Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму

Книга "Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму" – це перша зведена публікація спогадів журналістів про репресії російської окупаційної влади проти засобів масової інформації в ...

Додано:
Dinarko

obkladinka_presuvalnoji_mashinijpg07062018162140_w200_h250_m5

Dinarko

Книга “Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму” – це перша зведена публікація спогадів журналістів про репресії російської окупаційної влади проти засобів масової інформації в Криму. В книзі задокументовані свідчення понад двадцяти журналістів та медіавласників. Серед них: Мирослав Мамчак, Валентина Самар, Тетяна Рихтун, Стас Юрченко, Олена Механік, Володимир Притула, Гаяна Юксель, Олена Юрченко, Шевкет Наматуллаєв, Сергій Мокрушин, Ярослав Пілунський, Олена Лисенко, Ірина Сєдова, Валерій Кулик, Андрій Сенченко, Ібраім Умеров, Наталія Кокоріна, Микола Семена, Андрій Клименко, Тетяна Гучакова, Осман Пашаєв, Ельвіна Сеітбуллаєва, Анна Андрієвська, Ленур Іслямов, Ельзара Іслямова.

У виданні Юрій Луканов розповідає історію цілеспрямованої боротьби з вільною пресою на півострові. Йдеться про побиття, незаконні затримання, тортури та погрози, пошкодження та вилучення техніки, відкриття сфабрикованих кримінальних справ та інші репресивні дії щодо журналістів, до яких вдалась Росія після окупації Криму.

Книгу “Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму” видано Центром інформації про права людини. Видання стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні.

Завантажити книгу можна тут


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Як погіршення безпекової ситуації впливає на деокуповані громади Херсонської та Миколаївської областей

Молодіжна рада - це не тільки про заходи: як впливати на політику громади

Як допомогти близькому з залежністю і зберегти себе: рекомендації психологині

Як французький бульдог став антистрес-менеджером — досвід ГО з України

Яким чином громада може вже зараз узгодити свою Стратегію розвитку з цілями Політики згуртованості ЄС?

Чи може наразі територіальна громада ухвалювати стратегію свого розвитку на більш тривалий період, ніж до 2027 року?