Аналіз демографічної структури місцевих рад-2015

Інформаційно-аналітичний центр «RATING Pro» проаналізував склад місцевих рад, який сформувався після місцевих виборів-2015, за ознаками статі, віку, освітнього рівня та зайнятості. Результати дослідження дали можливість зробити наступні висновки:

• Порівняно з місцевими виборами-2010, представництво жінок у радах різних рівнів зросло, найбільший ріст – у обласних і сільських рад. Кількість жінок-депутатів в обласних радах зросла з 12% до 15%, у міських радах – з 28% до 29%, у районних радах – з 23% до 24%, у селищних радах – не змінилось (46%), у сільських радах зросло з 51% до 56%. Разом з тим, зберіглася тенденція, що чим вищий рівень ради, тим менше жінок у ній представлено.

• У регіональному розрізі також виявлено ряд цікавих тенденцій. Зокрема, чим далі на схід країни, тим більше жінок представлено в місцевих радах різного рівня, особливо це стосується районних, селищних та сільських рад (йдеться про абсолютну більшість депутатів). За показником представництва жінок серед депутатів в лідерах виявились Донецька та Луганська, Миколаївська та Херсонська, Чернігівська та Сумська, а також Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області. Найменше жінок представлено на рівні місцевих рад Закарпатської та Івано-Франківської, а також Чернівецької, Рівненської та Львівської областей. При цьому, якщо на рівні обласної та міських рад Львівщина забезпечила відносно високе представництво жінок, то на рівні районних, селищних, сільських рад – регіон серед очевидних аутсайдерів.
• Аналіз списків кандидатів засвідчив, що практично усі партії дотрималися норми закону про представництво не менше третини жінок у виборчих списках, проте це не дозволило отримати відповідне представництво жінок на рівні обраних депутатів. Особливо це стосується місцевих рад вищого рівня. Так, в списках кандидатів в обласні ради частка жінок становила 30%, проте частка жінок серед обраних депутатів є вдвічі меншою – 15%. В списках кандидатів до міських рад обласних центрів частка жінок становила 33%, проте серед обраних депутатів жінок лише 19%. В міські ради міст обласного значення – 36% і 26% відповідно, у районні ради – 36% і 24% відповідно. Лише на рівні міських рад міст районного значення фактичне представництво жінок склало 32%.
• Серед партій, які отримали за пропорційною системою 400 і більше мандатів, найбільше представництво жінок серед депутатів забезпечили Опозиційний блок (30%), Наш край (30%), Відродження (28%) та Батьківщина (28%). Найменше жінок серед депутатів Блоку Петра Порошенка «Солідарність» (22%), Громадянської позиції (22%), Свободи (22%) та Аграрної партії (21%).

• Чим вищий рівень ради, тим вищий рівень освіти депутатів. 94-95% обранців обласних рад, Київради та міських рад обласних центрів мають вищу освіту. У радах міст обласного значення таких – 86%, районних радах – 81%, міських рад міст районного значення – 78%, селищних – 61%. Натомість, у сільських радах депутатів з вищою освітою – лише 38%. Половина обранців до сільрад мають або загальну середню, або професійно-технічну освіту. При цьому в абсолютній більшості місцевих рад жінки-депутати мають рівень освіти вищий, ніж депутати-чоловіки. Наприклад, на рівні обласних рад частка депутатів з вищою освітою серед жінок становить 98% проти 95% – серед депутатів-чоловіків; на рівні сільських рад – 41% проти 34% відповідно. Найбільше депутатів з вищою освітою серед депутатів від Самопомочі, Нашого краю та БПП «Солідарність».
• Абсолютна більшість (76%) депутатів місцевих рад мають постійну роботу, пенсіонерів – 7%, тимчасово безробітних – 17%. Найбільше безробітних серед депутатів сільрад: без постійної роботи – кожен п’ятий обранець, у т.ч., кожен четвертий депутат-чоловік і тільки кожна шоста депутат-жінка. У селищних радах тих, хто тимчасово не працює, – 12%, у радах міст районного значення – 10%, районних радах та радах міст обласного значення – по 8%, обласних радах та радах обласних центрів – 7%. Найбільше працюючих – серед депутатів БПП «Солідарність», Агарної партії та Самопомочі; безробітних – серед депутатів Свободи, Радикальної партії та УКРОПу, пенсіонерів – серед депутатів Опозиційного блоку.
• Наймолодшими виявились депутати міських рад обласних центрів – середній вік 41 рік, найстаршими – депутати обласних та районних рад – 46 років. Серед партій наймолодші депутати у Самопомочі, Свободи, УКРОПу та Радикальної партії. Найстарші – у Аграрної партії, Відродження, Нашого краю.

Джерело: RATING Pro