Реєстрація


Посібник “Як підсилити інформаційну безпеку в Інтернеті під час конфлікту. Рекомендації для стейкхолдерів”

Проект “Інтернет-свобода” презентував посібник “Як підсилити інформаційну безпеку в Інтернеті під час конфлікту. Рекомендації для стейкхолдерів”. Рекомендації – результат взаємодії держави та ...

підсилити

Громадський простір

Проект “Інтернет-свобода” презентував посібник “Як підсилити інформаційну безпеку в Інтернеті під час конфлікту. Рекомендації для стейкхолдерів”. Рекомендації – результат взаємодії держави та громадськості

Рекомендації створено на основі робочих зустрічей за участю МОУ, СБУ, МІП, представників медіаспільноти, міжнародних організацій, ІT-спільноти в ГО “Інтерньюз-України”, а також експертних дискусій щодо свободи Інтернету, що були проведені в шести містах України в першій половині 2017 року.

Чому зараз?

Досвід цьогорічних подій в сфері інтернет-свободи показав, наскільки важливою є ефективна комунікація з питань безпеки між усіма учасниками Інтернет-простору.

По-перше, 15 травня 2017 року Указом Президента України №133/2017 введено санкції проти 468 юридичних осіб та 1228 фізичних осіб Російської Федерації, серед них «Яндекс», «Mail.Ru Group». Провайдери та оператори мобільного зв’язку були зобов’язані заблокували доступ користувачам до ресурсів yandex.ru, mail.ru, ok.ru, vk.ru та інших. Це рішення стало несподіванкою для всіх учасників українського кіберпростору, бо на думку громадськості, було надто швидко ухвалене і недостатньо ефективно скомуніковане представниками влади.

По-друге, 19 червня 2017 року Міністерство інформаційної політики України передало до СБУ перелік 20 веб-сайтів, рекомендованих до блокування, оскільки ті «містять інформацію, що розпалює міжнаціональну ворожнечу або ж порушує територіальну цілісність України».

Впродовж трьох років конфлікту держава самоусувалася зі сфери регулювання веб-контенту, а інтернет-середовищу не вдалося самостійно впоратися із викликами для національної безпеки. Громадськість виносила питання на обговорення та закликала владу до діалогу. Зокрема, експертне середовище наполягало на захисті свободи слова та пропонувало чітко окреслити загрози державній безпеці в мережі, адже це допомогло б громадянам у саморегулюванні без застосування урядових обмежень.

Зрештою і указ Президента, і пропозиція Міністерства інформаційної політики України спричинили широкий суспільний резонанс.

По-третє, в червні цього року кіберпростір вразило стрімке поширення іншого вірусу-шифрувальника, Petya.A, який використовував ту ж вразливість операційної системи Windows, що й WannaCry, проте технічно не передбачав можливості дешифрування дисків та відновлення даних. Тож багато експертів припускають, що це була спланована кібератака на Україну із виразними політичними мотивами.

Проте це лише один із прикладів ведення гібридної війни у кіберпросторі. Із перших днів АТО незаконні збройні формування самопроголошених республік отримують не тільки російську зброю та особовий склад російської армії, але й підтримку російських спецслужб.

Тому ризики у сфері інформаційної безпеки значно зросли для військовослужбовців  Збройних сил України, співробітників Служби безпеки України та Міністерства оборони України, державних службовців, правозахисників, журналістів і блогерів. Для них, а також для усіх зацікавлених ми підготували Рекомендації з інформаційної безпеки.

ЗАВАНТАЖИТИ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Освіта дорослих: чи враховуємо ми необхідні складові?

Посібник з децентралізації у схемах (друге видання)

Звіт соціологічного дослідження "Децентралізація очима населення" Запорізька, Донецька, Луганська області

Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні: результати дослідження

#аналізуємобюджет: доступно про головне

Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС вересень 2017 року