травня 2020 року у Дніпрі ухвалили новий статут територіальної громади. Зокрема, в одному з пунктів статті 23 (про звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування) визначено електронну петицію як особливу форму колективного звернення громадян і встановлено нові вимоги. Тепер для її розгляду необхідно зібрати не менше 3000 підписів протягом не більше 90 календарних днів з дня оприлюднення. Раніше поріг складав 1000 підписів за 90 днів. Встановивши квоту у 3 тисячі підписів, Дніпро увійшов до трійки міст-«лідерів» за цим показником. У Києві поріг кількості підписів, необхідних для розгляду петиції, складає 10 тисяч, у Харкові — 5 тисяч. Для порівняння в Одесі — 1 тисяча, у Запоріжжі — 750, у Львові — 500.

Загальний обсяг фінансування проєктів з громадського бюджету участі щорічно складає 31 млн грн (0,4% від загальної кількості коштів міського бюджету).

Для покращення механізмів участі дніпрян у прийнятті управлінських рішень, міською радою мають бути ухвалені:

  •   Положення про загальні збори громадян за місцем проживання;
  •   Положення про громадські слухання (це має бути обов’язково регуляторний акт, бо громадські слухання — це те, що стосується життєдіяльності всіх мешканців міста);
  •   Положення про місцеві ініціативи;
  •   Положення про громадську експертизу;
  •   Програма підтримки розвитку ОСН в м. Дніпро.

У рамках цього ж дослідження Дніпро відстає за рівнем безпеки (за відчуттям громадян). Значення відповідного індексу для Дніпра є 1,6 (значення може бути від 0 до 3, де 0 – «почуваюся повністю в небезпеці», 3 – «почуваюся цілком безпечно»). За цим показником місто посідає 11–те місце серед 24 досліджуваних міст. Менше половини респондентів почуваються в небезпеці або повністю в небезпеці, а трохи більш ніж половина респондентів почуваються можливо або цілком безпечно (42% і 54% відповідно).

Щодо безпеки ведення бізнесу, то дані опитування ІКМ показують у Дніпрі один із найнижчих показників роботи «у тіні» по країні (38,3% проти 45,1% в середньому по країні). Але якщо проаналізувати проблему рейдерства, то серед усіх опитаних на рівні країни 2,5% зазнавали спроб рейдерського захоплення впродовж 2018–2019 років. Проте в Дніпрі цей показник становить 3,2%.

Висновки

Деякі обіцянки, дані Дніпровським міським головою у 2015 році, як от «якісні дороги у місті», «доступний та зручний громадський транспорт», «чисте повітря» складні для виконання та не конкретні, можуть бути витлумачені як кінцева мета, до чого прагне політик. Водночас, міський голова зазначає, що дані 5 років тому обіцянки він продовжить виконувати у разі переобрання.

З результатів різних досліджень можна побачити, що мешканці не повністю задоволені життям у місті та якістю отриманих від місцевої влади послуг. Ситуація в окремих сферах життєдіяльності громади значно гірша, ніж в інших великих містах України (див. Шосте муніципальне соціологічне опитування Групи «Рейтинг», «Індекс конкурентоспроможності міст», дослідження рівня інтегрованості адміністративних та соціальних послуг у ЦНАП 30–ти найбільших міст України). Проте окремі позитивні зміни у місті помітні.

Також існує проблема зі звітуванням міського голови, виконавчих органів і депутатів місцевих рад. Не всі документи, пов’язані з результатами діяльності, публікуються на сайті міської ради, а третина депутатів не подає письмовий звіт, попри обов’язок, покладений на них законом.

У програмах кандидатів та партій здебільшого немає конкретних шляхів реалізації запропонованих ідей. Помітна ця ситуація в окремих партій, які висувають дуже багато обіцянок (у даному випадку – «Наш край», ВО «Батьківщина»). Наприклад, не дуже зрозуміло, як місцеве самоврядування може захищати інтереси місцевого бізнесу на національному рівні, зокрема під час проведення тендерів державними органами. Або обіцянка про «забезпечення громадського контролю за діяльністю місцевої влади» (присутня у програмі ВО «Батьківщина») не зрозуміла, бо громадський контроль здійснювався і до того, як партія це пообіцяла. Більшість обіцянок здебільшого несуть декларативний характер та не мають чіткого часового проміжку реалізації, тобто не зрозуміло, чи будуть досягнуті поставлені цілі протягом наступної каденції роботи міського голови/місцевої ради або це план на декілька строків повноважень. Також не є зрозумілим, чи будуть ці обіцянки виконуватися, якщо партія потрапить до міської ради, але буде в опозиції.

