Чому важливо залучати громадськість до планування відновлення та розвитку громад?

Органи місцевого самоврядування щодня працюють над тим, щоб громади були життєздатними, могли розвиватися, адже без успішних громад буде важко будувати Україну. Попри воєнні та безпекові виклики, які ...

zaluchen1
Чому важливо залучати громадськість до планування відновлення та розвитку громад?

Органи місцевого самоврядування щодня працюють над тим, щоб громади були життєздатними, могли розвиватися, адже без успішних громад буде важко будувати Україну. Попри воєнні та безпекові виклики, які ускладнюють цю роботу, важливо налагоджувати комунікацію з мешканцями та робити все можливе для того, щоб громади дійсно розвивалися. Процес планування відновлення та розвитку громад буде ефективнішим, а напрацьовані стратегічні документи якіснішими, якщо будуть поєднувати думки, потреби, інтереси якомога ширшого кола зацікавлених осіб.

Важливість планування відновлення громад, виходячи з потреб розвитку соціального капіталу та владно-громадської взаємодії, та можливі інструменти й механізми залучення мешканців до ухвалення рішень стали темою експертного обговорення 29 січня.

Про досвід діяльності платформ громадської участі у відновленні територіальних громад Півдня, Сходу та Півночі розповіла Наталія Дрозд, експертка проєктів громадської організації «Доброчин» (Чернігів). Наразі такі платформи працюють у 5 громадах з різним контекстом і, за спостереженням експертки, в релокованій громаді, чи тій, яка потерпає від обстрілів, мешканці долучаються активніше, в них більше ідей, бажання й віри в те, що вони розділять співвідповідальність планування й розвитку своєї громади, особливо там, де необхідно й відновлення.

Для якісного залучення мешканців до процесу ухвалення рішень першочергово має бути політичне бажання, і, на думку пані Наталії, на локальному рівні воно є. Також є й зацікавленість місцевої влади в отриманні експертної допомоги в цьому питанні. «Вони розуміють, що це розділена співвідповідальність, і, на мій погляд, потребують саме громадянського суспільства як партнера в тому, щоб налагодити ці практики взаємодії, оновити механізми участі, які зараз дуже на часі», — зазначила вона.

Досвід роботи з напрацювання стратегічних документів у 29 громадах Львівської, Закарпатської та Волинської областей має Ірина Сторонянська, заступник директора ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. Долішнього НАН України». На її думку, набагато ціннішим результатом розробки таких документів є не сам документ, а налагодження процесу комунікації, формування довіри.

Взагалі процес включення людей дуже непростий, а для органів місцевого самоврядування навіть здебільшого складний, проте до розробки стратегічних документів обов’язково потрібно залучати мешканців, бізнес. Пані Ірина зауважила, що, по-перше, це дозволяє привнести нове бачення, підходи, особливо якщо вдасться залучити молодь. По-друге, напрацювання спільних ідей, проєктів робить учасників, залучених до процесу, співвідповідальними за ці рішення й розвиток громади загалом.

Про досвід Львівської області у формуванні стратегічних документів розповів Вадим Табакера, заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОВА — начальник управління регіонального розвитку. За його словами, процес розробки Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років був максимально відкритим, відбувався із залученням великої кількості експертів із різних галузей, які представляли широкий спектр громадськості, та представників бізнесу.

Громади Львівщини також поступово розробляють Стратегії розвитку відповідно до запропонованої урядом методики, ці документи передбачають аналітику відповідної якості та комунікацію з мешканцями. За словами пана Вадима, зараз окрім Стратегій громади будуть розробляти Плани відновлення та розвитку, і це теж потребує залучення громадськості.

«Ми маємо розуміти, як пріоритетно відбудовувати інфраструктуру, які критичні речі потребують першочергового фінансування, — і тут треба питати людей, бо одна справа покладатися на інтуїцію управлінця чи його суб’єктивні оцінки, інша — співвіднести запит суспільства з тим, що передбачено законодавством і зафіксувати це в Плані відновлення. Тому залучати громаду треба, і це йде на користь не лише розробці цих документів, а й в подальшому їхній реалізації», — зауважив він.

Андрій Ткачук, заступник начальника управління економічного розвитку, інвестицій, туризму та курортів Волинської ОВА, розповів про те, як громади Волині працюють у сфері соціально-економічного відновлення й розвитку та яку роль при цьому відіграє міжсекторальна взаємодія. Він наголосив, що саме партнерство має ключову роль і допомагає громадам будувати стратегічні та практичні проєкти в розрізі Планів заходів до відповідних Стратегій як окремих громад, так і регіонів.

