Барометр свободи слова за березень 2020 року

У березні експерти ІМІ зафіксували в Україні 25 випадків порушень свободи слова (січень – 19, лютий – 18). Переважна більшість із них стосувалася фізичної агресії проти журналістів (19).

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

У березні експерти ІМІ зафіксували вдвічі більше перешкоджань журналістам (17), ніж у лютому (вісім).

Зокрема, визначилася тенденція закритості місцевої влади: журналістів не пускали на засідання і сесії місцевих та районних рад. Такі випадки зафіксовано на Полтавщині, Дніпропетровщині, Херсонщині. Також зафіксовано (у Дніпрі) випадок недопуску журналіста на пресконференцію голови ОДА з аргументацію відсутності в списку акредитації. Крім того, журналістам забороняли знімати та не пускали на зустріч кандидатки в народні депутати, як це сталося в смт Панютине на Харківщині.

Водночас ІМІ зафіксував дев’ять випадків порушень прав журналістів під час дії карантину – заподіяння тілесних ушкоджень та недопуски на заходи місцевої влади.

Так, на Хмельниччині журналістці NewsOne, яка знімала сюжет щодо продажу медичних масок у торговельному закладі, наклали гіпс на руку після нападу продавця масок.

Місцева влада, користуючись запровадженими обмежувальними заходами у зв’язку з карантином, неправомірно не допускала журналістів на засідання міськрад та райрад:

• У Кривому Розі (Дніпропетровщина), щоб мінімізувати ризики поширення коронавірусу, на засідання міської ради не пустили представників місцевих медіа. Проте муніципальному ЗМІ дозволили поставити камеру в залі.
• У Новій Каховці (Херсонщина) міськрада приховала від журналістів, куди витрачатиме гроші, прикриваючись карантином: з голосу проголосували за проведення сесій у закритому режимі й попросили всіх журналістів та присутніх залишити залу засідань.
• У Каховці (Херсонщина) міська рада заборонила відвідувати свою адмінбудівлю журналістам, крім журналістів газет “Каховские новости” та “Каховська зоря”.
• Також журналістів не пустили на сесію Любимівської сільської ради Херсонської області, водночас працівники сільради посилалися на усне розпорядження голови ОТГ нікого не пускати в будівлю на час карантину.
• На Львівщині знімальну групу телеканалу “Перший західний” зачинили в магазині під час знімання сюжету про дотримання карантинних заходів.
• На Буковині двоє парафіян УПЦ МП перешкоджали журналістці видання “Чернівці.Онлайн” Галині Єреміці, яка перевіряла церкви на дотримання умов карантину. 
• Охоронці Києво-Печерської лаври перешкоджали знімальній групі Радіо Свобода, яка висвітлювала карантинні заходи в Києві і працювала, зокрема, біля лаври. 
• На Київщині невідомий перешкоджав журналістці Громадського Аліні Шереметі, яка в прямому ефірі спілкувалася з працівниками аптеки, магазину та служби доставки про превентивні заходи проти коронавірусу.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цих випадках перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Водночас він зауважує, що обмеження фізичної присутності є одним з карантинних заходів, передбачених законом, проте застосування і впровадження таких заходів мають відбуватися за визначеною законом процедурою, а не свавільно за усними розпорядженнями керівників місцевих органів. 

“Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Впровадження карантину врегульовано законодавством України, і органи влади не мають перевищувати передбачені цими нормами повноваження”, – зазначив Алі Сафаров.

Порушення свободи слова в березні зафіксовано в 13 регіонах країни. Лідером за кількістю, як зазвичай, є Київ (п’ять), на Дніпропетровщині, Донеччині та Херсонщині зафіксовано по три випадки.

Цього місяця утиску своїх прав більше зазнали журналістки (15), ніж журналісти (13).

Отже, з початку року в Україні зафіксовано загалом 62 випадки порушень свободи слова. З них перешкоджання – 31, юридичний тиск – дев’ять, побиття – шість, погрози – п’ять, обмеження доступу до публічної інформації та кібератаки – по чотири випадки.

Детальніше тут.

Джерело: ІМІ.