“Я виявилася потрібною. Хочу, щоб й інші ветерани знайшли себе”, – ветеранка Людмила Колесніченко про свій досвід реінтеграції

Людмила Колесніченко – ветеранка, дружина військовослужбовця, мати 13-річної доньки. Родом із Первомайська Луганської області, який із 2014 року перебуває під російською окупацією. У війську – з 2020 ...

Людмила Колесніченко – ветеранка, помічниця ветеранів, учасниця програми “Урядування в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення”

Анна Кучерак-Зоря

Людмила Колесніченко – ветеранка, дружина військовослужбовця, мати 13-річної доньки. Родом із Первомайська Луганської області, який із 2014 року перебуває під російською окупацією. У війську – з 2020 року. А зараз навчається на сертифікатній програмі “Урядування в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення” для ветеранів і ветеранок. Активно допомагає іншим ветеранам і готується до роботи на державній службі. Людмила розповідає про свій бойовий досвід, мотивацію допомагати ветеранській спільноті та служити громаді й державі.

Людмила Колесніченко служила стрільцем-помічником гранатометника тодішнього 46 ОШБ “Донбас”. Згодом – переведення та служба на посадах діловода бронетанкової техніки та діловода бойової роти. У вересні 2021 року знову виїхала на передову на Донецький напрямок, с. Степове. 

З командиром взводу перед виходом на бойові позиції, Луганщина

З командиром взводу перед виходом на бойові позиції, Луганщина

За сімейними обставинами звільнилась зі служби 15 лютого 2022 року. Переїхала на Харківщину, звідки родом чоловік. Там адаптовувалась до цивільного життя. Вирішила здобувати вищу освіту. У 2022-му вступила до Рівненського інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” на спеціальність “Соціальна робота”. У 2024-му закінчила Слов’янський фаховий коледж Національного авіаційного університету за напрямком “Оподаткування” та отримала диплом молодшого бакалавра. Навчається на 2 курсі Військової академії м. Одеса.

Людмила Колесніченко з чоловіком-військовослужбовцем на бойовому посту

Людмила Колесніченко з чоловіком-військовослужбовцем на бойовому посту

Чоловік Людмили дістав важке поранення. Людмила мусила встигати дбати про чоловіка, дитину та господарство. А потім сама впала зі скутера, 5 місяців відновлювалась.

“На собі відчула та зрозуміла, яка підтримка потрібна ветеранам і ветеранкам. Часто допомагаю іншим військовим. Наприклад, отримати необхідні документи, різні довідки, правильно написати та подати якесь звернення, допомогти отримати необхідну медичну допомогу та реабілітацію. Тому вирішила податися до Пілотного проєкту “Помічник ветерана” від Мінветеранів”, – розповідає Людмила.

“Зараз я бачу, як важливо вміти правильно спілкуватися, оформлювати документи, розуміти, як усе працює, які інструменти використовувати. У мене вийшло. І хочу допомогти у цьому іншим”. 

Вона успішно завершила навчання та працює помічником ветерана. Тепер уже як фахівчиня супроводжує ветеранів і ветеранок у громаді. Допомагає їм у реалізації їхніх прав, можливостей, гарантій і пільг, а також повноцінній адаптації та реінтеграції до цивільного життя. А щоб розвиватися й далі, цього року вступила до Військової академії в Одесі. Після завершення зможе отримати звання молодшого лейтенанта.

Людмила Колесніченко отримала Свідоцтво Проєкту “Помічник ветерана”

Людмила Колесніченко отримала Свідоцтво Проєкту “Помічник ветерана”


“Потім побачила програму «Урядування в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення». Вирішила подаватися на конкурс. Особливо важлива підтримка колег і команди проєкту, які радо консультували на етапі подачі заявки. Приємна така увага. Я розумію, що саме потрібно нашим військовим. Отримавши нові знання на цій програмі, я зможу розвиватися професійно, більше зробити для допомоги ветеранам”.

Ветеранка вважає, що держава та суспільство мають готуватися до повернення людей із фронту, зокрема, в структурах держслужби та в органах місцевого самоврядування”

У тилу дуже бракує досвіду роботи з ветеранами та ветеранками, які зараз повертаються з війни”, – каже Людмила.

Людмила Колісниченко розповідає, що найцікавішими для неї є модулі програми, де навчають адмінпроцедурам, питанням фінансів і грошей, навичкам медіації та публічного діалогу:

“Тепер маю відповіді на багато питань, які так і не знають пересічні громадяни. Я знайшла себе. Я виявилася потрібною. Хочу, щоб й інші ветерани знайшли себе”, – ділиться враженнями ветеранка

“Хочу, щоб у Харківській області для військових був реабілітаційний центр, щоб не доводилось їздити в інші регіони, бо це важко”.

Анна Кучерак-Зоря

 

Проєкт “РОЗШИРЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ГОРИЗОНТІВ: професійний розвиток ветеранів та ветеранок для кар’єри на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування” реалізується ГО “Школа врядування” на базі Києво-Могилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Це стало можливим завдяки Програма реінтеграції ветеранів IREX, яку реалізує IREX in Ukraine, за підтримки Державного департаменту США.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Алгоритм отримання компенсації за працевлаштування переселенців: інформація для роботодавців

Поради психолога щодо роботи сімейних лікарів з ветеранами

Гайд для ВПО “Юридичний супровід вирішення житлових питань ВПО”

Теоретичний гайд: як заповнити грантову заявку

Політика згуртованості: ЄС та Україна. Аналітична записка

OSINT-розвідка у роботі журналістів/ок