Партії «Пропозиція» та «Наш край», а також «Європейська солідарність» у своїй риториці використовують і питання національного значення, а не місцеві, орієнтовані на специфіку Дніпра. Наприклад, у перших двох партій є пункти про те, що надра (природні багатства) мають належати громадянам та приносити прибуток у місцевий бюджет. У національних програмах «Пропозиції» та «Нашого краю» є побажання про передачу деяких повноважень з Києва на місця, водночас це можна реалізувати лише через ухвалення відповідних актів Верховною Радою України, а не місцевими депутатами. На інформаційних бордах «Європейської солідарності» помітні заяви про рух до Європи, збереження незалежності і суверенітету тощо.

Основні гравці передвиборчої кампанії досі не оприлюднили конкретні програми (Борис Філатов, Сергій Риженко та «Слуга народу», Загід Краснов та «Громадська сила», «Європейська солідарність», «Блок Вілкула «Українська перспектива»), а їхні окремі обіцянки доводиться шукати у ЗМІ, на вуличних рекламних площинах, у агітаційних матеріалах. На даний час не всі кандидати та партії мають пропозиції щодо змін у тих сферах, які мешканці Дніпра вважають найважливішими.

Водночас, розпливчатість передвиборчих обіцянок на зразок «впровадження європейських практик урядування», «залучення інвестицій», «реалізації заходів з енергоефективності», «ремонтів доріг та житлових будинків», «благоустрій парків», «боротьба з корупцією» несуть описовий характер щоденної роботи органів місцевого самоврядування. Такі обіцянки складно виміряти за ефективністю їх виконання, підсумовуючи вже певний проміжок діяльності міського голови та місцевих депутатів. Якщо певні дії, які підпадають під такий описовий пункт, будуть ініційовані місцевими політиками, то, вірогідно, обіцянка буде вважатися частково виконаною.

На жаль, частина передвиборчих обіцянок, які не стосуються найважливіших сфер життя громади, не була розглянута під час цього дослідження. Це пов’язано з великою кількістю обіцянок (наприклад, програма «Нашого краю» під назвою «12 кроків» займає майже 15 сторінок А4) та не чіткістю формулювань.

Як у 2015 році, так і у 2020 році більшість суб’єктів виборчого процесу не публікують у відкритому доступі повні власні передвиборчі програми (на сайтах або на сторінках у соціальних мережах). Для порівняння: на Youtube є відео зі стратегією розвитку міста від Бориса Філатова, яку він пропонував у 2015 році в якості кандидата на посаду міського голови, але майже неможливо знайти інформацію про програми кандидатів від його партії, які стали депутатами. Деякі депутати міської ради публікують інформацію про хід виконання передвиборчих обіцянок у щорічних звітах про депутатську діяльність.

Вулична агітація, тобто безпосередня комунікація з потенційними виборцями, поки що помічена лише у партій «Пропозиція», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина», «Національний корпус». Зовнішня реклама також є у Загіда Краснова та «Громадської сили», «Блоку Вілкула «Українська перспектива», «Нашого краю», Мгера Куюмчяна, Партії зелених України. Кандидату Сергію Риженку від «Слуги народу» та партії «Команда Дніпра» вдалося розмістити свої матеріали на зовнішніх рекламних конструкціях здебільшого за межами міста.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням

Довідка. Проєкт здійснюється Школою політичної аналітики НаУКМА в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст онлайн-брифінгу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягти добробуту через демократичний розвиток  громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.


 

Останні публікації цього розділу:

Забезпечення якісної освіти в громаді в умовах децентралізації

Оновлені умови дистанційного навчання у школах

Триває онлайн-курс про дистанційне навчання

Уряд виділив понад пів мільярда гривень на дезінфекційні засоби для шкіл

Аналіз програм: що обіцяє Маріуполю партія "Європейська солідарність"?

Аналіз програм партій: Що обіцяє Запоріжжю “Європейська Солідарність”?