Як експерти можуть долучатися до законотворчої діяльності в Україні?

Згідно з Конституцією, право законодавчої ініціативи в Україні належить президентові, народним депутатам та Кабінету Міністрів. Але до законотворчої діяльності також можуть долучатися експерти. Адже ...

ZP 1

Аліна Шостак

Згідно з Конституцією, право законодавчої ініціативи в Україні належить президентові, народним депутатам та Кабінету Міністрів. Але до законотворчої діяльності також можуть долучатися експерти. Адже ініціювати законопроєкт — це одна справа, а розробити його — зовсім інша.

І тут важливо не чекати запрошення від політиків, а діяти, — розповідає членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

«Якщо дійсно хочеться впливати, ніколи не спрацює пасивна позиція. Тут спрацьовує саме експертна активність. І з неї дуже часто утворюються робочі групи», — зазначає експертка.

Саме участь в офіційних робочих групах, парламентських чи урядових, — це прямий шлях долучення до вироблення законопроєктів, і також найбільш сприятливий формат для експерта, щоб вплинути, переконати, застосувати свої знання на благо розв’язання певної проблеми, каже пані Юлія.

Далі розповімо, як потрапити у робочі групи, і чи має шанси експертний законопроєкт стати законом.

«Квиток» до робочої групи

Найкращий шлях вироблення законопроєктів, який сьогодні існує в Україні, це діяльність парламентських, урядових, міжурядових робочих груп. Однак цим шляхом йдуть рідко.

Окрім цього, відсутній стандарт формування робочих груп. І тому їхній склад здебільшого залежить від бачення політиків, каже експертка:

«Якщо вони розуміють, що долучення експертів, такий відкритий інклюзивний шлях вирішення певної проблеми, це найкращий шлях проходження певного законопроєкту в парламенті, тоді експерти в робочій групі будуть».

Тоді політики звертаються до громадських та аналітичних організацій, які пропонують експертів, компетентних у сфері, в якій розробляється той чи інший законопроєкт.

Так, найпростіший для фахівця шлях потрапити в робочі групи — бути експертом відомої впливової громадської організації. Окрім цього, добре працює публічність самого експерта.

«Дуже часто політики ставлять завдання проаналізувати інформаційне поле та знайти спеціаліста, який вже писав з конкретних питань. Тоді експерти, які мають опубліковані хороші аналітичні матеріали, можуть отримати запрошення до певної робочої групи», — зазначає пані Юлія.

Також долучитися до діяльності робочих груп можна завдяки особистим контактам.

Втім, оскільки для України характерна стрімка зміна влади, а в політику дедалі частіше приходять люди, які до цього часу працювали зовсім в інших сферах, такий шлях долучення до робочих груп працює найгірше. Адже парламентарі знайомляться з громадянським суспільством вже впродовж роботи.

Як громадськість сама може впливати на законотворчу діяльність?

Кожен громадянин, який має ідеї та пропозиції, як можна врегулювати певне питання або розв’язати проблему, що існує, може звернутися з ними до народного депутата у своєму окрузі, або до нардепа, чиї позиції він поділяє.

Так і експерти, які активно працюють в окремих сферах, часто не чекають на запрошення, а самі «спричиняють» створення робочих груп для розробки конкретних законопроєктів.

«Здебільшого такі експерти публічно звертаються до парламентарів з проханням звернути увагу на певну проблем, і пропонують свою допомогу. З цього зазвичай і починається діалог», — розповідає пані Юлія.

За словами експертки, якщо дійсно хочеться впливати, слід діяти. Адже активна діяльність іноді буквально «змушує» утворювати відповідні робочі групи.

«Політики розуміють, що є активна частина експертів, яка не мовчить, і якщо вони готують законопроєкт у закритому форматі, тоді він не буде підтриманий, і це може нашкодити його проходженню в парламенті. Тому зазвичай політики йдуть на створення таких робочих груп», — зазначає експертка.

Рідше, але все ж таки трапляється, що самі депутати відчувають необхідність експертної допомоги. У таких випадках парламентарі зазвичай непублічно звертаються до експертів з уже готовим законопроєктом — щоб перевірити його перед внесенням.

Чи мають шанси експертні законопроєкти потрапити до парламенту?

За словами пані Юлії, суто експертні проєкти законів, які розроблені за власної ініціативи експертів, теж за певних умов можуть бути зареєстровані у Верховній Раді. Якщо це дійсно якісний документ, і в його актуальності та важливості експертам вдалося переконати народного депутата, — він може внести його у парламент.

«Але щоб розробити законопроєкт, в експертів має бути дійсно високий мотив. Адже це об’ємна робота, яка потребує багато часу. Окрім цього, немає гарантій, що вона матиме результат і законопроєкт врешті стане законом», — каже пані Юлія.

Так, і проєкти регіональних експертів можуть потрапити до Верховної Ради. Єдине, що насправді складно зробити (а часом майже неможливо), — це написати якісний законопроєкт самостійно.

«Можна бути дійсно геніальним фахівцем, але має бути принаймні діалог, а ще краще — має бути група фахівців, яка подивиться на проєкт критично. Адже навіть досвідченій людині складно написати не ідеальний, а хоча б просто хороший законопроєкт», — розповідає експертка.

Водночас, констатує пані Юлія, хоча в український парламент дійсно може потрапити суто експертний законопроєкт, трапляється таке рідко.

Однак існує інша позитивна практика, яка поки не дуже поширена, — вказувати експертів авторами законопроєктів.

Наприклад, у законопроєкті про всеукраїнський референдум, який був внесений до Верховної Ради попереднього скликання, ініціаторами зазначені народні депутати, які подавали проєкт, а його авторами — зокрема незалежні експерти, які долучилися до розробки.

Сьогодні зазначення авторів законопроєктів не є обов’язковим. Тому більшість законопроєктів у всіх скликаннях Верховної Ради написані анонімами, зазначає Громадський рух ЧЕСНО.

Проте, впевнена пані Юлія, вказувати авторів було б доречним хоча б для того, щоб розуміти, з ким вести дискусію, якщо експерти бачать суперечливі положення у новому законопроєкті.

Аліна Шостак,
комунікаційна менеджерка
Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Видання "Молодь з інвалідністю і соціальні медіа: державна політика, проєктна діяльність, інклюзія"

Видання для людей поважного віку «Інформаційна гігієна, або як розпізнати неправдиві новини в інтернеті»

Алгоритм впровадження корекційних програм для кривдників

Методичні рекомендації для реалізації корекційної програми для кривдників

Трудова міграція з України: нотатки до проблеми належного управління

Посібник з європейського права у сфері захисту персональних даних (2018 р.) перекладено українською