Чи можливі інвестиції та зелені інновації в умовах війни? – відбулась розмова з українськими компаніями

Про інвестиції, бізнес під час війни та можливості йшла розмова під час прем’єрного випуску GreenBiznessTalk, який провів Greencubator 29 червня у рамках проєкту «Кліматичні інноваційні ...

GreenbizTalk2
Чи можливі інвестиції та зелені інновації в умовах війни? – відбулась розмова з українськими компаніями

Про інвестиції, бізнес під час війни та можливості йшла розмова під час прем’єрного випуску GreenBiznessTalk, який провів Greencubator 29 червня у рамках проєкту «Кліматичні інноваційні ваучери». Серію відео-дискусій розпочали із двома чемпіонами сектору зелених стартапів, які незважаючи на виклики продовжують працювати та рухатися вперед – Богдан Байовський з MONDIAL SOLUTIONS та Сергій Середа з «ДОМІНІОН».  Обидві компанії не так давно залучили сумарно більше ніж 2 млн доларів інвестицій, грантів.  Як вдалося цього досягти, вони розповіли під час онлайн-ефіру, запис якого можна переглянути за лінком. Ділимося важливими моментами розмови.

Bajovsky

Другий раунд інвестицій – з американськими інвесторами

Компанія MONDIAL SOLUTIONS (prengi.com) автоматизує бізнес-процеси з обслуговування об’єктів нерухомості, зокрема онлайн-сервіс Prengi дозволяє керувати процесами технічного обслуговування на великому підприємстві, житловому фонді та ін. Грант від проєкту «Кліматичні інноваційні ваучери» (CIV) компанія використала для експертизи з енергоменеджменту, зокрема на «Укрпошті». Серед користувачів сервісу Prengi як українські компанії (Mac Paw Property, «Житлобудінвест», Dragon Capital, KFC, NOVUS, «Укрпошта», «Велмарт»), так і закордонні (NUVIA dental, The City of Hollywood, Lutheran Service).

«Перед війною, нам залишалось лише кілька днів до підписання договору з інвесторами на велику суму, – пригадує Богдан Байовський, виконавчий директор компанії MONDIAL SOLUTIONS (https://prengi.com/). – Але війна внесла свої корективи, і ми зосередилися на підтримці наших існуючих клієнтів в Україні та доопрацюванні функціоналу. Паралельно ми побачили можливість вийти на американський ринок. Ми почали ретельно вивчати об’єм, наявних гравців і шляхи, як можна захопити його частку. Сформували нову команду та стратегію, розробили бізнес-план і вирушили до інвестиційних фондів. Найперше, з чим зіткнулася команда: весь світ підтримував Україну на той момент, але інвестори не бажали співпрацювати з українськими компаніями через великий ризик».

Ще одним важливим моментом став мінімальний поріг доходу, необхідний для роботи на американському або європейському ринках. MONDIAL SOLUTIONS спілкувалися з багатьма компаніями, і хоча декотрі відмовили, вони надали українській компанії багато корисних порад щодо продукту та розвитку. Це суттєво допомогло MONDIAL SOLUTIONS, і вони провели результативні перемовини. Також у довгостроковій перспективі вирішили співпрацювати з нашими компаніями і уклали партнерську угоду з SMRK, що спеціалізується на венчурному інвестуванні. Так у 2023 році стартап залучив $500 000 seed-інвестицій від фонду SMRK.

«Наші наступні кроки включають другий раунд інвестицій, активну роботу на американському ринку та залучення клієнтів, – розповідає Богдан Байовський, виконавчий директор компанії MONDIAL SOLUTIONS. – Нам потрібно показати стабільний ріст. Другий раунд буде з американськими інвесторами».

Sereda

Пілотний трубопровід – для підземної доставки вантажів у Лондоні

Компанія «ДОМІНІОН» (PIPES.one) розробила мобільну фабрику для виготовлення полімерних трубопроводів на будівельних майданчиках, наразі вони продають як вироби з полімеру, так і  обладнання. За рахунок Ваучера від проєкту CIV компанія отримала європейську (DIN) та українську сертифікацію. «ДОМІНІОН» залучила грант від Horizon Europe у сумі близько 1 500 000 євро, також реалізовує проекти інших донорів. Сергій Середа є амбасадором Європейської інноваційної ради (EIC), яка нещодавно оголосила про грантову допомогу у розмірі 20 млн євро на підтримку інноваційної спільноти України.

