Білогорща не для сміття, а для прогулянок: історія львівської активістки, що бореться за особливий статус для торфовища

За останні сто років людство втратило близько 2/3 площ болотних угідь, зазнавши чималих економічних, культурних, наукових та рекреаційних втрат. На тлі такої сумної статистики перспектива збереження ...

Додано:
AnzhelikaZozulia

11
Білогорща не для сміття, а для прогулянок: історія львівської активістки, що бореться за особливий статус для торфовища

За останні сто років людство втратило близько 2/3 площ болотних угідь, зазнавши чималих економічних, культурних, наукових та рекреаційних втрат. На тлі такої сумної статистики перспектива збереження торфовища Білогорща у Львові стає особливо актуальною. 

Унікальність цієї території пов’язана насамперед із водорегуляційною та кліматорегулюючою функцією. Також торфи відмінно абсорбують шкідливі речовини із повітря, зокрема важкі метали та радіонукліди, а також зв’язують і утримують вуглекислий газ. 

Активістка, експертка з комунікацій і мешканка Білогорщі Наталія Кузьма переймається майбутнім торфовища останні кілька років та вважає його унікальним болотяним парком не лише для Львова, але й всієї України: “Таких угідь є дуже мало. Тут завжди волого і легше дихати, а ще – це місце міграції тварин та перелітних птахів. Останніх тут трапляється близько 90 видів. Також це домівка для понад 700 видів рослин, частина з яких занесена до Червоної книги”.

Про особливість Білогорщі Наталія дізналася випадково, у розмові з одним із мешканців району. Поступово цікавість привела її до детального вивчення наукових досліджень вчених з Інституту екології Карпат НАН України та Державного природознавчого музею НАН України. Тож коли наприкінці 2015-го року тут запланували спорудження сміттєпресувальної станції, разом з іншими мешканцями вона виступила категорично проти такої ініціативи.

У 2016-му році Наталія почала займатися цією темою серйозно і комплексно: скерувала наукові обгрунтування у Мінприроди і розпочала адвокаційну кампанію з метою створення на території торфовища ландшафтного заказника. На підсилення дій активістка зареєструвала електронну петицію “Про необхідність створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Торфовище Білогорща”, збір підписів на підтримку якої тривав майже два місяці.

На різних етапах допомагали і долучалися до підписання різні люди. Спочатку це були місцеві мешканці, які підтримували і збирали голоси у знайомих. Також науковці, які робили обґрунтування і постійно поширювали інформацію, журналісти запрошували на ефіри. Згодом нас підтримав народний депутат, обласне Управління екології, долучилася громадської організації “Екологія-Право-Людина” – згадує Наталія. 

В результаті спільних дій саме ця петиція  стала першою у Львові, якій вдалося зібрати 500 голосів через систему ідентифікації банк-ID. У березні 2017 року на черговому пленарному засіданні сесії Львівської міської ради дорожню карту реалізації ініціативи підтримали депутати, а ще за два роки, рішенням сесії обласної ради, тут офіційно створили заказник. Попри ряд додаткових стримуючих обставин, станом на сьогодні Львівською міською радою встановлено межі заказника, чим зроблено важливий крок назустріч інтеграції водно-болотного угіддя у просторове планування громади.

Спираючись на власну професійну експертизу та практичний досвід, Наталія Кузьма наголошує: “Петиція – це не те, що одразу приводить до рішення. Але це той інструмент який допоможе згуртувати людей. Збираючи підписи можна розповісти і залучити тих, хто зовсім нічого не чув про проблему раніше. Але петиція працює тоді, коли це один з інструментів комунікаційної кампанії”.

У мріях активістки зробити так, щоб “Торфовище Білогорща” стало однією з нових локацій для дозвілля, яку будуть відвідувати з метою відпочинку, спостереження за природою, покращення психічного здоров’я. Для цього, на думку Наталі, громаді варто подбати про маркування меж заказника, встановлення навігаційних знаків та інформаційних табличок, формування мережі стежок та оглядових майданчиків, але в першу чергу – про залучення фахівців, які займаються болотяними парками. 

Публікація є частиною проєкту «Зелена партисипація в дії» громадської організації «Плато». Про водно-болотні угіддя та інші природоорієнтовані ідеї можна дізнатися з «Каталогу зелених рішень» за посиланням. Проєкт втілюється за підтримки Львівської міської ради у межах конкурсу «Зробимо Львів кращим!»

Текст – Ірина Роговик, Анжеліка Зозуля


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Комунальне підприємство ухиляється від обліку дерев: громадська організація подала до суду

Молодь Світловодська готує масштабний фест у місті

Команда Let`s do it Ukraine відвідала Південь в рамках проєкту з подолання наслідків повені

Гуманітарні місії на Півдні тривають: волонтери додатково роздадуть 1000 обідів “Добра кухня”

Тютюнові акцизи рятують життя — податкові преференції неприпустимі

Вишнівецька громада на Тернопільщині отримала цифровий рентген-комплекс від Програми USAID DOBRE