Бюджетний процес 2018: регіональний вимір

В жодному з обласних центрів України процес прийняття бюджету на 2018 рік не був організований на відповідному рівні та мав різні за своєю значимістю недоліки. Найкритичнішою ситуація виявилась в ...

громадське партнерство за прозорі місцеві бюджети
Бюджетний процес 2018: регіональний вимір

В жодному з обласних центрів України процес прийняття бюджету на 2018 рік не був організований на відповідному рівні та мав різні за своєю значимістю недоліки. Найкритичнішою ситуація виявилась в Запоріжжі, Черкасах та Харкові.

До таких висновків дійшли експерти Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!”, які провели моніторинг процесу прийняття місцевих бюджетів на 2018 рік в 27 містах України, включаючи усі обласні центри та м. Київ

Так, в Запоріжжі були порушені терміни оприлюднення проекту бюджету на 2018 рік, не було публічного анонсування й не оприлюднено стенограм або аудіо- чи відеозаписів засідань профільних депутатських комісій й сесій міських рад, на яких розглядався та затверджувався проект бюджету й не було проведено громадських обговорень міських кошторисів на 2018 рік з городянами.

В Черкасах на додачу до таких самих недоліків ще й порушено терміни прийняття бюджету. Відповідна сесія міської ради відбулась тільки 29 січня 2018 року.

Але, мабуть, найгірша ситуація склалась в Харкові, де, всупереч чітким вимогам законодавства, взагалі не був оприлюднений проект бюджету на сайті міської ради, немає в публічному доступі й підтверджень того, що він обговорювався на засіданні профільної депутатської комісії, харківська міська влада не вважає за потрібне проводити громадські “бюджетні” слухання та Харків’яни традиційно обмежені в доступі на засідання сесії, де приймався бюджет.

Отже, згідно з результатам моніторингу, бюджетний процес на місцевому рівні має цілу низку недоліків: не оприлюднення проектів рішення про бюджет чи недотримання термінів та повноти оприлюднення, недотримання термінів затвердження бюджету, передбачених законодавством, обмеження доступу громадян на сесії місцевих рад та небажання органів влади проводити консультації з громадянами щодо проектів бюджетів.

Щодо інших висновків. Попри незалежність прийняття місцевих бюджетів від державного, та зазначений чіткий термін в ст. 77 Бюджетного кодексу, станом на 25 грудня Хмельницький та Черкаси все ще не мали прийнятих бюджетів на 2018 рік, при чому в Хмельницькому, здається, це стандартна ситуація, адже бюджет-2017 в цьому місті також був прийнятий із запізненням.

Попри чітку вимогу чинного законодавства, що кваліфікує рішення про бюджет як нормативно-правовий акт та поширення на нього норми про оприлюднення за 20 робочих днів до дати розгляду з метою прийняття, цієї норми дотрималися лише 13 міст.

В Києві, Вінниці, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Краматорську, Луцьку, Львові, Полтаві, Рівному, Сєвєродонецьку, Тернополі, Чернігові міські ради оприлюднили проект рішення менш як за 20 днів. Взагалі не був оприлюднений проект бюджету у Харкові.

В рамках дослідження оцінювалося також повнота оприлюднення проекту рішення про бюджет. Аналіз всіх оприлюднених місцевих бюджетів показав існування питань до дотримання вимог статті 76 Бюджетного кодексу. У 12 проаналізованих бюджетах виявлена відсутність одного або декількох документів із зазначеного нижче переліку:

  • пояснювальна записка;
  • пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подаються комісії з питань бюджету відповідної місцевої ради);
  • прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, підготовлений відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу України;
  • перелік інвестиційних програм (проектів) на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди;
  • інформація про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді.

Дещо покращилась, порівняно з минулорічним моніторингом ситуація з доступом до стенограм або аудіо/відеозаписів сесійних засідань, на яких розглядались та затверджувались міські бюджети. Якщо минулого року далеко не в усіх містах цю інформацію можна було отримати навіть за запитом, то зараз тільки в 6 містах (Вінниця, Іван-Франківськ, Запоріжжя, Тернопіль, Харків та Черкаси) цю інформацію не публікують на сайті.

Показово, що можливість вільної участі громадян у сесії місцевої ради є у 23 містах, що були охоплені моніторингом. І лише у Дніпрі, Одесі та Харкові відсутня можливість безперешкодного доступу громадян до участі у пленарних засіданнях.

Найгірша ситуація зафіксована в частині проведення органами влади консультацій із громадянами (“бюджетних слухань”) щодо проекту рішення про бюджет після його оприлюднення, що є важливою практикою залучення громадян до підготовки головного фінансового документу. Так в 17 містах такі консультації з громадянами взагалі не проводились: Київ, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Івано-
Франківськ, Кропивницький, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне, Ужгород, Харків, Черкаси, Чернігів, Здолбунів, Ізмаїл.

Ще гіршою є ситуація із заходами, які б мали забезпечити довіру до результатів консультацій та дієвий зворотній зв’язок із громадянами, які взяли участь у консультаціях щодо проекту бюджету. На жаль, результати моніторингу доводять, що навіть якщо орган влади провів консультації з громадянами, то доля наданих громадянами пропозицій здебільшого є невідомою.

Так, лише в 5 містах (Краматорськ, Суми, Тернопіль, Херсон та Чернівці) було оприлюднено звіти про результати проведення консультацій із громадянами щодо проекту рішення про бюджет. Ще в 5 містах (Вінниці, Луцьку, Сєвєродонецьку та Хмельницькому, Здолбунові) були проведені в тому чи іншому форматі консультації, але не оприлюднено звітів за їх підсумками. 

Безперечно, така практика не може сприяти формуванню довіри до консультацій з боку громадян, які можуть вважати, що їх участю просто маніпулюють для легітимації рішення. Зрештою це підриває бажання громадян в подальшому брати участь у подібних консультаціях.

Протягом найближчих місяців експерти Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!” проведуть повну оцінку рівня прозорості всіх стадій бюджетного процесу в усіх містах-обласних центрах та сформують на її основі Індекс прозорості місцевих бюджетів, який буде представлено восени цього року. Також, за результатами оцінки, для всіх міських рад будуть підготовлені та передані рекомендації з підвищення рівня прозорості бюджетного процесу.

Результати моніторингу процесу прийняття місцевих бюджетів на 2016 та 2017 роки.

Моніторинг проведено експертами Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!” за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження” та Проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), який впроваджує Федерація канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Уряду Канади, та Європейського Союзу з використанням Методології оцінки прозорості місцевих бюджетів, яка створена Фондом Східна Європа спільно з Громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» в партнерстві з Асоціацією міст України в рамках ініціативи «Публічні бюджети від А до Я: Інформування, активізація та залучення громадянського суспільства» за підтримки Європейського Союзу.

Точка зору, відображена у цьому прес-релізі, є винятковою відповідальністю авторів і може не співпадати з точкою зору Міжнародного Фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Проекту ПРОМІС, Федерації канадських муніципалітетів, Уряду Канади та Європейського Союзу.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

У ліцеї на Сумщині з’явилася модернізована система вентиляції, що забезпечує комфортні умови для навчання

В Україні представили унікальний посібник для молодіжних центрів

Козелецька громада пише стратегію розвитку за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Планування розвитку територіальної громади

У Чорнобаївській громаді на Херсонщині буде реалізовано 4 проєкти, запропоновані мешканцями

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи