Роль міжнародного співробітництва у розвитку вищої освіти в Україні

Yuliya Matvyeyeva

 Чому міжнародне співробітництво є ключем до майбутньої вищої освіти? Міжнародне партнерство між університетами вигідне всім, від співробітників до студентів.

Університети по всьому світу прагнуть максимально використати можливості, формуючи глобальне партнерство та зміцнюючи стосунки один з одним.

У глобалізованому співтоваристві, в якому ми живемо, програми міжнародного співробітництва допомагають та створюють можливості навчатися, працювати та подорожувати.

Юлія Матвєєва

Кожна п’ята наукова стаття у світі створена у співавторстві із різних країн. Внаслідок розширення методів комунікації та полегшення міжнародних подорожей науковим співробітникам університетів та дослідникам стало простіше, ніж будь-коли, співпрацювати зі своїми закордонними колегами, що значно спрощує організацію обміну академічними знаннями та ідеями.

Така можливість ділитися досвідом має важливе значення для академічних та наукових досягнень. Конструктивне обговорення ідей займає центральне місце у їх розвитку, і міжнародне співробітництво сприяє цьому.

Поряд із можливостями досліджень та культурної поінформованості університети можуть запропонувати міжнародний досвід, у тому числі програми навчання за кордоном та обмін кадрами. Щодо викладання, переваги включають розробку навчальних програм у співпраці з партнерськими установами.

Але як університети мають формувати таке партнерство?

Розвиток успішних відносин займає багато часу: від розуміння культури та цілей один одного до забезпечення сумісності з погляду етики та стандартів. Важливий аспект, який необхідно передбачити ще до початку формування таких партнерств – як майбутні зміни можу вплинути на ваш університет (наприклад, укомплектування персоналом та фінансування), особливості законодавства країни університету (наприклад, отримання навчальних чи робочих віз майбутніми студентами та викладачами).

У зв’язку з цим важливо переконатися, що будь-які університетські партнерства можуть адаптуватися у мінливих обставинах.

Дослідження показали, що найкращий спосіб налагодити партнерські відносини часто полягає у особистому підході.

Персонал – ваш найкращий актив.

Міжнародна співпраця багато в чому була ініційована на основі позитивних вражень, отриманих на відстані.

Спілкування та особисті зв’язки як на академічному, так і на адміністративному рівні були вирішальними факторами: за дослідженнями 94,6% успішних та 74,3% невдалих партнерських відносин. Крім того, мав значення досвід, заснований на довірі, так само як і порівняність (ми робимо схожі речі) та сумісність (те, що ви робите, доповнює те, що роблю я).

Робочі відносини між співробітниками є оптимальним засобом налагодження зв’язків у вигляді зустрічей, обмінів та академічних заходів. Дійсно, було виявлено, що розвиток відносин став більш прагматичним лише після того, як був сформований початковий зв’язок, хоча особисте спілкування, як і раніше, було життєво важливим для успіху.

Найважливішим аспектом стійкості партнерства є спільність ідей та цілей. Це означає ретельний вибір установи, з якою слід співпрацювати, на кожному етапі підтверджуючи, що всі учасники партнерства розуміють один одного та знаходяться в одній площині.

Щоб безперешкодно відстежувати та спрямовувати ці міжнародні партнерства, вашому університету необхідно інвестувати у програмну платформу, яка дозволить вам керувати міжнародною мобільністю та партнерською діяльністю в єдиній системі.

Глобальна пандемія

За останні 18 місяців вища освіта зазнала випробування глобальною пандемією охорони здоров’я, яка принесла проблеми з доступом та мобільністю.

Усі ці виклики вимагали від університетів пошуку глобальних рішень.

Завдяки цьому тесту ми тепер розуміємо, які зусилля необхідні для подолання загроз такого масштабу, і довели, що для подолання майбутніх викликів буде потрібна ще тісніша співпраця.

Університети повинні залишатися стійкими у культивуванні своїх цінностей та ідентичності; повинні залишатися пов’язаними один з одним та орієнтованими на майбутнє.

Незалежно від розміру та стану вищого навчального закладу, певні стратегії можуть зробити співпрацю та партнерство більш ефективними.

Університети успадковують знання та культуру та вирощують майбутні таланти через співпрацю між університетами, бізнесом та міжнародними організаціями.

Незважаючи на невизначеність, спричинену COVID-19, інформаційні технології запропонували надійні рішення. Онлайн-інструменти та передові технології сприяли розвитку викладання та навчання.

Хоча сьогодні навчальні заклади перебувають у різних фінансових умовах, їхня реакція на зміну ринку не обов’язково має бути незалежною та ізольованою один від одного.

Співпраця у цю нову епоху передбачає, що університети об’єднуються як єдина установа через свої програми, наприклад, пропонуючи своїм студентам подвійні дипломи, участь у конференціях чи проведення спільних дослідницьких проектів. Настав час для об’єднання навчальних закладів, тому що ринок вже не може підтримувати кількість навчальних закладів, яку ми маємо сьогодні.

Чому саме зараз?

У всій вищій освіті доходи скорочуються, а витрати зростають. Основна проблема полягає в тому, що дуже багато навчальних закладів конкурують за дуже малу кількість студентів.

Невелике зниження кількості студентів у навчальних закладах значно впливає на їх фінансову стійкість.

Щоб протистояти цим тенденціям, університети, які залежать від плати за навчання, стикаються з необхідністю або підвищити цінність своєї пропозиції для студентів, щоб збільшити дохід, або скоротити витрати. Співпраця з іншими навчальними закладами може допомогти на обох напрямках.

