50 відтінків вражень від процесу відбудови/відновлення або як освітяни турбуються про навчання дітей
Через збільшення кількості маломобільних людей та у зв’язку зі станом енергетичної ситуації, відбудова й відновлення мають триматися на трьох китах: безбар’єрність, енергоефективність та ...
Додано:
alyona2329

Через збільшення кількості маломобільних людей та у зв’язку зі станом енергетичної ситуації, відбудова й відновлення мають триматися на трьох китах: безбар’єрність, енергоефективність та інноваційність. Ці підходи ми не лише підтримуємо, а й намагаємося перевірити, чи існують вони на практиці.
«Відбудувати краще, ніж було» — цей принцип, безумовно, імпонує команді ГО «Проти Корупції». Однак нас дивує, що керівники/-ці закладів, які зазнали пошкоджень або були зруйновані, подекуди його перебільшують і вважають, що зараз необхідно відновлювати освітні заклади ледь не три роки чи робити «золотий» ремонт, щоб вони стали втричі кращими.
Соціальні мережі — потужний інструмент для привернення уваги громадськості до стану відбудови/відновлення. Цей висновок підтвердився, коли ми опублікували думки про важливість якнайшвидшого відновлення роботи освітніх закладів. Публікація викликала значний інтерес: понад 3000 охоплень, 26 репостів і багато дзвінків — навіть від Миколаївської ОВА до голови громади. Але чи є це відповідальністю однієї людини?
Рішення повинно бути консолідованим: необхідно залучати всіх зацікавлених сторін, враховувати фінансові можливості ОМС та визначати пріоритетність будівництва, а не лише зважати на бажання керівників закладів.
Майже три роки учні та студенти не можуть отримувати якісну освіту (не враховуючи період карантину), оскільки кожен другий заклад у Баштанському районі пошкоджений або зруйнований. Навіть якщо будівля частково вціліла, все одно вона не чує дитячого гомону: заклади не можуть працювати без укриттів.
У Баштанському районі часто відбудова або нове будівництво закладів освіти відбувається без належного планування укриттів. У кращому випадку їх облаштовують згодом, а в гіршому — про них просто забувають. «Немає коштів», — звучить виправдання, але ж є субвенції та міжнародна допомога! Чи є сенс відновлювати заклади, які все одно пустуватимуть?
Сільські діти не потребують освіти?
У межах проєктної діяльності команда ГО «Проти Корупції» обстежила процес відновлення п’яти освітніх закладів у Баштанському районі. На момент моніторингового виїзду лише в двох були укриття (а в одному, ймовірно, буде навіть два!).
Баштанська громада є більш медійною, тому кошти на відновлення надходять швидше, на відміну від Березнегуватської громади. У Баштанському ліцеї №1 (фото 2,3) вже розглядають можливість облаштування другого укриття, тоді як у Березнегуватській громаді укриття облаштували лише в профліцеї (фото 4,5). Найгірша ситуація склалася у Мурахівському та Лепетиському ліцеях, а також у Березнегуватській гімназії №1 — ці заклади передадуть в експлуатацію лише наприкінці 2025 року!
Розтягування ремонтів на роки приховує й інші ризики: з приватних розмов із працівниками будівельної бригади стало відомо, що будівельні матеріали поступово зникають. До того ж, часта зміна бригад призводить до того, що наступні виконавці не розуміють, які саме роботи потрібно продовжувати.
Чому не враховується безпека учнів та діяльність інших закладів? Чи раціонально відновлювати в одній громаді три заклади освіти, якщо загальна кількість учнів у них становить лише 343 особи, тоді як субвенцію на укриття виділяють при наявності не менше 200 учнів на заклад? А чи зможе хоч один із них працювати без укриття? Хто приймає рішення щодо пріоритетності відновлення? Чи не варто запитати думку громади?
Ще одне важливе питання: чому щойно відновлені заклади залишаються порожніми? У стінах починає рости грибок (фото 6,7), як, наприклад, у Лепетиському закладі дошкільної освіти, а фарба лущиться. Це неминуча доля закладів, які не функціонують?
І, нарешті, «вишенька на торті»: ознак безбар’єрності та енергоефективності в багатьох об’єктах ми так і не побачили. До того ж, нас обурило, що хтось подав до видання Texty інформацію, ніби Мурахівський ліцей, Березнегуватська гімназія №2 та Березнегуватський ліцей працюють у звичайному форматі (див. фото 8,9)!
Загалом, питань більше, ніж відповідей. Це дуже турбує нашу проєктну команду, яка майже два роки працює саме в Баштанському районі, активно бореться за розвиток, підзвітність і медійність.
Детальніше про цей та інші моніторинги можна дізнатися тут: публікація.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Відновлення з прозорістю: громадський контроль за відбудовою соціальної інфраструктури Баштанщини», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».