Волинь стала однією з перших, де самі громади об’єдналися для того, щоб розбудувати плани й реалізовувати певні проєкти. Йдеться про Волинську економічну лігу, яка об’єднала найбільші громади Волині й ті, що погодилися на основі міжмуніципального співробітництва будувати спільні плани дій та їх реалізовувати. Також активно проявили себе у взаємодіях із громадами бізнес-асоціації — як з точки зору створення умов для розвитку бізнесу, так і визначення необхідних взаємодій і реалізації соціальних ініціатив.

За словами пана Андрія, в області активно використовуються всі інструменти та механізми залучення — від найпростіших, які включають круглі столи, до складніших, як зокрема Рада ВПО, яка активно впливає на органи влади та інших стейкхолдерів для вирішення певних проблем, або взаємодія об’єднань органів місцевого самоврядування в особі Волинської економічної ліги з іншими стейкхолдерами в розрізі кластерного розвитку, смартспеціалізації. І не менш важливим є пошук синергії в їхньому використанні для підсилення ефекту.

Про роль громад та громадськості в процесі відновлення та відбудови України з акцентом на економічну складову розповів Тарас Хавунка, голова правління Львівського Регуляторного Хабу, експерт Мережі UPLAN.

Громадськість завжди має якомога більше долучатися до ухвалення будь-якого рішення, проте дуже важливим наразі є залучення громадськості в контексті відновлення громад, бо стоїть питання, чи захочуть мешканці й бізнес туди повертатися.

Як зазначив експерт, виклик полягає в тому, що завжди хочеться більшого долучення, кращого донесення інформації, і тут однозначно все лежить у площині комунікацій органів місцевого самоврядування та їхньої репутації з точки зору того, що влада долучає мешканців та бізнес не формально, а дійсно дослухається до їхньої думки та дає зворотний зв’язок.

Пан Тарас звернув увагу й на важливість залучення релокованого бізнесу, який загалом вже є локальним, до оновлення бізнес-клімату: «Якщо влада в громадах, де є насичення релокованого бізнесу, долучить цих підприємців і запитає їхню думку, створить певні зміни чи то відносно правил, які були в тих громадах, звідки вони приїхали, чи то в контексті нових економічних викликів, тоді ми зможемо відбудувати, відновити й розвивати спроможну локальну економіку, яка лежить в основі економіки нашої держави».

Говорячи про громадську участь у формуванні та реалізації планів відновлення й розвитку, Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, наголосив, що починати підготовку стратегічних документів завжди слід з самоорганізації самих громадян: «Коли Стратегія буде спиратися на самоорганізовану громаду, коли кожен інтерес в цій Стратегії буде представлений, озвучений і персоніфікований якоюсь організацією, яка за нього відповідає, тоді є шанс, що жодні локальні метаморфози не зашкодять її реалізації в майбутньому. Тому комунікація й самоорганізація громадян — це ключові фактори успіху в розвитку громади».

Розробляючи стратегічні документи для громад, які постраждали зараз, не слід зациклюватися виключно на відновленні того, що було, а подумати, як можна зробити краще — відбудовувати старе чи створювати нове.

Ще один момент, на якому наголосив пан Ігор, — працюючи над розвитком громад, треба вчитися дивитися вперед, як може змінитися законодавство та за які зміни варто боротися, які є вигідними для громади, як у плані адміністративно-територіального устрою, так і в плані законодавства, в рамках якого функціонують громади. І якщо є певне бачення, що треба міняти, тоді застосовувати методи адвокації цих змін — звертатися до відповідних посадових осіб, організацій, експертів, і намагатися заручитися підтримкою й власне тих змін добиватися.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, ГО «Волинський Інститут Права», ГС «Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

На Харківщині оцінили збитки через втрати ґрунтів внаслідок війни

Триває набір на безкоштовні онлайн-групи підтримки

В Україні запустили безкоштовний онлайн-курс із фінансової грамотності

Перший ярмарок молодіжного підприємництва Junior EXPO-2024 відбувся в Івано-Франківську

Спілка 33 організацій презентувала Дорожню карту забезпечення прав дитини

Проєкт Cedos з розвитку центрів спільнототворення переміг у конкурсі Єврокомісії