У нову епоху вищої освіти масштаб навчального закладу мають значення для кінцевого успіху. Однак стратегії, які часто використовуються для збільшення доходів, за своєю суттю є нестійкими: вони або залежать від постійного припливу студентів (наприклад, іногородні студенти), або в основі є короткостроковою економією коштів (наприклад, закупівлі).

Що робити: визначити, як і коли співпрацювати.

Немає єдиного ідеального підходу до співпраці між університетами. Десятиліття розширення вищих навчальних закладів – золота ера закінчилася.

Можливості

Установи, які знайшли ефективність, працюючи у великих масштабах (Think enhancement), або невеликі, але з невеликою кількістю факторів ризику (Think differentiation), мають унікальний момент у цій новій ері, щоб посилити свої пропозиції через співпрацю.

Співпраця більше не обмежується закладами, розташованими в безпосередній близькості один від одного. Технології тепер можуть поєднувати навчальні заклади, розділені сотнями або тисячами кілометрів.

Наприклад, у Пенсільванії 10 гуманітарних коледжів, включаючи Хаверфорд, Геттісбург, Франклін і Маршалл і Суортмор, зробили крок за межі звичайного обміну курсами, який зазвичай характерний для угод про співпрацю, та стали співпрацювати у сфері підвищення кваліфікації викладачів, навчання за кордоном, а також управління нормативно-правовою відповідністю та ризиками.

Виживання

Пропозиції про злиття державних університетів останніми роками звучать дедалі частіше, але часто наштовхуються на сильну протидію з боку персоналу закладів вищої освіти, необхідність робити процес такої консолідації якомога прозорішим.

Таке злиття також представляється як спосіб вивільнити кошти для реалізації ініціатив щодо підвищення успішності студентів, а не просто скорочення витрат.

Якщо ваша стратегія – виживання, то пошук відповідного партнера може стати гарною ідеєю нової стратегії виживання.

Починаючи закладати основу для співпраці, переконайтеся, що ваші внутрішні пріоритети збалансовані, а різні зацікавлені сторони (студенти, батьки, викладачі, випускники та офіційні особи відповідних міністерств) розуміють необхідність такої співпраці, перш ніж розглядати потенційні моделі та партнерів.

Як діяти далі? Три кроковий план: визначити, структурувати та підтримувати

Крок 1: Визначте галузі співпраці

Співпраця може набувати різних форм і не повинна розглядатися як результат злиття або поглинання.

Найбільш поширений тип альянсу – академічний. Коли ви почнете визначати області, в яких можливе партнерство, ось кілька ключових питань, які слід розглянути:

Який тип співпраці найкорисніший для вашого навчального закладу?

Наскільки співпраця необхідна для збереження фінансової життєздатності? Чи є можливість підвищити цінність для студентів чи скоротити витрати?

Які адміністративні та академічні ресурси мають бути задіяні та можуть отримати найбільшу вигоду від співпраці?

Крок 2: Структуруйте потенційні можливості партнерства 

Навчальні заклади обирають партнерів для співпраці, керуючись не так близькістю, як загальними баченням та цілями.

Коли ви починаєте готуватися до структурування взаємин із партнером, ось кілька ключових питань, які необхідно розглянути:

Які фактори слід використовувати для оцінки доцільності та привабливості потенційного партнера (наприклад, географія, загальне бачення)?

Яка установа найкраще підходить за стратегічними, операційними та фінансовими параметрами для необхідного типу співпраці?

Які додаткові можливості співпраці ми могли б реалізувати з партнерами в майбутньому?

Як здійснюватиметься співпраця? Хто має підписувати рішення? Як дві установи можуть працювати разом та оперативно?

Крок 3: Підтримайте переваги партнерства

Встановлення партнерства може бути легким завданням; а ось підтримка переваг партнерства у довгостроковій перспективі може виявитися складнішим завданням. Пам’ятайте, що студенти є найбільшими бенефіціарами партнерств, оскільки вони підвищують цінність освіти.

Як ми можемо використовувати співпрацю для підвищення цінності для студентів за рахунок розширення послуг та академічних пропозицій? 

Висновок

У нову еру вищої освіти співпраця – це стратегія, яку багато навчальних закладів повинні слідувати просто для того, щоб вижити.

Співробітництво може забезпечити такий необхідний поштовх – і швидко – в академічних та поза навчальних пропозиціях для університетів, які не мають сильних сторін у певних галузях. Наголошуючи на співпраці, ми можемо визначити нову еру вищої освіти як еру зростання за рахунок співпраці, а не скорочення.

Заглядаючи у майбутнє, університети мають стати більш відкритими, інтегрованими та стійкими.

Університети повинні сприяти створенню інклюзивного середовища на вирішення викликів цієї нової епохи. Відкритість університетів сприяє національному розвитку, благополуччю та прогресу людської цивілізації.

«Відкритість» означає просування цінностей, які інклюзивні та справедливі. Велика відкритість розширює розуміння та сприяє розвитку глобальних та лідерських компетенцій. Більш відкриті університети сприяють розвитку людських знань та культурного розуміння.

Університети також повинні робити більший внесок у життя суспільства, мають продемонструвати свою стійкість, продовжуючи розвиватися. Бути «стійкішими» означає мати можливість адаптуватися до змін, передбачати потреби та демонструвати лідерство, що надихає. Коли стаються кризи, наша стійкість дозволяє нам долати труднощі та перетворювати їх на можливості для зростання та навчання.

Університети покликані відіграти унікальну роль у вирішенні глобальних проблем і зроблять людство більш підготовленим до майбутніх криз, створюючи знання, прагнучі інновацій та навчаючі майбутніх лідерів, які ініціюють зміни.

Юлія Матвєєва, експертка з комунікацій та міжнародного партнерства