На початку повномасштабного вторгнення декілька інженерів з команди “ДОМІНІОН“ пішли в ЗСУ, частина працівниць виїхала за кордон.

«До 24 лютого ми планували вихід на міжнародний ринок та пропонували приїхати до України глобальним гравцям, побачити нашу технологію. Презентація була запланована 28 лютого 2022 року. Але всі плани змінилися… Наше виробництво було у Вишгороді, ми бачили всі події в Гостомелі з вікна офісу… Уже після деокупації долучилися до відновлення в Гостомелі каналізаційного та водного господарства. Волонтерили, як могли, – пригадує Сергій Середа, співзасновник компанії «ДОМІНІОН» – Ми з командою переїхали в більш безпечне місце. Зараз в нас відбувся запуск лінії, яка виробляє профіль, який нам потрібен для виробництва труб в мобільному цеху. Сподіваємося мати в Україні повний цикл виробництва». Для багатьох компаній війна стала надзвичайно серйозним випробуванням на міцність, а от для деяких це стало ще й поштовхом до швидкого виходу на міжнародні ринки.

«Ми більше працювали в Україні, звісно планували вихід на міжнародні ринки, але постійно відкладали, не поспішали, і якраз війна стала поштовхом виходу на міжнародний ринок, на отримання інвестицій для роботи», – відмічає Сергій Середа.

Наразі компанія працює над пілотним проєктом зі стартапом з Великобританії. Мова йде про підземну доставку інтернет-замовлень трубами у Лондоні з метровим тонелем і стандартною полімерною трубою. Це може замінити їм 40 тисяч вантажівок на тиждень.

 

Новим учасникам конкурсу: варто наважитися…

Серед побажань для наступних хвилі учасників, які зможуть подавати свої заявки уже з 20 липня першим імпульсом для успішного проєкту є взагалі наважитися, бо це насправді відкриває можливості, друге – це команда і стратегія, яку ти отримаєш.

«Перед тим як ми познайомилися із Greencubator, у в нас взагалі були скромні плани, ми не розраховували, що ми зможемо настільки швидко рухатися, – згадує Богдан Байовський із MONDIAL SOLUTIONS. – Коли ми отримали грант Ваучерів, розробили цей модуль в той момент ми були дуже на такому підйомі, здавалося, можемо захопити весь світ одразу. В той час до нас прийшло багато нових клієнтів, відомих компаній. Ми дуже швидко почали рухатися, і вже в той час почали вивчати закордонні ринки».

Потрібно дивитися глобально на свій проєкт, як його втілити на інших ринках, шукати потенційних партнерів, або продумувати шлях до покупця вашого продукту. За словами Сергія Середи, такий інструмент як Кліматичний Ваучер допомагає пройти цей шлях.

«Ти маєш обладнання, гарні показники, відео, але поки не маєш сертифікації з тобою ринок не розмовляє, тому що ти повинен зробити своє домашнє завдання, – розповідає Сергій Середа із «ДОМІНІОН». – В нашому випадку ми маємо виготовити різноманітні зразки труб, віддати їх сертифікованому агентству для тестувань, після чого інше агентство буде підтверджувати відповідність європейським нормативам. Це зовсім не швидко і не дешево. Тому в нашому випадку Ваучер був дуже корисним і вчасним. Він відкрив можливість працювати із ринком».

«Україна може стати вагомим регіональним хабом для втілення проєктів і в Україні, і у глобальному масштабі, – підсумував модератор дискусії Роман Зінченко, співзасновник Greencubator. – Рухаємось далі, будуємо бізнес для зеленої відбудови України і виходу на глобальні ринки».

 

Нагадуємо, що нова хвиля конкурсу «Кліматичних Інноваційних Ваучерів» стартує вже 20 липня 2023 року. Більше інформації про гранти та переможців попередніх етапів можна знайти на сайті climate.biz

Реєстрація на відкриття третьої хвилі Кліматичних Інноваційний Ваучерів за посиланням https://climate.biz/znup/


Тематика публікації:           

Останні публікації цього розділу:

Tolocar презентував інноваційні рішення на "Майстернях міст"

Чи може соціальне підприємництво відіграти роль у зміцненні сільських регіонів України?

Адвокаційна поїздка українських мерів у США для підтримки зеленої енергетики України

Молодь з 30 громад здобули навички адвокатування у межах проєкту «Активна молодь – сильна громада»

Відкрито конкурси підпрограми МЕДІА “Креативна Європа” 2025

Як робота із експертним громадським сектором допомагає територіальним громадам ставати енергетично незалежними?