Як бізнесу взяти курс на сталий розвиток: досвід України та Нідерландів

Громадський Простір

За даними Всесвітнього економічного форуму у Давосі, корпоративна соціальна відповідальність та сталий розвиток мають бути в основі будь-якого бізнесу. 80% населення в цілому погоджуються з тим, що бізнес може отримувати прибуток і водночас покращувати економічні та соціальні умови громади, в якій він працює. Про те, як бізнесу інтегрувати стале мислення у свою діяльність розповіли українські та закордонні експерти на першому Sustainability Crash Course для бізнес-шкіл, інкубаторів, акселераторів та хабів.

Бізнес в умовах кризи та глобальних викликів

“Сьогодні бізнесу по всьому світі необхідно привчатися жити в новій реальності. За дослідженням експертів, світ абсолютно зміниться після цього карантину: зміниться робота та операційна діяльність, а також попит споживачів. Компаніям необхідно задуматися про своє стале мислення, і те, який вплив вони здійснюють на суспільство. Адже потреба в етичності та соціальній відповідальності бізнесу буде тільки посилюватися”, – розповідає Марина Саприкіна, голова правління Центру “Розвиток КСВ”.

Стале мислення – це не лише про зменшення негативного впливу, а й вміння пристосуватися до нових викликів та реалій. Говорячи про сталість, бізнес має розуміти, що потрібно робити просто зараз. Сьогодні деякі компанії почали інвестувати у сферу охорони здоров’я, незважаючи на те, що до цього це не було їхнім пріоритетом. Українські та світові компанії демонструють позитивні приклади, як діяти в умовах кризи. Люксові бренди перейшли до розробки санітайзерів та до пошиву захисних медичних костюмів, а деякі компанії роблять інвестиції на локальному рівні. Наприклад, мережа ресторанів “Tarantino Family” забезпечує лікарів безкоштовною їжею на час карантину, а компанія Lifecell надала медикам безкоштовні 15000 дзвінків по Україні.

Український бізнес також переходить і до великих інвестувань: львівська IT-компанія SoftServe виділить 10 млн грн на медичні потреби в боротьбі з поширення коронавірусної інфекції. Гроші перерахують у власний благодійний фонд «Відкриті очі», їх використовуватимуть для нагальних потреб в місцях, де працюють офіси компанії. Компанія «Нова пошта» пожертвувала 25 млн. гривень на закупівлю найнеобхіднішого обладнання для ефективного лікування вірусних інфекцій у лікарнях.

За словами Марини Саприкіної, сьогодні навіть найменші інвестиції є прикладом сталого мислення компаній. Однак, в контексті прийняття сталих рішень компаніям слід думати глобально, як їхні дії впливають три основні сфери: економічна, соціальна та екологічна. Світ досі потерпає від глобальних викликів, які потрібно вирішувати. Більше 800 млн людей залежать від змін клімату.

За останні роки на 60% зменшилося біорізноманіття, деяким видам загрожує вимирання, а через пожежі лісів у Австралії деякі види тварин зникли назавжди. Тропічні ліси зменшуються зі швидкістю 300 футбольних полів за 1 хв, а проблема пластику досі залишається великою загрозою для навколишнього середовища. Щорічно в океанах знаходять 8 млн. тонн пластику. Протягом найближчого десятиліття кількість пластику в морях і океанах може збільшитися втричі, якщо не вжити рішучих заходів. Ще однією глобальною проблемою – є бідність. Більше 700 млн людей живуть на менше $2 в день, а 25 млн. людей знаходяться в рабстві глобальних мереж постачання.

Щоб побороти ці виклики, Організація Об’єднаних Націй (ООН) затвердили 17 Цілей сталого розвитку. які ще називають “Глобальними цілями” — це загальний заклик до дій, спрямованих на те, щоб покінчити з бідністю, захистити планету і забезпечити мир і процвітання для всі людей у світі. Вказані 17 Цілей є розвитком успіху Цілей розвитку тисячоліття; крім того, серед інших пріоритетів, вони також охоплюють нові сфери, такі як кліматичні зміни, економічна нерівність, інновації, стале споживання, мир і справедливість.

Марина Саприкіна дає три поради компаніям, які хочуть інтегрувати стале мислення у свою діяльність:

1) Думайте про те, на які Цілі впливає діяльність вашої компанії. Поставте собі собі запитання: “Як ви можете зменшити нерівність у своїй компанії”? Наприклад, у компаніях Великобританії, в у яких працює більше 250 працівників мають звітувати про гендерний розрив в оплаті праці. Схожий досвід планує запровадити і Швейцарії з 2020 року.

