Амбітні виклики: 120 громад у діалозі

Погодьтесь, достатньо амбітна ціль «Громадських ініціатив України» – під час війни розпочати діалоги для порозуміння (творчі діалоги) у невеликих громадах дванадцяти областей. Ще півроку тому Юрій ...

1b69b0b6-f8d4-44ab-85d1-383294a7e043
Амбітні виклики: 120 громад у діалозі

Погодьтесь, достатньо амбітна ціль «Громадських ініціатив України» – під час війни розпочати діалоги для порозуміння (творчі діалоги) у невеликих громадах дванадцяти областей. Ще півроку тому Юрій Степанець, керівник проєкту  «Лабораторії творчого діалогу в громадах», підтриманого U-LEAD з Європою , стверджував, що діалоги вкрай необхідні, адже викликів у тилових регіонах сьогодні не зменшилося, а додалося.

Задовго до 24 лютого фокус багатьох неурядових організацій, які працювали у сфері місцевого самоврядування та розвитку громад був зосереджений на змінах, пов’язаних з адміністративно-територіальною реформою та процесом децентралізації. У громад з’явилися нові функції, нові повноваження, а отже нові можливості.  Проте  як інформацію про це донести до мешканців звичайних сіл? Як показати, що кожна людина не лише пасивний спостерігач життя в громаді, а є тією рушійною силою, яка може і генерувати ініціативи для розвитку населеного пункту, і впливати на ефективність прийняття рішень місцевою владою.

11a71a8c-c0d6-477a-a90f-d2ffef326173«Лабораторії творчого діалогу», об’єднали по два представники органів місцевого самоврядування з 120 громад, які, пройшовши навчання, згодом стали  тренерам та фасилітаторами. Саме цим  місцевим лідерам було запропоновано продовжити розбудову культури діалогу та підвищити рівень та якість залучення громадян до прийняття важливих для них рішень.  Саме вони впродовж реалізації проєкту мають  достукатися до кожної громади, навчити ефективно, у діалозі, вирішувати нагальні проблеми. «Просувати діалоги під час війни надважливо. Адже окрім традиційних соціальних груп: молодь, пенсіонери, місцевий бізнес, працівники соціальної сфери та інші – сьогодні громади поповнилися ще кількома. Це, передусім, наші воїни-захисники і їхні сім’ї. Це також вимушено переміщені особи, які починають жити в нових громадах. А на місцях мають навчитися працювати з ними, враховувати їхні потреби, інтегрувати до місцевого життя» – розповідає Юрій Степанець.

Діалоги стартували. «Нам важливо було знайти вмотивованих представників місцевого самоврядування, які б зрозуміли важливість організації таких діалогів на місцях. Ознайомити їх із методологією їхнього проведення. Навчити, як правильно налагодити взаємозв’язок у громаді, аби люди почули і зрозуміли один одного. Адже мета нашої команди, аби надалі представники місцевого самоврядування могли у власних територіальних громадах користуватися цими інструментами». – продовжує координаторка Євгенія Генова.

«На конкурс надходили заявки від багатьох громад. Після добору ми розпочали навчання. Був ризик того, що представники органів місцевого самоврядування  не сприйматимуть ідею діалогів. І такі випадки були. Дехто вважав, що це лише крок для отримання додаткового фінансування. Мовляв, ми приїхали сюди за грантовими коштами. – розповідає координатор у Вінницькій області Андрій Сільченко, – Добре, що таких випадків одиниці. Але приємно, що більшість активно включилися в роботу.»

Слова Андрія підтверджує і координатор з Івано-Франкцівщини Андрій Фендик: «Важливим було донести до представників врядування необхідність побудови діалогу. Пояснити, що це не формат сходу села, це не звітування перед громадою і не громадські слухання. Це інший підхід, не формальний, але менше з тим більш ефективний.»

«Громадські ініціативи України» не лише навчили працівників місцевих рад методології налагодження діалогу, але як ментори супроводжують їх у побудові перших таких зустрічей. Одним із не менш складних етапів було визначити актуальну тему для громади, визначити цільову аудиторію, розробити свій план зустрічі.

«Тема діалогів різноманітна. – розповідає Юрій Степанець, – В одній громаді порушувалися молодіжні питання. В іншій – інфраструктурні. Десь екологічні. Одним словом – палітра різноманітна. Найголовніше, ефективність їх проведення. Сьогодні вже можна робити проміжкові висновки – ми досягаємо мети проєкту».

Вже відбулися перші 137 діалогів у 101 громадах проєкту. В них брали участь майже 2,5 тисяч людей. Тематика – різна. Якщо у  Журавненській громаді Львівської області молодь та представники самоврядування натхненно обговорювали плани діяльності молодіжного хабу, то у  Миргородській громаді Полтавської області діалог вівся навколо перспективи благоустрою набережної Дніпра та Канівських ярів та розчистки річки Хорол.

37337742-9f43-4172-bb6c-7e3b2de5b384Координаторка проєкту в Полтавській області Ксенія Литвишко ділиться враженням від діалогу в Миргороді: «Такий спосіб побудови відносин як діалог дає можливість висловити свою точку зору та почути точку зору іншої людини, чого часто бракує у відносинах влади з населенням. Там, де неналагоджена ефективна комунікація між зацікавленими сторонами, часто наростає конфлікт. Це вже кризовий період, який можна подолати завдяки такому відкритому майданчику для обговорення, як фасилітована діалогова зустріч, ціллю якої є зрозуміти один одного». І, як приклад, наводить результати, яких вдалося досягнути під час діалогу: «Було вирішено провести інформаційну кампанію в місцевих медіа щодо забруднення людьми водойми та берегів. Учасники дійшли висновку, що потрібно  лобіювати питання виділення коштів із місцевого бюджету на вирішення проблеми. Також домовились відслідковувати можливості грантового фінансування і брати участь у державних та міжнародних екологічних конкурсах.»

Уже сьогодні в громадах замислюються щодо післявоєнного життя. Так на Черкащині під час діалогу жваво обговорювали майбутнє в реабілітаційної послуги для ветеранів/захисників і захисниць Ватутінської громади. А в Катеринопільській громаді мешканці обговорювали вшанування пам’яті загиблих захисників України.

Не залишаються осторонь і вимушено переміщені особи, які потрохи інтегруються в громадське життя своїх нових міст та сіл. Усього в діалогах на даний момент узяли участь понад 200 людей, які через бойові дії і окупацію ворогом наших земель були змушені залишити свої домівки.

Діалоги тривають. А це означає – що в нас є мотивація, розуміння того, що лише через відкритість та залучення до відвертої розмови можна уникнути відкритих чи прихованих  конфліктів, приймати спільні рішення орієнтовані на потреби мешканців та творити простір для комфортного проживання кожного члена громади, досягнути  ствердного рішення та побудувати зони комфорту у наших громадах.

Проєкт реалізується в рамках програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад


Тематика публікації:              

Останні публікації цього розділу:

1 піксель – 1 долар. В Україні створили сайт з інтерактивною мапою для збору коштів на відбудову шкіл

Організація «Право» трансформує гуманітарний хаб у центр громадської активності у Хмільнику

Асоціація “Доступне житло для ВПО” запрошує до вступу ГО та локальних партнерів

Інформаційна онлайн-сесія про стратегії успішної участі у конкурсі «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада»

Студенти трьох областей опановували підприємницькі навички у Львові

4 березня – Всесвітній день проти сексуальної експлуатації