Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом

Для економічного посилення України необхідно розробити та впровадити нову навчальну програму для працівників державної служби та органів місцевого самоврядування (ОМС) щодо питань взаємодії з ...

Cipe_0095
Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом

Для економічного посилення України необхідно розробити та впровадити нову навчальну програму для працівників державної служби та органів місцевого самоврядування (ОМС) щодо питань взаємодії з приватним сектором. Про це йшла мова під час презентації аналітичного звіту «Демократичний компонент у навчанні державних службовців», що відбулася 11 лютого в Національному агентстві України з питань державної служби (НАДС).

“Забезпечення ефективної державної служби в Україні – це постійний процес удосконалення системи підготовки кадрів. З боку НАДС ми робимо все можливе для інтеграції прогресивного досвіду за напрямом демократичного управління та взаємодії з приватним сектором. Одна з таких ініціатив – наша співпраця з Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE) та Регіональним центром підвищення кваліфікації Київської області”, – заявила голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина

Першим етапом роботи проекту  “Залучення держслужбовців до діалогу з приватним сектором” (Civil Servants Engagement), за словами пані Алюшиної, стало проведення аналізу наявних навчальних програм для державних службовців та працівників ОМС щодо наявності інструментів та прикладів державно-приватної співпраці.

Результати дослідження представили Сергій Лукін, директор Регіонального центру підвищення кваліфікації Київської області, та Анастасія Баклан, експерт Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Звіт складається з декількох частин, зокрема, огляду нормативно-правової бази, результатів опитування керівників закладів підвищення кваліфікації, аналізу навчальних програм та рекомендацій щодо оптимізації їх контенту.

ЗАВАНТАЖИТИ ЗВІТ

“В жодній з опитаних установ тема державно-приватного партнерства не викладається в якості окремої програми протягом кількох років. Більш ніж третина (37,5%) досліджених закладів ніколи не мали відповідної навчальної програми. Аналогічна кількість респондентів щодо зазначеної  теми вказала лише разові семінари”, – розповів Сергій Лукін.

Порівняно кращим є стан опрацювання проблематики взаємодії органів влади з громадськістю, йдеться у документі. Чверть опитаних зазначили, що відповідна програма є як в поточному, так і в попередніх роках, а ще 25% обрали варіант «була раніше, але не зараз». Чверть закладів проводять тематичні разові семінари. Отже, у понад 50% досліджених закладів тема комунікації з громадськістю не вивчається на постійній основі. 

Як зауважив директор Центру, важливим також є аспект залучення представників останнього в якості лекторів під час опанування навчальних програм. “Результати проекту свідчать, що досвід запрошення до співпраці представників бізнесу має понад 60% досліджених установ. Разом цим, лише у 12,5% закладів така співпраця має системний характер. Очевидним недоліком в діяльності закладів можна назвати той факт, що в 37,5% з них представників бізнес-середовища до навчального процесу не залучали”, – додав він.

Неабияку роль для проведення аналітики зіграв Портал управління знаннями НАДС, який надає можливість переглянути наявні навчальні програми. Як відмітила директор Генерального департаменту з питань професійного розвитку державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування НАДС Людмила Рикова, цей портал призначений для організації електронної взаємодії суб’єктів з метою забезпечення професійного розвитку та обміну досвідом.

Протягом дослідження було встановлено, що серед 37 напрямів професійного навчання, відсутній окремий, що передбачає опанування основ державно-приватного партнерства. Тим не менш, розгляд цього питання підпадає під інші напрями, такі як публічне управління та адміністрування, комунікація та взаємодія, електронне урядування, розвиток територіальних громад тощо.

“Як показують опитування управлінців ОТГ, є запит на системне оволодіння знаннями щодо методів залучення додаткового фінансування: краудфандінг, краудсорсінг, державно-приватне партнерство. Аналіз змісту навчальних програм засвідчив, що, хоча вони і присвячені актуальним завданням публічного управління, тематика державно-приватного партнерства в абсолютній більшості з них не розглядається як окрема ключова складова навчального процесу”, – звернула увагу Анастасія Баклан.

За словами доповідачки, стосовно формування політичних рішень, провідними акторами такої співпраці з боку бізнесу готові і здатні виступити різноманітні бізнес-асоціації. Саме вони здатні проводити моніторинг та контроль за впровадженням обіцяних реформ, а також сприяти удосконаленню регулювання підприємницької діяльності. Вона навела приклади діяльності CIPE, зокрема щодо фасилітації роботи Національної бізнес-коаліції та адвокасі-кампанії у семи регіонах України стосовно прозорого просування пріоритетів бізнес-спільноти. 

“Ми вважаємо, що ці та інші приклади співпраці держави і підприємців заслуговують на увагу  публічного сектору, – акцентувала А. Баклан та резюмувала дослідження. – Результати аналізу підтвердили необхідність розробки та впровадження нової навчальної програми для працівників державної служби та ОМС щодо питань взаємодії з приватним сектором. Контент має базуватися на огляді не тільки законодавства з цієї теми, а й практичних кейсів співпраці влади й бізнесу”.

До її створення та викладання рекомендовано залучити фахівців-практиків: керівників бізнесу, менеджерів бізнес-асоціацій, спеціалістів з адвокації та GR. Тож організатори запросили  стейкхолдерів діалогу поділитися досвідом державно-приватної співпраці, а також методичними матеріалами за наявності, які можуть увійти в контент навчальної програми.

ПОДАТИ ПРОПОЗИЦІЮ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

“Рівень взаємодії  між владою та бізнесом безпосередньо визначає  якість управлінських рішень. Включення інструментів адвокації, лобіювання, GR до навчальних програм підвищить можливості держслужбовців орієнтуватися у наявному інструментарії взаємодії із бізнес-спільнотами та сприятиме більш відкритому та інклюзивному публічному урядуванню”, – прокоментував голова правління Інституту професійного лобіювання та адвокасі, співзасновник платформи INDUSTRY4UKRAINE, експерт Проєкту GIZ Денис Базілевич.

Дослідження проведено в рамках проекту “Залучення держслужбовців до діалогу з приватним сектором” (Civil Servants Engagement), який реалізується Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE) та Регіональним центром підвищення кваліфікації Київської області, за сприяння Національного агентства України з питань державної служби (НАДС).


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Мінветеранів винесло на обговорення проєкт постанови про створення Українського ветеранського фонду

У Слов’янську проведено тренінг «Діти і війна. Навчання технік зцілення»

Подкаст "Ваше право" від Харківської асоціації незрячих юристів

Депутатський прийом: як львів’янам знайти приймальні своїх обранців

Дніпропетровщина активно створює дієву регіональну команду

Добірка безкоштовних інформаційних ресурсів для публічних службовців