2) Стежте за трендами. До цієї кризи, мода була одним із найбільших забруднювачів довкілля після видобувної галузі. Саме тому молоді люди сьогодні дуже орієнтовані на еко-практики. Для покоління Z еко-практики компаній відіграють важливу роль під час вибору робочого місця. Тренд екосвідомості з роками буде тільки посилюватися, тому організації мають думати, як вони впливають на довкілля. Співробітники хочуть орієнтуватися на те, що говорить і робить їх роботодавець. В США у людей запитали, чи важливо їм під час закупівлі продуктів чи одягу, що компанія робить для довкілля – і 71% сказав, що для них це має значення.

3) Локалізуйте глобальні челенджі. Компаніям варто пам’ятати, що усі глобальні виклики можна вирішувати в своїх громадах. Наприклад, цьогоріч на Економічному форумі у Давосі було оголошено про ініціативу висадити 1 трл. дерев до 2030 року, і дуже багато країн це підтримали. За ініціативи CEO Club Ukraine, цю ідею підхопили організації в Україні, та вирішили спільно висадити 1 млн. дерев.

Дизайн-мислення та інновації як шлях до сталості: досвід Нідерландів

“Сьогоднішня криза глибоко зачіпає всіх людей та сектори в глобальному масштабі. Це впливає не лише на сферу охорони здоров’я, а людей похилого віку, молодь, економіку, освіту, культуру тощо. Ми повинні вчитися з цієї кризи і дійсно критично змінювати спосіб ведення бізнесу. Якщо корпорації не знають, як змінити свої традиційні методи, то вони стануть динозаврами сучасності”, - розповідає Лізбет Рейсдейк - директорка із зовнішніх та міжнародних питань на Бакалаврській програмі ділового адміністрування (BBA) “Глобальне управління проектами та змінами” у Віндесхеймському коледжі (WHC), старша наукова співробітниця на дослідницькій програмі «Соціальні інновації Віндесхейма» у Віндесхеймському університеті прикладних наук, Нідерланди.

На думку експертки, компаніям варто включити у свою діяльність метод дизайн-мислення. Дизайн-мислення – це орієнтований на людину, спільний, творчий, інтерактивний. тестовий та дослідницький підхід до розробки продуктів і послуг для вирішення складних проблем. При застосуванні цього методу компаніям варто звертати увагу на 5 важливих етапів: емпатія – визначте кого стосується ваше рішення та як користувачі будуть користуватися вашими послугами; дефініція – яку проблему ви хочете вирішити, і що буде зроблено для її вирішення; ідея – які є можливі методи та рішення цієї проблеми; прототип - оцініть потенційний успіх ідеї; тест - передайте прототип в руки своїм користувачам. Метод дизайн-мислення можна застосовувати для вирішення будь-яких проблем.

Одним із успішних прикладів застосування дизайн-мислення є приклад студентського проєкту в Нідерландах. Вони вирішили змінити систему продовольчих банків (Food Bank). Це неприбуткова благодійна організація, котра збирає продовольчі товари, в тому числі товари, термін зберігання яких добігає кінця, від виробників, торговельних організацій, закладів харчування, приватних осіб та інших постачальників і передає голодуючим. Відповідно продукти, які не були продані чи спожиті, але мають гарні споживчі якості, та можуть опинитися на смітнику, стають в пригоді тим, хто потерпає від голоду. Студенти вирішили поцікавитися, як почувать себе ті люди, які отримують такі продукти, і з’ясували, що головне питання для них – це стигматизація. Потребуючі відчували себе залежними та часто без права вибору. Щоб вирішити цю ситуацію, студенти розробили спеціальну синю картку, з якою ці люди могли піти в супермаркет і обрати ті продукти, які їм потрібні.

Експертка розповідає, що перед тим як розробляти сталі проекти, необхідно спілкуватися зі своїми стейкхолдерами. Це люди, які можуть здійснювати вплив на компанію, або ті, на кого впливає компанія.

На думку, Каті Берхаут – засновниці компанії Empowering Innovators, раніше міжнародної директорки TechLeap (Нідерланди), важливу роль в пошуку рішень для глобальних челенджів відіграє розвиток стартап-екосистеми.

За останні 5 років в Нідерландах відбувся значний ріст інноваційних хабів у сфері здоров’я, перехідної енергії, гендерної рівності та біорізноманіття, що вплинуло на створення нових робочих міст, індустрій, забезпечення технологічного розвитку та піднесення національних інвестицій в країну. Одним із успішних кейсів у сфері здоров’я є голландська харчова компанія “Mosa Meat”, яка створити стійкий спосіб виготовлення справжнього м’яса. Прогнозується, що до 2050 року світовий попит на м’ясо буде на 70% більшим, ніж є на сьогодні. Планеті просто не вистачає землі і води, щоб виробляти стільки м’яса, використовуючи тварин. Щоб вирішити цю проблему, компанія займається розробкою тканинної інженерії в технологію, яка дасть змогу масово виробляти доступне м’ясо. Культивоване мясо є 100% натуральна телятина, яка вирощена поза коровою без додавання неприродних хімічних речовин. Зараз компанія зосереджує свою увагу на збільшенні виробничого процесу та випуску своєї першої продукції на ринок в наступні 3-4 роки.

