Вдосконалюємось навчаючись

Юлія Голоднікова

Саме так називався спільний проект Благодійного фонду «Громадські ресурси та ініціативи» (Чернівці) та Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка, спрямований на розвиток Відкритого університету для дорослих як неформального регіонального культурно-освітнього майданчика, що сприяв відкритому діалогу і громадській участі.

Про філософію проекту і роль бібліотеки в його розвитку, а також про цінності освіти дорослих розповідає директор Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка Наталія Філяк.

Для кого працює “Відкритий університет”?

Наталя Філяк: Наші цільові групи – це представники місцевої спільноти, етнонаціональних меншин Чернівецької області (румуни, молдовани, євреї, поляки, німці, вірмени, росіяни), внутрішні переселенці, представники третього віку, а також працівники бібліотек Чернівецької області та органів місцевого самоврядування.

До початку проекту ми працювали над виявленням потреб цих груп. Це були консультації, усні інтерв’ю, анкетування. Потім ми структурували запити цільових груп і визначили напрями проектної роботи так: освіта, культура, спілкування.

Які курси Ви запропонували відвідувачам?

Наталя Філяк: Освітня програма для працівників бібліотек, курс румунської мови, курс із розвитку навичок критичного і творчого мислення, курс здорового способу життя, курс акторської майстерності.

Чого навчились бібліотекарі у проекті з освіти дорослих?

Наталя Філяк: Під час нашої першої зустрічі мене вразило те, що не тільки партнери, а й інші представники ГО сприймають працівників бібліотек як відсталих від життя. Проте згодом я зрозуміла, що в деяких питаннях вони мають рацію і просто транслюють думки громади. Ми (працівники бібліотек) закриті у своєму середовищі, де вчимося нового, але своїми знаннями не ділимось з користувачами наших послуг. Це був келих холодної води, який допоміг нам зрозуміти, що маємо працювати над тим, як стати цікавішими для громади. Тому ми проводили тренінги підвищення професійної кваліфікації для бібліотекарів, і передусім залучали до них молодих працівників (до 35 років).

Загалом роль бібліотеки та її працівників у проекті доволі проста: ми маємо підготувати матеріальну базу для проведення курсів, зареєструвати учасників, мотивувати їх. На кожному заході присутні два чи три представники від бібліотеки. Деякі курси, наприклад, румунської мови і тренінги з акторської майстерності також проводять бібліотекарі.

А чому? Тому, що вони мають відповідну професійну підготовку, а працювати до бібліотеки прийшли тому, що були змушені обрати роботу не за покликанням, а через життєві обставини. Тепер вони мають змогу розкрити себе, і навіть присвячують цій роботі свою відпустку.

Наші тренери займались подібною діяльністю і до проекту, але про них знало мало людей. Завдяки роботі з партнерами та рекламі, про ті ж курси акторської майстерності дізналось багато містян і не тільки: нещодавно роботою курсу зацікавились у Німеччині, навіть планують приїхати і подивитись на наші постановки. Тренер бачить, що його цінують, а це , повірте, коштує більше, ніж гроші.

Дуже вдалими стали курси зі здорового способу життя, критичного мислення, економічного розвитку, а також інноваційний напрям – тренінги з творчого мислення.

Ми наповнили новим змістом культурне дозвілля учасників проекту. Наш клуб читання, де збиралися місцеві письменники та барди, привернув увагу місцевих ЗМІ і так про нас дізналося ще більше людей у місті.

Ви вважаєте, що центри освіти дорослих можуть конкурувати з платними провайдерами освітніх послуг?

Наталя Філяк: Звісно, що не на всіх напрямах, але наш досвід з курсами румунської мови показує, що можуть. За місяць курсів у консульстві люди платять великі гроші, а потім приходять до нас і кажуть, що за два тижні дізнались більше.

Що зробить освіту дорослих популярною в містах і селах України?

Наталя Філяк: По-перше, креативний підхід до викладання, бо навіть дуже нецікава економічна формула чи правило сприймається краще, коли його правильно подають. По-друге, це комфортне місце проведення, де буде відчуватися домашній затишок, а матеріальна база буде відповідати потребам. Третє, і можливо найголовніше, це мотивація людей, які приходять на курси. Я вважаю, що було б правильно ввести оплату за подібні курси, бо в Україні люди звикли, що безкоштовне означає низьку якість, натомість дороге завжди цінується. Навіть невелика оплата стимулює регулярно приходити на курси і тренінги, не пропускати їх.

Чого Ви прагнете досягти?

Наталя Філяк: Наша мета – це популяризація бібліотеки серед громади. Завдяки проектові та нашим партнерам ми вивели нашу рекламу на новий рівень. Про нас знають, до нас приходять, а це впливає на бібліотекарів, і вони стають розкованішими, сучасними, інноваційними.

Моя особиста мета на далеке майбутнє – це співпраця з іншими подібними проектами в різних куточках України та обмін досвідом. Ми є партнерами Центру європейської інформації та Українського народного дому в Чернівцях, а тому маємо змогу вийти на всеукраїнський рівень.

Думаю, що Центри освіти дорослих будуть успішно існувати на базі бібліотек, а головними їх принципами стануть творчість, щирість та позитивні емоції. Адже освіта дорослих саме про це.

Текст підготувала Юлія Голоднікова

Фото: ©Яна Коробенко

Публікація створена в рамках комунікаційної програми проекту «Громада, що навчається: трансформація конфліктів в Україні та Молдові через активну громадську  участь». Мета програми — поширення досвіду успішних громадських організацій, які розробляють інноваційні підходи  до освіти дорослих.

Фінансова підтримка проекту: Федеральне Міністерство закордонних справ Німеччини