Деокуповані громади Херсонщини отримали візитівки

Внаслідок повномасштабного вторгнення у Херсонській області зруйновано або пошкоджено 39 тисяч об’єктів, з яких житло складає 95 %, 600 об’єктів критичної інфраструктури, 381 заклад освіти. Про це в Українському кризовому медіа-центрі заявив заступник начальника управління з питань децентралізації та розвитку громад обласної військової адміністрації Олександр Сушко.

Понад 70 % території області залишається в окупації, але 17 територіальних громад правобережжя Дніпра деокуповані, і по кожній з них розроблено Атлас умов та ресурсів. Це стало можливим завдяки ініціативі Товариства дослідників України, яке ще на початку 2022 року розробило ГІС портал Херсонщини.

«Коли почалася велика війна, ми в той же день закрили цей портал, оскільки він містить багато сенситивної інформації щодо розміщення об’єктів, соціальної інфраструктури, соціально-економічні показники, розвитку регіону і так далі. Але після того, як відбулася деокупація правобережжя області, ми задумалися над тим, як можна використати матеріал, який ми збирали до цього два роки, а також показати, яка може бути стратегія розвитку деокупованих громад, описати, що зруйновано, і які наслідки збройної агресії Російської Федерації проти України в громадах Херсонської області», – розповів Голова Товариства дослідників України Павло Остапенко.

Було проведено великий обсяг роботи, результатом якої став Атласи деокупованих громад. Кожен атлас – це близько 40 сторінок, які містять 17-18 тематичних мап.

Павло Остапенко підкреслив, що Атласи є навчальними виданнями, рекомендованими вченою радою Херсонського державного університету. Ознайомитись з ними можна в університетській онлайн-бібліотеці, Національної бібліотеці імені Вернацького і на веб-сайті Херсонської ОВА.

«Атласи вже застосовуються на міжнародних площадках. Були розроблені україномовна і англомовна версія. Остання для Херсонщини наразі вкрай важлива, тому що область активно залучає міжнародних донорів до участі в міжнародних програм. У нас підписано 33 договори і меморандуми про міжнародну співпрацю, і коли є інформаційний матеріал такого формату, кожна громада може взяти його, поїхати і налагоджувати співпрацю», – відмітив Олександр Сушко.

Головним ресурсом відновлення регіону заступник директора департаменту регіональної політики та реінтеграції територій Міністерства розвитку громад та територій України Олег Бутрей назвав людський фактор.

«Понад половини мешканців виїхали. Обстріли, руйнування. Через це дуже слабо працює бізнес, бюджети стали дотаційними. Наразі держава впроваджує додаткові окремі дотації для прифронтових громад, тому що місцева влада має забезпечувати, відбудовувати, підтримувати тих громадян, які залишилися. Їх не можна залишити без допомоги, оскільки ці дуже стійкі люди є опорою», – сказав він.

Вже сьогодні Херсонська область набуває нових функцій. Одна з них – оборонна. Зі слів проректорки Херсонського державного університету Дар’ї Мальчикової, сусід, на жаль, нікуди не дінеться, і тому це потрібно враховувати під час планування розвитку громад.

Також, на її думку, необхідні нові моделі агроекономічної трансформації. Внаслідок катастрофи Каховського водосховища регіон втратив ключову умову стабільного розвитку Херсонщини – стале водозабезпечення, і навіть за досягнення безпеки і розмінування територій вирішення цієї проблеми не буде швидким процесом.

Проте, головним драйвером відновлення Дар’я Мальчикова вважає повернення людей.

«Не зважаючи на всі ці виклики, ми маємо зберегти, підтримати, повернути, перш за все, людський капітал Херсонщини, і саме тому, коли зараз точаться розмови навколо того, чи будуть посилення процесів централізації в зв’язку з масштабним інфраструктурним відновленням, якого потребує Херсонщина, чи буде, власне, збережена та структура громад, яка вона є сьогодні, для стабільного відновлення Херсонщини потрібно підтримувати громади і ті досягнення децентралізації, які ми сьогодні маємо», – наголосила проректорка Херсонського державного університету.

Джерело: УКМЦ.