500+ проєктів і 160+ донорів: як світ допомагає українським громадам відновлюватися

В умовах війни саме муніципалітети стали ключовими суб’єктами відновлення та забезпечення базових послуг для населення. Саме в громадах відбувається реальна відбудова: ремонтують школи й лікарні, відновлюють дороги та житло, запускають нові проєкти для переселенців. У цих процесах міжнародна допомога відіграє вирішальну роль.

ІАА зібрали, систематизували та представили у публічному доступі першу масштабну базу даних міжнародної підтримки українських громад. У ній — понад 500 ініціатив від 160+ донорів, класифікованих за типом, механізмом, напрямом, географією тощо. Це перший системний огляд підтримки муніципалітетів, що дозволяє побачити не лише масштаби допомоги, але й її структуру та напрями.

Хто фінансує проєкти громад?

Міжнародна підтримка надходить із різних джерел. Донори відрізняються за масштабами, напрямами роботи та інструментами, якими вони користуються. Найбільш активними є такі групи:

Міжнародні та міжурядові інституції

• Організації системи ООН (UNDP, УВКБ ООН, UNICEF, ЮНЕСКО та ін);
• Міжнародні фінансові установи розвитку (Світовий банк, EBRD, IFC, EIB).

Національні уряди та їхні агенції

• Уряд України та інші національні уряди;
• Агенції з міжнародного розвитку та фінансові інституції розвитку (UKAid, JICA, BII та ін).

Приватний сектор та благодійність

• Благодійні організації (Фонд Говарда Г. Баффета та ін);
• Приватні інвестори й стратегічні фонди;
• Місцеві та іноземні комерційні банки.

Освітні та професійні організації

• Муніципалітети інших країн: Берн, Цюрих, Рига;
• Університети/академічні установи: Талліннський університет, Стенфордський університет;
• Архітектурні бюро: Balbek Bureau.

Цей перелік показує, що спектр донорів є надзвичайно широким: від великих міжнародних організацій до локальних муніципалітетів і бізнесу. Саме така різноманітність створює можливості для гнучкого залучення ресурсів у громади з різними потребами.

Що фінансують?

Фінансова та технічна допомога має багатогалузевий характер. Вона спрямовується як на відновлення базової інфраструктури, так і на впровадження інноваційних рішень. Згідно з дослідженням ІАА, донори підтримують щонайменше 17 напрямів, серед яких найбільш поширені:

• Житлова інфраструктура — ремонт та будівництво житла для постраждалих і ВПО;
• Соціальна інфраструктура — відновлення шкіл, дитсадків, лікарень, облаштування укриттів;
• Транспорт — оновлення громадського транспорту;
• Енергетика та екологія — проєкти енергоефективності, відновлюваної енергетики, управління відходами;
• Цифровізація та кібербезпека — Cybersecurity Readiness for Critical Infrastructure in Ukraine, Preparation of National AI Strategy for Ukraine;
• Інклюзивність та соціальна згуртованість — програми “Рух без бар’єрів”, застосунок Dostupno, Місто без меж.

Таким чином, міжнародна допомога охоплює як класичні сфери розвитку громад, так і ті, що визначають майбутню стійкість — цифровізацію, екологічні стандарти та інклюзивність.

Де фінансують?

Географія підтримки охоплює практично всю країну, однак є певні регіональні пріоритети. Це пов’язано як із масштабом руйнувань, так і з кількістю переселенців або готовністю громад до співпраці з донорами. Найбільш активно фінансування спрямовується у такі зони:

• Прифронтові та деокуповані регіони (Харківська, Херсонська, Миколаївська, Донецька, Луганська області) отримують найбільший обсяг допомоги у сферах житла, медицини та транспорту;
• Західні області (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Закарпатська) — у фокусі через значну кількість переселенців; тут реалізуються програми житла, соціальних послуг та освіти;
• Малі міста та громади (Тростянець, Дергачі, Калуш, Тересва);
• Міста-мільйонники (Харків, Київ, Одеса) — у фокусі проєкти з просторового планування, транспорту та міської стійкості.
  

Така карта підтримки демонструє баланс між масштабними проєктами у великих містах та точковою допомогою у невеликих громадах, що дозволяє охоплювати як стратегічні центри, так і локальні потреби.

Попри значні успіхи, міжнародна допомога потребує більшої системності. У свою чергу, для муніципалітетів пріоритетом є посилення інституційної спроможності: формування команд, які здатні якісно готувати проєктні заявки, вести переговори з донорами та забезпечувати прозору реалізацію.

Міжнародна підтримка українських муніципалітетів є безпрецедентною за масштабами та різноманітністю. Наступним кроком має стати її систематизація та інтеграція у довгострокові стратегії розвитку громад. Лише так можна перетворити допомогу на основу сталого відновлення та європейської інтеграції місцевого самоврядування.