Чому під час війни треба говорити про культуру або незручна спадщина: ХОДА

Станом на 4 грудня у списку Міністерства культури та інформаційної політики налічується 569 об'єктів культурної спадщини та інфраструктури, втрачених внаслідок атак російської федерації. В цьому ...

Додано:
Anastasiya Bozhenko

Автор: admire_photo 
Фото з відкритих джерел
Чому під час війни треба говорити про культуру або незручна спадщина: ХОДА

Станом на 4 грудня у списку Міністерства культури та інформаційної політики налічується 569 об’єктів культурної спадщини та інфраструктури, втрачених внаслідок атак російської федерації. В цьому списку також є будівля Харківської обласної державної адміністрації, яка була пошкоджена внаслідок обстрілу в березні 2022 року. В будівлі загинуло понад 30 волонтерів і добровольців з територіальної оборони. 

Водночас ХОДА у спільноти асоціюється з тоталітарним режимом, зі сталінським ампіром (хоча архітектори відносять її стиль скоріше до класики, аніж до ампіру). Тож зараз ідеї щодо необхідності зруйнування будівлі ведуться і згори – з позиції обласної влади, і знизу – від суспільства, яке вважає, що ця будівля не має бути постійним нагадуванням про важкі події минулого.

Тому команда проєкту Constructivism. Kharkiv  в рамках розширення сайту запропонувала міні-проєкт з публічної історії “Привиди ХОДА”. Таким чином, учасники проєкту хочуть показати не лише тоталітарні форми, але й історії людей, які були пов’язані з будівлею, розповісти, чому ця архітектура важлива і потребує збереження попри приналежність до тоталітарного минулого. На сторінці проєкту у віконцях ХОДА будуть розміщені персональні історії, інтерв’ю з експертами та фотографії, які пошарово розкриють історію цього міста. 

Вже зараз у коментарях під дописами, які стосуються проєкту, лунають думки, що, мовляв, не час зараз думати про спадщину, коли триває війна, культура не на часі. Але визнаймо відверто – коли культура була на часі? Гібридна війна росії на те й гібридна, що триває на всіх фронтах, в тому числі й культурному. Що робить агресор? Знищує нашу культурну спадщину, відновлює пам’ятники леніну на окупованих територіях, палить книжки українською мовою. Тож ми маємо працювати зі своєю спадщиною, якою б незручною вона не була (про незручну спадщину ми детальніше пишемо ось тут). 

Якщо у Вас є історія про Майдан Свободи та сімейні фотографії, пов’язані з ХОДА, то ми будемо раді, якщо Ви з нами поділитеся. Напишіть нам у месенджер або на e-mail [email protected] та візьміть участь у цьому проєкті.

The project is one of the winners of the international event HistoryLab2022 held by IBB Dortmund and is implemented with the financial support of the German Ministry of Foreign Affairs


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Стартував другий потік навчального проєкту «Енергетична стійкість та незалежність громад»

«Ми вирішили говорити за тих, хто вже ніколи не зможе»: у Запоріжжі презентували книгу «Жити попри все»

Смертність на дорогах мають визнати питанням національної безпеки: в Україні стартувала кампанія зі збору підписів під петицією до Президента

У Києві презентували дослідження практик громадської участі під час війни та обговорили майбутнє місцевої демократії

Виконком Миколаївської місьради прийняв висновки громадського оцінювання бюджету з пакетом пропозицій головних розпорядників

Відновлення, у центрі якого люди: у Киїнській громаді підбили підсумки проєкту