За словами експертки, в Нідерландах також дуже поширені інноваційні спільноти, які надають підтримку кожному, хто має ідею для стартапу. Молоді стартапери зустрічаються з власниками великих корпорацій для подальшого партнерства та прискорення інновацій в межах регіональної екосистеми. Значна увага в Нідерландах також приділяється гендерній рівності, однак досі бракує різноманітності в секторі венчурного капіталу та управлінських командах стартапів. З 2008 по 2019 рік лише 0,8% інвестицій було вкладено у розвиток та масштабування жіночих стартапів, в той час як у змішані команди 4,9%. Для цього, 30 прогресивних венчурних інвесторів створили #Fundright для рівного доступ до фінансування та можливості для всіх засновників, незалежно від їхнього роду та статі.

Для здійснення позитивного впливу на людей і суспільство, експерти компанії “Noorderwind” Крістіан Маатс та Санне Мілонас, які займаються валідацією та коучингом для стартапів, радять компаніям оновити свої бізнес-моделі та зробити їх більш сталими. Для цього необхідно подумати про емоції та культурні цінності, які викликає ваш бренд, і відповісти на 4 основні запитання: В чому ви унікальні? Як ви комунікуєте? Що ви вважаєте є дійсно важливим? Як ви можете зробити світ кращим? Також необхідно чітко визначити мету та вартісну пропозицію вашої компанії – який вплив ви хочете зробити на людей, і які конкретні кроки ви для цього робите. Сьогодні відбувається трансформація традиційної бізнес-моделі CANVAS, до якої додаються нові елементи: екологічний та соціальний вплив (як позитивний так і негативний). За словами експертів, 60% міленіалів кажуть, що вибирають роботодавців через їхній “sense of purpose”. Саме тому компаніям варто включати в свою бізнес-модель стале мислення.

Успішним кейсом сталої бізнес-моделі є нідерландська компанія “OAT Shoes”, яка виготовляє перше в світі біорозкладане взуття, яке цвіте. Після того, як взуття стане непридатним для носіння, замість викидати, його необхідно посадити у землю. І поки старі кросівки розкладатимуться в землі, з них виросте букет польових квітів. Протягом 7 років команда “OAT Shoes”, партнери та співпрацівники працювали над розробкою та виготовленням взуття, що розкладається біологічно. Біологічно розкладаються шкіряні черевики, сумки, дитяче взуття з насінням, щоб посадити дерево життя дитини, колекція стійких кросівок і навіть прототипні біорозкладні футболки.

“Взуття OAT було розроблене з бажання створювати продукти, які не тільки добре виглядають, а добре працюють. Вони повинні стати силою для позитивних змін у світі. Приклад OAT показує, як культуру можна виразити в естетичному стилі. Культура виражається також у ваших морально-етичних цінностях: те, що ви вважаєте важливим для того, аби бути хорошою людиною чи компанією, роботодавцем чи діловим партнером”, – розповідає Крістіан Маатс, засновник компанії.

КСВ та сталість: кейси українських компаній

За дослідженнями 2018 року, політику корпоративної соціальної відповідальності впроваджують понад 80% українських компаній, а 25% компаній вже мають закладений бюджет на КСВ-проєкти.

“Соціальна відповідальність – не просто тренд. Великий бізнес на рівні з державними установами повинен відчувати свою відповідальність перед суспільством. Свою КСВ стратегію ми вибудовуємо навколо таких ключових напрямків: вдосконалення ІТ освіти, рівні права та можливості, розвиток талантів, та екологічні аспекти”, – ділиться Юлія Тарковська, провідна спеціалістка з КСВ, HR маркетингу в компанії SoftServe.

Юлія розповідає, що в компанії діють програми захисту прав і можливостей працівників. Це спеціальні політики, які підписує кожен з працівників, а комітет регулює порушення. Окрема увага приділяється гендерному розподілу праці. В 2016 році в компанії було 28% жінок, а зараз 34%, що є хорошим показником для технологічної компанії. 49% жінок перебувають на керуючих посадах. Важливу увагу компанія приділяє розвитку молодих талантів. За словами менеджерки, щороку українська система освіти випускає 20 тисяч випускників технічних університетів, але вони не повністю задовольняють потреби IT напрямку. Саме тому SoftServe в рамках своєї корпоративної соціальної відповідальності реалізувала комплексну програму, завдяки якій взаємодіє з навчальними установами, школярами та студентами. Це дозволяє підвищувати рівень необхідних знань серед початківців у професії для старту роботи в ІТ, а також залучати талановитих студентів на роботу в компанію. Для того, аби зацікавити молодь, SoftServe проводить уроки програмування у школах та профорієнтаційні зустрічі, екскурсії для школярів та студентів до офісів компанії, бере участь у Днях кар’єри та ярмарках вакансій для студентів.

