Чи місце атовцям у владі? – думка експерта

Низькі моральні якості, відсутність мотивації та ініціативи стали основними проблемами українського бюрократичного апарату, з якими здатні впоратися ветерани-атовці на чиновницьких посадах. Для цього варто залучити до влади групи відповідно підготовлених ветеранів. Таку думку висловив експерт з військової психології, тренер ГО «Побратими» та колишній атовець Андрій Козінчук.

«Сьогодні головна проблема бюрократичного апарату – невідповідність моральних якостей держслужбовців їх посадам, – розповідає Андрій Козінчук. – Чиновники, досить розумні, щоб розробити хитру схему розкрадання державного майна і витримати атестацію на кваліфікаційну придатність, не ототожнюють себе з суспільством довкола та не зацікавлені в реальному результаті своєї діяльності».

Вирішенням цих проблем можуть стати ветерани-атовці, які виявили бажання взяти участь у діяльності органів державного управління. Колишній військовий, який прагне стати держслужбовцем, більш вмотивований і йде на посаду не на «заробітки», а щоб досягти певної  мети. Мотивація та емоційна зацікавленість – головні якості, які надають перевагу держслужбовцям-ветеранам над іншими.

«Такі чиновники готові працювати до останнього, не скиглитимуть, що в офісі немає знежиреного кефіру чи не працює кондиціонер. А найголовніше – не підуть на компроміс. Це означає відсутність «нормального» варіанту та готовності «порішати»», – заявляє експерт.

Бажано, щоб залучення ветеранів до органів управління відбувалось у складі сформованих груп. Це не лише значно зменшує корупційні виклики (відпрацьована серед військових колективна відповідальність), а й призведе до «активації» відомства та захистить добросовісних службовців.

«На Заході, наприклад, в Данії, в органах місцевої влади завжди є ветерани.  Там розуміють, що ветерани – невід’ємна та важлива частина суспільства, яка має високий потенціал. Рівень довіри до таких службовців надзвичайно високий, а їх авторитет незаперечний. Бо в будь-якій країні чиновник – не найоплачуваніша робота, а, перш за все, служба на кшталт військової», – наголошує Козінчук.

Поки в Україні діє лише одна ініціатива щодо інтеграції до держслужби колективів кваліфікованих та мотивованих ветеранів. Цей проект під назвою «За ветеранів до влади», який, перш за все, формує пасіонарну ветеранську спільноту, налічує 70 учасників та готує їх відповідно до українських реалій.

«Ми розуміємо, що наш «десант змін» зіткнеться із значним спротивом усієї  бюрократичної машини, тому формуємо спільноту побратимів, яка стане надійною підтримкою в кризових ситуаціях. Крім цього, учасники проекту отримують можливість розвинути лідерські, командні якості, навички переговорів та тайм-менеджменту, загалом те, на що нинішні держслужбовці не звертають уваги», – коментує координаторка проекту, заступниця ГО «Studena» Оксана Іванців.

В Україні є ще одна причина для ветеранського «десанту» до органів влади. Дослідження Асоціації політичних психологів України спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України вказує на те, що серед усіх державних інституцій Збройні сили єдині користуються довірою населення. Збільшення кількості реальних учасників АТО у виконавчій владі наблизить її до суспільства, підвищить ефективність взаємодії та довіру. Варто зазначити, що мова йде про саме про державну службу, а не про політичні проекти. Слід визнати, деякі нардепи-комбати розчарували українців, бо від початку були, швидше, медійними персонами.