Нинішня російсько-українська війна чітко демонструє значення слова як інформаційної зброї

Чи може слово призвести до фатальних наслідків чи стати доказом злочину?За допомогою слова людство передає набуті знання, спілкується, висловлює почуття і емоції. Свобода вираження поглядів є ...

Додано:
experthrcenter

????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????

experthrcenter

Чи може слово призвести до фатальних наслідків чи стати доказом злочину?

За допомогою слова людство передає набуті знання, спілкується, висловлює почуття і емоції. Свобода вираження поглядів є невідчужуваним правом людини. Більшість з міжнародних документів містять положення щодо права кожної  людини на свободу думки, совісті й релігії. В Україні ці положення імплементовано в Основному законі: кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Йоганнесбурзькі принципи, розкриваючи свободу висловлювання, трактують, що кожен має право дотримуватися своєї думки без стороннього втручання.

Водночас ті, хто використовує слова ненависті та прямі образи щодо країн та народів, розпалюють ворожнечу і спонукають до  злочинів, є злочинцями.

Одним з найтяжчих злочинів відповідно до міжнародного права є геноцид. Після Другої світової війни, яка вписала в історію людства страшні сторінки геноциду, була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 року Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Конвенція запобігання геноциду). У цій Конвенції (стаття 2) та в Римському статуті Міжнародного кримінального суду (стаття 6) геноцид визначено як будь-яке з таких діянь, які вчинено з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

  1. a) вбивство членів такої групи;
  2. b) заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або психічного розладу членам такої групи;
  3. c) умисне створення для такої групи умов життя, розрахованих на доведення її до повного або часткового фізичного знищення;
  4. d) впровадження заходів, спрямованих на запобігання дітонародженню всередині такої групи;
  5. e) насильницька передача дітей цієї групи до іншої групи.

Стаття 3 Конвенції запобігання геноциду визначає злочином як безпосередньо саме діяння, так і пряме та публічне підбурювання до здійснення геноциду.

Найбільш поширеною формою підбурювання як заохочення до злочину геноциду є пропаганда.

У фашистській Німеччині нацистська пропаганда формувала суспільну думку щодо єврейської нації як до «меншовартісних». Рейхсміністерство народної освіти та пропаганди мало тотальний контроль над ЗМІ і культурою, що створило умови для маніпулювання думкою німецького суспільства та ідеологічного обґрунтування Холокосту – геноциду єврейського народу. Прізвище рейхсміністра стало називним для маніпулятивної пропаганди, яка використовує слово як спонукання до злочинів геноциду та проти людяності.

У нинішньому столітті прокурори Міжнародного кримінального трибуналу ООН по Руанді застосували положення Конвенції запобігання геноциду  для звинувачення Фелісьєна Кабуги у прямому та публічному підбурюванні у вчиненні геноциду. Під час геноциду племені тутсі в Руанді навесні-літом 1994 р. Фелісьєн Кабуга керував урядовим Вільним телерадіо «Тисяча пагорбів», був головним координатором та натхненником екстремістів хуту.  Крім того, він був акціонером та мав вплив на редакційну політику. Він фінансував воєнізовані партійні структури, що займалися систематичним винищенням тутсі, закуповував мачете, якими вбивали.

В обвинувальному акті стверджується, що медійний засіб прямо та публічно підбурював до вчинення геноциду та переслідувань через наклепницькі та погрозливі трансляції, використовування принизливих висловів. Зокрема, називаючи сусіднє плем’я тутсі «тарганами», медійники формували у екстремістів хуту ненависть до племені тутсі, що призводило до винищення людей цього племені. 16 травня 2020 року, після 26 років переховування від правосуддя, Фелісьєн Кабуга у віці 84 роки був затриманий поблизу Парижу та заарештований. Наразі він знаходиться під судом, перебуваючи у в’язниці Гаазького трибуналу. Його судять за те, що ЗМІ, власником якого він був, розпалювала ненависть. Інші співвиконавці вже були засуджені раніше та отримали покарання у вигляді строкового позбавлення волі.

Нинішня російсько-українська війна чітко демонструє значення слова як інформаційної зброї. Комунікаційне середовище та інформаційні технології, маючи на меті маніпулятивний вплив,  ефективно нав’язують “скрепи”, які підміняють базові поняття найвищих цінностей прав людини.

Комітет з правових питань та прав людини Парламентської Асамблеї Ради Європи в проєкті резолюції ще у 2018 році стверджував: «Держави все частіше стикаються з явищем «гібридної війни», яка створює новий тип загрози, заснованої на поєднанні військових і невійськових засобів, таких як кібератаки, кампанії масової дезінформації, включаючи фейкові новини, зокрема через соціальні медіа, порушення комунікаційних та інших мереж і багато іншого».

Розробляючи стратегію пропаганди та інформаційних фейків, виправдовуючи свою агресію 2014 року відносно України, ідеологи «русского міру» поступово формували ненависть до української нації. «Ботоферми», поширюючи дезінформацію, направляли інформаційні потоки у соціальні мережі, використовуючи відверту брехню: «распятого мальчика в Славьянске», «двох російських рабів», «крові російських немовлят», що мало виправдати їхні цинічні звинувачення України в геноциді «народу Донбасу».

Симонян, Скабєєва, Кисельов, Соловйов та інші рупори кремля не просто виправдовують, а підбурюють до геноциду українського народу. Вони впроваджують ідеологічні геноцидальні наративи свого лідера щодо «вирішення українського питання», висловлені у промовах і статтях напередодні широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Він і надалі наполегливо намагається спростовувати існування української державності. Так, під час геббельсівської постановочної зустрічі з генпрокурором у травні 2023 року, розглядаючи старовинну мапу, попри наявність на ній української державної території, виголошує для глядачів, ще не було такої країни. У сукупності ці вислови є підбурюванням до геноциду, які підхоплюють і творчо розвивають пропагандисти.

Наразі ці статті і вислови є важливими, але недостатніми для доведення спеціального наміру злочину геноциду – знищення повністю або частково українського народу. Тому ретельно документуються всі аспекти злочинів росіян представниками  української і міжнародної юридичної спільноти. Враховуючи історичні прецеденти, це дасть можливість притягнути до відповідальності власників російських пропагандистських ЗМІ  разом з господарем кремля за злочин підбурення до геноциду.

Повертаючись до сили слова: Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати”. А ще використовувати як доказову базу для притягнення до відповідальності злочинців.

 

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Особливості укладення договорів дарування та довічного утримання. Спадкування

Досвід діяльності робочої групи з безпеки та соціальної згуртованості Вугледарської громади

Менеджери з безпеки – перша лінія захисту. Чому вони потрібні громадським організаціям

Безоплатна допомога юриста військовослужбовцям та ветеранам війни

Менеджер з безпеки – перша лінія захисту. Чому вони потрібні громадським організаціям

Особливості виплати допомоги для ВПО – оновлення 2024 року