Міжнародний суд ООН як механізм розслідування порушень прав людини: справа України проти російської федерації щодо звинувачення у геноциді

experthrcenter

Україна з метою протидії агресії російської федерації широко використовує різні міжнародні механізми розслідування порушень російською федерацією прав людини. Одним із таких механізмів є Міжнародний суд ООН (МС ООН), на розгляді якого наразі знаходиться дві справи України проти росії. У цій публікації буде йтись про справу щодо звинувачення росії у геноциді згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Україна звернулась із вказаним позовом до МС ООН 26 лютого 2022 року за два дні після повномасштабного російського вторгнення. Мета цієї справи полягає в тому, щоб встановити, що російська федерація зловживає Конвенцією про геноцид, використовувати безпідставні звинувачення в геноциді як привід для агресії. Так, вище військово-політичне керівництво російської федерації ще з 2014 року безпідставно звинувачує Україну у порушенні Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Конвенція про геноцид). Ці ж звинувачення повторені при оголошенні мети повномасштабного вторгнення. Тож наразі поки не йде мова про звинувачення російської федерації у вчиненні геноциду, але не виключено, що Україна колись звернеться до МС ООН для притягнення російської федерації за вчинення геноциду.

Суть справи:

Україна просить МС ООН:

встановити, що, всупереч заявам російської федерації жодних актів геноциду, як це визначено статтею III Конвенції про геноцид, у Луганській та Донецькій областях України вчинено не було;

встановити, що російська федерація не може законно вживати на підставі Конвенції про геноцид будь-яких дій в Україні або проти неї, спрямованих на запобігання або покарання за ймовірний геноцид, на основі її неправдивих заяв про геноцид у Луганській та Донецькій областях України;

встановити, що визнання російською федерацією незалежності «донецької народної республіки» та «луганської народної республіки» 22 лютого 2022 року ґрунтується на неправдивих твердженнях про геноцид і тому не має підстав у Конвенції про геноцид;

встановити, що «спеціальна військова операція», оголошена та розпочата російською федерацією 24 лютого 2022 року та після цієї дати, базується на неправдивих твердженнях про геноцид і тому не має підстав у Конвенції про геноцид;

зобов’язати російську федерацію не вживатиме жодних незаконних заходів в Україні та проти неї, включаючи застосування сили, на підставі її неправдивої заяви про геноцид;

зобов’язати російську федерацію відшкодувати всю шкоду, заподіяну внаслідок будь-яких її дій, вжитих на підставі неправдивих її заяв про геноцид.

Позиція МС ООН

МС ООН 16 березня 2022 року прийняв рішення про застосування тимчасових заходів, відповідно до якого російська федерація:

- має негайно зупинити військові дії, які вона розпочала 24 лютого 2022 року на території України;

- має забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть керуватися або підтримуватися нею, а також будь-які організації та особи, які можуть підпадати під її контроль або керівництво не вживали жодних заходів для підтримки таких військових дій.

Приєднання до справи інших країн

МС ООН задовільнив рекордну кількість заяв про приєднання до справи від 32 держав-учасниць Конвенцією про геноцид, що свідчить про важливість цієї справи як для тлумачення змісту Конвенції, так і для міжнародного правосуддя загалом. Варто зауважити, що вступ країни у справу, принаймні формально, не свідчить про її підтримку заяви України, а означає їх інтерес у забезпеченні правильного тлумачення, застосування або виконання Конвенції про геноцид.

Окрім того, про підтримку позову України в МС ООН було оголошено в спільній заяві від імені Албанії, Андорри, Австралії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Канади, Хорватії, Кіпру, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Ісландії, Ірландії, Італії, Японії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Маршаллових Островів, Молдови, Монако, Чорногорії, Нідерландів, Нової Зеландії, Північної Македонії, Норвегії, Палау, Польщі, Португалії, Румунії, Сан-Марино, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Великої Британії, США та Європейського Союзу.

Стадія розгляду справи

19-27 вересня 2023 року відбувались усні слухання з приводу попередніх заперечень російської федерації щодо юрисдикції МС ООН та прийнятності заяви України. За умови підтвердження своєї юрисдикції МС ООН перейде до розгляду справи по суті.

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.