Антикорупційний порядок денний у громадах: чому важливо залучати громадськість?

В умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли суспільство надзвичайно чутливо до несправедливості, особливо гостро стоїть питання корупції, яка підриває довіру до влади, породжує конфлікти, гальмує соціально-економічний розвиток.

Громади готові на своєму рівні, хоча це не передбачено законодавством, впроваджувати антикорупційні програми, але в багатьох випадках їм потрібна консультативна й зовнішня допомога експертів.

З чого розпочати розбудову антикорупційної системи в громаді та як залучати громадськість до цих змін — говорили учасники експертної онлайн-дискусії «Як жителі можуть впливати на антикорупційний порядок денний в локальних громадах?» 19 червня.

«Прозора громада — справа кожного, і першочергово громада має вирішувати, що це означає для неї. Тут не може бути унікального чи абсолютного рецепта», — зазначила Ольга Піскунова, експертка з антикорупції Центру політико-правових реформ.

Вона озвучила кілька порад для громадських організацій, які працюють з органами місцевого самоврядування, щодо залучення громадян до формування прозорої громади:

1. Формуючи стратегічні цілі, варто використовувати такі формулювання, як «зменшення рівня корупції», «виховання й формування доброчесності» — вони на відміну від «подолання корупції» більш конкретні, вимірювані й досяжні для кожної громади.
2. Зосередити свої зусилля на зміні парадигми «влада проти громади» на «влада разом із громадою». В Україні вже є громади, які мають позитивний приклад і показують, наскільки корисною буває така взаємодія громадян та органів місцевого самоврядування й наскільки від цього підвищується рівень життя у громаді, який взаємопов’язаний з рівнем життя в країні загалом.
3. «Їсти слона по шматках». Важко уявити людину, або навіть громадську організацію, що буде експертною у всіх сферах, яких торкається або може торкатися корупція. Тому варто визначити для себе пріоритетні напрямки, наприклад, ті, які в громаді найбільш уражені корупцією, або мають найбільше корупційних ризиків, і зосереджуватися першочергово на запровадженні прозорих процедур й антикорупційних політик саме за цими напрямками. У цьому ж контексті ще одна порада — знаходити партнерів, експертів як у цих сферах, так і серед жителів громади.

Кожна громада в Україні повинна йти до того, щоб розробити свою Антикорупційну програму. У цьому впевнений Олег Вольський, міський голова Жовкви, адже саме над цим почала нещодавно працювати Жовківська громада.

«Якщо громада хоче впроваджувати в себе Антикорупційну програму, треба почати із себе, подумати, чи вона для вас важлива й актуальна», — зазначив він.

Далі обговорити це зі своєю командою, пояснити всім, що це не щось «на папері», а реальний зокрема план дій щодо вирішення тих чи інших проблем, якого слід дотримуватися.

За словами пана Олега, Антикорупційна програма може стати певною візитівкою для громади на рівні Стратегії її розвитку, економічного паспорта й інших документів, які багато громад розробляють і надалі представляють інвесторам.

На важливості мати в громаді Антикорупційну програму наголосив і Андрій Найда, міський голова Калуша, адже Калуська громада однією з перших в Україні прийняла цей документ у грудні минулого року. Цьому передувала участь у пілотному проєкті з оцінки стану антикорупційної системи.

«Основне, на чому зараз ми акцентуємо — це відкритість роботи виконавчих органів ради, комунальних підприємств та установ», — зауважив він.

Громада веде активну співпрацю з українськими та європейськими містами-партнерами, і в цій кооперації Антикорупційна програма завжди на порядку денному.

Калуська громада — один із прикладів вдалих практик, вважає Андрій Преподобний, експерт з оцінювання антикорупційних ризиків органів місцевого самоврядування ГО «Фундація інституційного розвитку».

Головне — не зупинятися: коли процес управління корупційними ризиками циклічний та безперервний, коли застосовуються інструменти, передбачені Методологією управління корупційними ризиками, тоді й формується відкритість влади до громади та залученість громади до процесу прийняття рішень на місці.

За словами пана Андрія, процес буде ефективним лише за активної участі громади та конструктивної комунікації з владою: «Тому влада на місці повинна заохочувати об’єднуватися членів громади, застосовувати найбільш ефективну свою експертизу. Тут має бути взаємодія».

Спираючись на власний досвід щодо посилення антикорупційних спроможностей громади, Мирослава Примак, експертка ГО «Рівненський центр “Соціальне партнерство”», дала пораду активним мешканцям: «Якщо бачите проблему — розбирайтеся в ній і пропонуйте професійні рішення, а не просто критикуйте. Професійний активізм допоможе бути почутими».

За словами експертки, зараз створено багато інструментів, їх треба вивчати. Можна почати, наприклад, із закупівель, аналізуючи інформацію на порталі Prozorro. Дізнатися, що таке закупівля, хто і як повинен це робити, можна за допомогою різних навчальних курсів, або на навчальних заходах, які проводять громадські організації. Також багато корисної інформації можна знайти в посібнику «Антикорупція в громадах».

На важливості залучення мешканців до будь-яких процесів, які відбуваються у громаді, зокрема й до формування антикорупційного порядку денного, наголосила Тетяна Романова, керівниця Агенції міських ініціатив, експертка Громадського партнерства «За прозорість місцевих бюджетів», експертка із залучення громадян на місцевому рівні.

Є формалізовані та неформалізовані інструменти залучення громади. Перші, передбачені законодавством України або нормативно-правовими документами громад, включають запити на публічну інформацію, громадські слухання, громадські обговорення, громадську експертизу тощо. Неформалізовані інструменти стали актуальнішими через повномасштабне вторгнення. Це будь-які цікаві заходи, де інформація доноситься в креативній формі.

За словами пані Тетяни, при розробці Антикорупційної чи будь-якої іншої програми важливо комунікувати цей процес із жителями громади, зібрати їхнє бачення та пропозиції: «Під час саме таких заходів можна донести, навіщо це робиться, і запитати, що ж хочуть жителі, тоді буде результат».

Захід організовано Центром політико-правових реформ, ГО «Волинський Інститут Права», ГС «Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.