Данило Лавренов, директор департаменту комунікацій в компанії “Енергоатом” розповідає, що основними КСВ-напрямки компанії є досягнення трьох Цілей сталого розвитку: Ціль №7 Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх; Ціль №9 Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям; Ціль №13 Вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та його наслідками.

 За словами Данила, в компанії є також і другорядні цілі. Одним з головних напрямків роботи з сфері КСВ є є робота з персоналом, а також реалізація освітніх проектів, розвиток соціальної сфери в містах-супутниках, турбота про довкілля та екологію і корпоративне волонтерство. Компаніям, які планують впроваджувати корпоративну соціальну відповідальність, Данило радить бути системними та розпочати реалізацію проектів з трьох етапів: аналізу своєї поточної діяльності, опитування очікувань зовнішніх та внутрішніх клієнтів, і насамкінець коригування діяльності відповідно до отриманих очікувань.

Про КСВ як шлях до створення спільних цінностей розповідає Ольга Марчук, менеджерка з комунікацій компанії Nestle. “Ми віримо, що бізнес може позитивно впливати на суспільство. Для цього навіть створили спеціальну програму Creating Shared Value – це ініціатива, спрямована на вирішення глобальних соціальних та економічних проблем”. Як виробнича компанія, Nestle фокусується на зменшенні впливу на довкілля, та сприяє здоровому майбутньому та покращенню якості життя. Успішним кейсом КСВ компанії є проєкт “Абетка харчування” – це програма учнів початкових класів, що має на меті просування правильного харчування та фізичного розвитку серед дітей. Також до 2025 року компанія планує знизити первинне споживання пластику на третину та збільшити використання пакувальних матеріалів, які можна переробляти, до 2 млн тонн.

Консалтингова компанія “Ernst & Young” (EY) в Україні здійснює свою КСВ стратегію навколо підвищення прозорості ринків, які ведуть до покращення бізнесу в цілому. Наталія Теленкова, керівниця комітету з питань КСВ в компанії EY розповідає, що основними напрямками діяльності компанії є: послуги про боно, партнерство в сфері освіти, проєкти для вразливої молоді та для захисту довкілля.

“Наша корпоративна культура будується на розвитку високоефективних команд. Ми даємо можливість кожному співробітнику відкрити свій потенціал, та вирішуємо соціальні проблеми через корпоративне волонтерство. Для цього ми запустили EY Ripple (Даємо імпульс) – нову амбітну програму з корпоративної відповідальності. Понад 1 мільйон людей у фірмах-членах EY та їхніх громадах буде залучено глобально з метою сприяти довготривалим змінам шляхом швидкого розширення дій у трьох напрямках: робота з впливовими підприємцями у всьому світі для розробки масштабів інноваційних рішень глобальних проблем; підтримка наступного покоління для розвитку стійкого мислення; прискорення екологічної стійкості за рахунок прийняття бізнес-моделей, що захищають та регенерують довкілля, одночасно розблокуючи економічні можливості”, – поділилася Наталія Теленкова.

“Для АТ «Прикарпаттяобленерго» корпоративна соціальна відповідальність – це щоденна добровільна робота компанії, спрямована на взаємодію з усіма заінтересованими сторонами задля розвитку довірливих відносин”, – розповідає Ольга Тишко, голова профкому. У 2011 році компанія розробила та затвердила «Політику з корпоративної соціальної відповідальності».

5 ключових прагнень компанії з КСВ: Бути кращою компанією для своїх клієнтів; бути кращою компанією для своїх працівників; бути найкращою компанією для громади Івано-Франківщини; бути кращою «безпечною» компанією; бути кращою еко-компанією (з мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище регіону). Компаніям, які хочуть впровадити КСВ, Ольга радить враховувати інтереси зацікавлених сторін, проводити моніторинг діяльності та налагоджувати якісні комунікації.

Про КСВ як можливість допомагати незахищеним верствам населення розповідає Ольга Кудіна, спеціалістка з КСВ в компанії “Cocа-Cola Beverages Ukraine”.

Для цього компанія запустила соціальний проєкт “Youth Empowerment” для 11-класників – випускників дитячих будинків. Мета проєкту – допомогти дітям успішно здати ЗНО, обрати професію і вступити в омріяні навчальні заклади. Проєкт включає відкриття комп’ютерних класів, мотиваційні тренінги із залученням співробітників, онлайн-навчання на платформі ILearn. На думку Ольги, секретами успіху для реалізації КСВ-проектів є три складові: надійний партнер, довгострокова перспектива та актуальність для суспільства.

Автор: Сніжанна Беляєва