Реєстрація


З ким вести діалог в маленькому місті Сміла?

Відповідь на це запитання команда артстудії для дорослих «Занурся у веселку» шукала разом з бібліотекарями міста Сміла, представниками місцевих органів влади, майстрами предметного дизайну, батьками ...

_DSC1065

integrationcenter

Відповідь на це запитання команда артстудії для дорослих «Занурся у веселку» шукала разом з бібліотекарями міста Сміла, представниками місцевих органів влади, майстрами предметного дизайну, батьками дошкільнят, які прагнули гармонійних стосунків у сім’ї та мешканцями міста з активною життєвою позицією.

Що вдалось, а над чим ще потрібно працювати — читайте в інтервю з Іриною Огус, директором Смілянської міської бібліотечної системи, працівники якої активно підтримували проект культурно-просвітницького центру «Світанкова зоря» «Громада, що навчається, як інструмент розвитку міста».

Які труднощі були в процесі реалізації проекту?

Ірина Огус: Найскладніше було побудувати діалог з владою, яка спочатку не розуміла, навіщо навчати дорослих. Представники влади сприймали нашу бібліотеку в контексті конфлікту інтересів. Ми вимушені були пояснювати їм, що це не так, що ми намагаємося розширити функції нашої установи і пробуємо нові підходи.

Ми декілька разів запрошували владців на тренінги в рамках всього проекту, сподіваючись, що це розширить їхнє розуміння партнерства, що люди ознайомляться з учасниками з різних куточків України і побачать, що спільна робота громадськості та влади дає добрі плоди.

Якщо говорити про мешканців міста, то з ними також буває непросто вести діалог: всі зосереджені на своїх проблемах, маленькі зарплати, запити також скромні й шукати час для власного розвитку для багатьох – велика розкіш. Звичайно, ми визначили цільові групи, з якими працювали. Втім навіть підтримування зв’язку з людьми потребувало постійних зусиль для успішної комунікації: наша аудиторія не активно використовує соціальні мережі, а єдина місцева газета і радіостанція не популярні в аудиторії. Тому ми спілкувались з кожною людиною особисто й розповідали про користь наших тренінгів.

Чого Ви навчали дорослих у місті Сміла?

Ірина Огус: Ми запропонували тренінги з нормалізації стосунків у сім’ї «Батьківство без покарань» з участю психолога, який в ігровій формі розповів, як потрібно вибудовувати стосунки всередині сім’ї. У нас також відбувалися тренінги з арттерапії, де люди фотографували і створювали предметний дизайн. Особливо важливим напрямом виявився у нас курс з монетизації улюбленої справи. Це було зумовлено тим, що частина наших відвідувачів не має постійної роботи, і хоче розвивати свою справу, заробляючи на життя. До нас ходять переважно жінки від 35 до 55 років, які мають потребу в самовдосконаленні. Це люди або з власним бізнесом, або домогосподарки.

Цінною частиною наших курсів став і дискусійний клуб «Діалоги з владою». Ми запрошували на зустрічі громадян і депутатів, яким місцеві мешканці ставили гострі запитання чи просто розповідали про свої ідеї та пропозиції.

Який, на Вашу думку, потенціал розвитку освіти дорослих у Смілі?

Ірина Огус: Поки дорослі не зрозуміють, які можливості для розвитку громад дають проекти, такі як наші, нічого не зміниться. Печально, що інформаційний вакуум відчутний навіть між нашим містом і ближніми населеними пунктами. Мені здається, що нам потрібно працювати в напрямі вивчення успішних історій запровадження інновацій в інших регіонах. І розповідати про це тут. Смілі бракує сміливості, але енергійні й активні люди у нас є, і якщо вони об’єднають зусилля з різними партнерами, то зрушать з місця найбільший камінь.

Запис інтерв’ю: Петро Смирнов

Текст підготувала: Юлія Голоднікова

Фото: ©Генадій Маліцький

Публікація створена в рамках комунікаційної програми проекту «Громада, що навчається: трансформація конфліктів в Україні та Молдові через активну громадську  участь». Мета програми — поширення досвіду успішних громадських організацій, які розробляють інноваційні підходи  до освіти дорослих.

Фінансова підтримка проекту: Федеральне Міністерство закордонних справ Німеччини

 


Тематика публікації:         

Останні публікації цього розділу:

Навички візуалізації для едукаторів - "Can you draw it for me?"

БУРити, БУРлакувати та будувати Україну разом

Вероніка Гарбуз: "Час - наш друг, що дає змогу терпляче плекати паростки нового"

Добровільне об’єднання та приєднання громад: експерти розробили методичні рекомендації та зразки документів

Джерела довіри у маленькому місті

Грантові програми та програми технічної допомоги