Державі потрібен один закон про захист прав переселенців замість десятка ініціатив — правозахисники

Від початку повномасштабної війни у Верховній Раді зареєстровано 11 законопроєктів, які передбачають зміни до закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Та правозахисники вважають, що ці ініціативи мають ряд проблем.

Серед них є такі, що пропонують звільнити переселенців від оплати житлово-комунальних послуг у місцях тимчасового проживання, надати їм право на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, зарахувати до категорії працівників, які мають переважне право в залишенні на роботі при скороченні працівників і багато чого іншого. 

Однак, попри в цілому правильні та потрібні пропозиції, більшість тих законопроєктів не узгоджуються із вже впровадженою державною політикою щодо переселенців, не мають фінансового обґрунтування, передбачають точкові зміни як відповідь на нагальні проблеми.

Крім того, представники правозахисних громадських організацій вважають, що такі зміни можуть штучно збільшити кількість ВПО та загострити й так складні життєві обставини у вразливих груп населення.

Правозахисники кажуть, що замість неузгоджених змін, які дублюють наявні закони, країні потрібен єдиний документ, який би надавав комплексні відповіді на виклики внутрішнього переміщення. Таким документом, зазначають правозахисники, є проєкт Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, він потребує реєстрації та підтримки у Верховній Раді України.

Наводимо ключові моменти та застереження від правозахисників щодо кожного законопроєкту: 

№7507 — пропонує звільнити переселенців на період дії воєнного стану від оплати житлово-комунальних послуг у місцях тимчасового проживання та скасувати обмеження щодо терміну розміщення. Уряд має передбачити порядок надання компенсації на оплату житлово-комунальних послуг власникам (балансоутримувачам) майна, що використовується для компактного поселення ВПО. Однак питання, які пропонують врегулювати ухваленням проєкту закону, вже врегульовані на рівні постанов Уряду.

№8020 — пропонує на період дії воєнного стану надати переселенцям право на безкоштовний проїзд на території всієї України усіма видами міського пасажирського транспорту. Забезпечення ж покладається на місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування. Водночас проєкт закону не запропонував варіанти надання компенсації витрат перевізникам та органам місцевого самоврядування. Зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат, що не відповідає дійсності.

№9653 — пропонує встановити цільове призначення допомоги на проживання, визначити категорії отримувачів та індивідуальний фіксований розмір допомоги на особу, порядок призначення і підстави припинення. Фіксований розмір не враховує інфляційні процеси. Також невизначеними є джерела фінансування, що в разі їх відсутності може призвести до збільшення кількості судових проваджень через неможливість держави виконати взяті на себе зобов’язання.

№10017 — пропонує визначити, що страхові виплати призначатимуться ВПО з тимчасово окупованих територій (далі — ТОТ) за наявності необхідних документів, які підтверджують право на такі виплати. У разі їх відсутності — на підставі даних, отриманих із різних баз даних і реєстрів у мінімальному розмірі (встановлює Пенсійний фонд України). Після надходження документів здійснюватиметься перерахунок. Містить дублювання вже діючих законів та неузгодженості. Зміни поширюються на обмежену групу з числа ВПО.

Повний огляд законопроєктів — за посиланням.

Джерело: Центр прав людини ZMINA.