Змінюватись разом зі світом

Юлія Голоднікова

Громадська організація «Молодіжний центр ефективних комунікацій» створена зовсім недавно. Але вже 2017 року її команда вирішила організувати в рідному місті Одеса публічний простір неформальної освіти і спілкування дорослих, де можна проводити публічні лекторії/семінари/тренінги, літературні кафе, розмовні клуби та навчальні програми з розвитку необхідних професійних навичок. Так в Одесі з’явився «Відкритий університет», в якому кожній зацікавленій людині пропонують навчатися, спілкуватися, брати участь в культурних заходах і реалізовувати свої ідеї.

Про те, як створювалась ця платформа і формувалась її місія розповідає Ольга Нагорнюк, завідувачка відділу соціокультурної діяльності бібліотеки ім. Грушевського.

Які виклики стояли перед Вами під час реалізації проекту?

Ольга Нагорнюк: Насамперед це побудова діалогу з адміністраціями державних установ та організаціями. Нам важко було порозумітися (дуже часто співпраця з ними зводиться тільки до надання приміщення, де ми реалізовуємо проекти). Ще одна серйозна проблема – це страх дорослих перед чимось новим: ми реалізовували проект у приміщенні бібліотеки ім. Грушевського, яка дуже модерна, через це на перших зустрічах дорослі боялись ввійти в середину, вважаючи, що це все не для них.

Ефективним мотиваційним заходом для жителів міста стала прес-конференція на старті проекту, куди ми запросили місцеві ЗМІ, відомих в Одесі людей та майбутніх тренерів. Так ми привернули увагу до проекту, а далі ім’я наших тренерів працювало на «Відкритий університет», адже ми запрошуємо представників інтелектуальної еліти України та лідерів думок нашої місцевої громади.

Чого “університет” навчає дорослих?

Ольга Нагорнюк:  Дорослі можуть навчатись в “університеті” медіаграмотності, фотомистецтва та іноземних мов. Дуже популярними стали семінари “УкрСучЛіт”, де ми розповідаємо про головних представників сучасної української літератури. Мене тішить і той факт, що багато відвідувачів дуже серйозно ставляться до наших курсів. Наприклад, на заняття з фотомистецтва вони навіть купували техніку, щоб від слів одразу перейти до практики.

Чи залучали Ви до реалізації проекту працівників бібліотек?

Так, ми проводили разом з ними лекції і надихалися один від одного. Нам важило на тому, щоб бібліотекарі зрозуміли, що їхня професія має змінюватись разом зі світом. Ми вимагали активної участі кожного з працівників.

На Вашу думку, що може допомогти змінити сектор освіти дорослих в Україні?

Ольга Нагорнюк: Мені здається, що людям вже час зрозуміти, що бути освіченими та здоровими – це дуже важливо. Поки вони сприймають освітні послуги (курси, лекції тощо) як щось таке, що може допомогти тільки їм, але в перспективі вони зможуть скористатися цими знаннями для чогось більшого, для спільних справ у своєму місті, наприклад. Про це свідчить дуже цікавий досвід Іспанії та Німеччини, але я вважаю, що нам треба осмислити, який історичний скарб народної освіти та просвітницької роботи має Україна. Не потрібно копіювати закордон, бо ми все-таки інші. Але те, чого ми повинні навчатися у Європи – це усвідомлювати цінність “інтелектуальної свободи” для майбутнього нашої країни

Текст: Юлія Голоднікова

Фото: ©Яна Коробенко

Публікація створена в рамках комунікаційної програми проекту «Громада, що навчається: трансформація конфліктів в Україні та Молдові через активну громадську  участь». Мета програми — поширення досвіду успішних громадських організацій, які розробляють інноваційні підходи  до освіти дорослих.

Фінансова підтримка проекту: Федеральне Міністерство закордонних справ Німеччини.