COVID-19 – чи є шанс врятуватися бездомним?

Згадка про бездомних осіб викликає емоційне напруження й певну збентеженість у пересічних українців. Більшість з нас ніяковіє перед думкою, що кудлатий, немитий, смердючий, поранений, хворий, вбраний ...

grayscale-photography-of-man-praying-on-sidewalk-with-food-1058068
COVID-19 – чи є шанс врятуватися бездомним?

Згадка про бездомних осіб викликає емоційне напруження й певну збентеженість у пересічних українців. Більшість з нас ніяковіє перед думкою, що кудлатий, немитий, смердючий, поранений, хворий, вбраний у подерту одежу та, скоріш за все, п’яний безхатченко потребує саме нашої допомоги. Ось він портається на смітнику біля сусіднього під’їзду або засинає на клаптику картону біля входу в метро. Таким є типовий бездомний в Україні.

Чому ми ніяковіємо перед думкою про таких людей? Тому що десь в глибині душі ми хочемо допомогти їм, але наштовхуємось на безліч незручних питань. Найголовніші з них: як допомогти і чи вплинуть наші зусилля на ситуацію? Чи не буде наша допомога підтримкою їх неправильного способу життя і алкоголізму в тому числі? Необізнаність в цих питаннях створює соціальну дистанцію між забезпеченими громадянами та волоцюгами.

Статистика та причини бездомності

Бездомність в Україні є значною, але недостатньо дослідженою проблемою, тому мало хто знає справжні причини та масштаби бездомності в Україні. За офіційними даними, кількість бездомних в Києві сягає 5 тисяч, проте підрахунки деяких громадських організацій стверджують, що реальна кількість може бути значно вищою й наближуватись до 20 тисяч осіб. Враховуючи таку суттєву кількість бездомних людей в українській столиці, доцільно дослідити причини цієї проблеми. Український правозахисник Дмитро Гройсман каже про 3 основні групи, на які можна розділити бездомних:

1. вихованці дитячих будинків та соціальні

2. люди, що втратили власне житло, завдячуючи особливостям власного способу життя – пропили, програли своє житло.

3. люди, які нечесним шляхом були позбавлені або права на житло, або самого житла. Таким чином, бачимо, що бездомних багато, вони різні, але вимушені жити в однаково скрутних та небезпечних обставинах. 

Що робити?

Далі бездомних можна умовно поділити на 2 категорії:

1. ті, кого в цілому влаштовує їх становище – певна свобода від законів моралі та совісті, можливість необмежено вживати алкоголь та ін.

2. ті, кого не влаштовує ситуація, в якій вони опинились і щоб перестати бути бездомними вони готові діяти, докладати зусиль, працювати над зміною самого себе та обставин.

Залишаючи поки що осторонь першу групу, про другу із впевненістю можна сказати, що суспільство повинно давати шанс видертися з безодні бездомності тим, хто цього прагне! Існування такого шансу є індикатором людяності та підтвердженням дотримання основних прав людини.

Але не всі, нажаль, можуть його отримати. Попри складні життєві обставини та бюрократію українських державних органів, молоді бездомні та середнього віку технічно можуть відновити собі втрачені документи та знайти роботу, яка дасть дах над головою та шматок хліба не з смітника. Тут питання в їх бажанні це робити. А ось старенькі люди та з інвалідністю, які опинились на вулиці – фактично отримали смертний вирок від нашого суспільства.

На превеликий жаль, в Києві не існує дієвого державного органу, який би допомагав літнім та хворим людям перестати бути бездомними. Єдиною громадською організацією, яка в столиці системно займається соціалізацією бездомних похилого віку та бездомних з ознаками інвалідності, є ГО Дім Милосердя Київ, куди звертається за допомогою і поліція, і лікарі лікарень, де перебувають бездомні, і соцробітники, і просто небайдужі перехожі, які зустріли людину, потребуючу допомоги.

Зараз в Києві працює 4 невеличкі притулки Дім Милосердя Київ. В 2019 році до організації надійшло більше ніж 300 звернень про допомогу, але через обмеженість ресурсів, дієву допомогу отримала тільки одна людина з п’яти.

зроблено 2019

Найголовніше, що за статистикою стоять реальні люди з персональними історіями, почуттями та потребами. Наприклад, наприкінці лютого в притулок привезли дев’яносторічну бабусю в якої в селі згоріла хата, але донька у Києві відмовилась допомагати та забирати мати до себе.Спілкуючись з цією літньою жінкою, бачачи її сльози, можна усвідомити всю глибину її трагедії. 

COVID-19 та бездомність

Епідеміологічна ситуація в світі та економічна криза, викликані пандемією коронавіруса, мають прямий вплив на бездомних людей оскільки вони є найбільш незахищеною категорією людей.

Через карантинні обмеження в Україні, бездомні не мають можливості підробляти, отримувати пожертви, безкоштовну їжу, вільно пересуватися вулицями та збиратися групами. Більше того, ризик заразитися коронавірусом є надзвичайно високим для бездомних через соціальну, економічну та медичну незахищеність.

Окрім того, в період карантину на вулицях через втрату роботи опинилось багато людей, які не були до цього бездомними. Щоб врятувати їх та стареньких бездомних ГО ДМ Київ відкрила на період карантину додатковий притулок, де люди можуть отримати необхідну допомогу на час карантину: пройти флюрографію, почати процес відновлення документів, отримати психологічну підтримку, ліжко-місце, харчування, першу медичну допомогу та головне – змінити назавжди життя, перестати бути бездомним.

19.04.2020

Автор: О.А. Малов

Просимо про допомогу та пропонуємо долучитись до вирішення цієї проблеми: бізнес, благодійні фонди, громадські організації, приватних осіб.

Контакти ДМ Київ: +38 063 116 40 99 (вайбер, телеграм також), [email protected]


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Інклюзивне відновлення та відбудова: конференція та рекомендації від експертів

В Україні запустили безкоштовні онлайн-курси англійської для працівників ДСНС

Українські благодійники отримали високу оцінку від моніторингової місії Americares

Перспективи міжнародної STEM-стандартизації закладів освіти України у 2024 році

Відкриваємо шлях до майбутнього за допомогою "НАВІГАТОРА МАЙБУТНЬОГО"

Що думаєте про тему деінституціалізації?

Коментувати не дозволено.