Чи має шанс Україна стати безбар’єрною: експерти розпочали розробку Нацстратегії

Цього тижня завершився перший етап напрацювання пропозицій до Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Відбулося шість зустрічей робочих груп, на яких збирали різні практики, вивчали міжнародні кейси, ділилися пропозиціями. До складу експертних груп увійшли представники держорганів, громадських організацій, благодійних фондів, експертного середовища з різних куточків країни. Ці групи напрацьовують рішення у шести вимірах безбар’єрності: освітньому, громадянському, цифровому, фізичному, суспільному та економічному.

Важливо, що до напрацювання пропозицій долучаються різні цільові групи. Бо безбар’єрність простору – це не лише потреба людей з інвалідністю. Існують різні групи в українському суспільстві, які потребують увагу через наявність бар’єрів. Це літні люди, молодь з певними соціальними бар’єрами, батьки, у яких є діти до 6 років, інші групи.

Громадські організації та благодійні фонди вже є агентами подолання бар’єрів. Вони допомагають створювати інклюзивні класи, навчають вчителів та тьюторів, розбудовують інфраструктуру, привозять нові зарубіжні методики. Організація  ІСАР Єднання приділяє особливу увагу розвитку та підтримці таких організацій. Тому під час напрацювання цієї Стратегії, ми хочемо зробити голос цієї спільноти потужним і впливовим.

Процес формування стратегії відкритий! До нього долучилися вже понад 150 експертів. Аналітики щодня отримують десятки коментарів. Тому запрошуємо громадськість долучитися до розробки проєкту Національної стратегії і залишити свої пропозиції за посиланням.

Експертний консорціум, який сформували Центр економічного відновлення, ІСАР Єднання та ГО «Безбар’єрність», надає аналітичну та технічну підтримку міжвідомчій робочій групі при Кабінеті міністрів для розробки Нацстратегії безбар’єрності. Ця робота здійснюється за сприяння Програми розвитку ООН в Україні «Права людини для України».

Що далі?

Проєкт Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору мають сформувати до 1 березня, після чого заплановане його широке громадське обговорення. На цьому етапі можна буде подавати свої коментарі вже до розробленого проєкту документу. 

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні розробляється з ініціативи Першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні».

Відповідно після громадського обговорення документ буде направлений до уряду на затвердження і ухвалений  до 12 квітня 2021 року.

Цей документ перший важливий крок у тому, щоб створити в країні безбар’єрне середовище. Попереду ще величезна робота, але спільне напрацювання та погодження урядом стратегічного документу дасть можливість для просування принципів безбар’єрності як на національному так і на місцевому рівнях.

Міжнародний досвід

Подібні документи існують у більшості країн світу. Показовою є практика Естонії, де існує окрема Стратегія навчання впродовж життя-2020. Йдеться про створення можливостей для навчання на всіх рівнях, а також підтримання індивідуального розвитку кожного учня.

У Канаді значні зусилля спрямовані на досягнення безбар’єрності у сфері зайнятості. Зокрема, ухвалено Закон про рівність у працевлаштуванні, який зобов’язує роботодавців впроваджувати політику рівності. 

Системно підходить до питання безбар’єрності й Норвегія. Країна має окремий План дій щодо універсального дизайну та технологій. У документі зроблено акцент на тому, що універсальний дизайн є корисним не тільки для людей̆ з інвалідністю та осіб похилого віку, а й для суспільства у цілому.

У ФРН схвалено стратегію «Освіта у цифровому світі». Серед задач, які документ має вирішити – надання можливостей дорослому населенню розвивати цифрові навички навіть після здобуття освіти.

Україна також робить кроки для підвищення рівня інклюзивності. Зокрема у 2020 році наша держава стала учасницею міжнародного проєкту «Партнерство Біарріц», започаткованому лідерами країн G7. Мета партнерства – консолідація зусиль у забезпеченні гендерної рівності, досягненні рівних прав і можливостей у суспільстві та відсутності обмежень за будь-якими ознаками.