Міжнародний суд ООН як механізм розслідування порушень прав людини: склад суду

Міжнародний суд ООН (МС ООН) на разі розглядає дві справи України проти російської федерації: про застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (ICERD) та ...

Додано:
experthrcenter

41

experthrcenter

Міжнародний суд ООН (МС ООН) на разі розглядає дві справи України проти російської федерації: про застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (ICERD) та Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT); про звинувачення у геноциді згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (CPPCG). Продовжуючи серію статей, в якій висвітлюємо діяльність МС ООН як механізму розслідування порушень прав людини, в цій публікації розкриємо порядок формування складу суду.

Висування кандидатур та обрання

МС ООН складається з 15 незалежних суддів, які відповідно до Статуту Суду називаються «членами Суду». Судді обираються на дев’ятирічний термін під час осінньої сесії Генеральної Асамблеї одночасно та незалежно один від одного абсолютною більшістю голосів Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН. У Генеральній Асамблеї всі держави-члени ООН і держави-учасниці Статуту Суду мають право голосу. Голосування в Раді Безпеки відбувається без поділу на постійних і непостійних членів. Це означає, що жоден постійний член Ради Безпеки не може «накласти вето» на результати голосування.

Згідно зі Статутом МС ООН кандидати у його члени не пропонуються безпосередньо державами-членами ООН, а також не висуваються самим Судом. Вони обираються зі списку осіб, запропонованих так званими «національними групами» Постійної палати третейського суду (Permanent Court of Arbitration, PCA), тобто групи суддів, що представляють одну державу. На жаль Україна, попри те, що є учасницею конвенцій, яким заснована PCA, не призначила на разі жодного члена Постійної палати третейського суду.

Для забезпечення наступності одна третина членів Суду (п’ять суддів) обирається кожні три роки. Останні такі вибори відбулися 9 листопада 2023 року у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. За результатами виборів представник російської федерації не був переобраний до складу Суду. Це стало першим випадком для російської федерації та третім в історії Суду (Китай з 1967 по 1984 роки та Велика Британія з 2018 року), коли постійний член Радбезу ООН залишився без свого представника в складі МС ООН.

Члени Суду можуть бути переобрані після закінчення терміну їх повноважень і, на відміну від деяких національних правових систем, вони не підпадають під вікове обмеження або вік обов’язкового виходу на пенсію. Щоб гарантувати свою незалежність, члени Суду не можуть бути звільнені, інакше ніж на підставі одноголосного рішення інших суддів.

Вимоги до кандидатів та географічне представництво

Процедура обрання членів Суду спрямована на те, щоб забезпечити не тільки високу кваліфікацію обраних суддів, але й те, що склад Суду в цілому представляв основні форми світової цивілізації та основні правові системи. Відповідно до Статуту, судді повинні обиратися з-поміж осіб з високими моральними якостями, які мають кваліфікацію, необхідну в країнах їх громадянства для призначення на найвищі судові посади, або які володіють визнаною компетентністю в галузі міжнародного права.

Відповідно до статуту МС ООН у його складі не може бути двох громадян однієї й тієї ж держави. Щоб відобразити різноманіття членів ООН, при обранні суддів також враховується необхідність справедливого географічного розподілу, відповідно до регіональних груп ООН:

  • три судді від Групи африканських держав;
  • три судді від Групи держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону;
  • два судді від Групи держав Східної Європи;
  • два судді від Групи держав Латинської Америки та Карибського басейну; і
  • п’ять суддів від Групи Західної Європи та інших держав.

Однак слід зазначити, що з лютого 2018 року до складу Суду входять чотири судді з Групи західноєвропейських та інших держав і чотири з Групи держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Повноваження та функції суддів МС ООН

Термін повноважень новообраних суддів починається 6 лютого року, наступного за роком обрання. На першому засіданні Суду в новому складі члени обирають Президента та Віцепрезидент строком на три роки. Роль Президента полягає в тому, щоб головувати на всіх слуханнях і засіданнях Суду, керувати його роботою та контролювати його адміністрування за допомогою комітетів, що складаються з членів Суду. Під час судових розглядів Президент має право вирішального голосу у випадку рівності голосів. Віцепрезидент заміщає Президента під час його або її відсутності, у разі вакансії на посаді Президента або коли Президент не може виконувати свої функції.

Перед тим, як братися до виконання своїх обов’язків, члени роблять урочисту присягу у відкритому судовому засіданні (зазвичай на першому відкритому засіданні, в якому вони беруть участь) виконувати свої повноваження неупереджено та сумлінно.

Протягом строку своїх повноважень члени не можуть виконувати жодних політичних чи адміністративних функцій або займатися будь-якою іншою професійною діяльністю. Крім того, вони не можуть діяти як представники, радники чи адвокати сторони у справі, яка розглядається в Суді, а також вони не можуть брати участь у вирішенні будь-якої справи, в якій вони раніше брали участь, у будь-якій якості.

З метою забезпечення їх незалежності та неупередженості, члени Суду користуються дипломатичними привілеями та імунітетом під час роботи в Суді. Вони отримують річну заробітну плату та інші виплати, розміри та умови яких встановлюються Генеральною Асамблеєю.

Судді ad hoc

Члени Суду, які є громадянами держави-сторони у справі, яка розглядається Судом, не можуть бути позбавлені права брати участь у справі. Однак, якщо член Суду з якоїсь особливої причини вважає, що він не повинен брати участь у вирішенні певної справи, він повідомляє про це Президента Суду. Так само і Президент Суд може повідомити члена Суду про те, що він з якоїсь особливої причини не повинен брати участь у вирішенні певної справи. У разі розбіжності з цього питання між Президентом та членом Суду, воно вирішується ухвалою Суду.

Щоб забезпечити рівність між сторонами у справі, якщо держава-учасниця не має судді свого громадянства у складі Суду, вона може вибрати особу, яка буде брати участь у справі як суддя ad hoc. Якщо жодна держава не представлена суддею її громадянства у складі суду, тоді обидві сторони можуть обирати суддів ad hoc у справі. Держава-учасниця може обрати суддею ad hoc як когось зі своїх громадян, так і особу, яка має громадянство іншої держави, навіть якщо воно збігається  з громадянством іншого члену Суду.

Після призначення судді ad hoc беруть участь у справі та прийнятті рішення нарівні з іншими суддями. Роль судді ad hoc полягає не в тому, щоб відстоювати інтереси держави, яка його вибрала, а в тому, щоб переконатися, що позиція та аргументи цієї держави належним чином враховані в процесі прийняття рішення. Суддя ad hoc – це незалежний суддя, який може голосувати проти держави, яка його обрала, – ситуація, яка неодноразово траплялася в історії Суду.

Так, Україна двічі скористалась своїм правом на призначення судді ad hoc у кожній зі справ, які зараз на розгляді в МС ООН:

  • у справі про застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (ICERD) та Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT) – Україна призначила суддею ad hoc італійця Фаусто Покара, який має багатий суддівський досвід і компетенцію у справах із міжнародного права, зокрема, із воєнних злочинів (був суддею Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії, членом Апеляційної камери Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди);
  • у справі про звинувачення у геноциді згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (CPPCG) – Україна призначила суддею ad hoc француза Ів Доде, президента Гаазької академії міжнародного права, почесного професора Сорбонни.

Таким чином, склад Суду може змінюватися від однієї справи до іншої, і кількість суддів, які засідають у конкретній справі, не обов’язково становитиме 15. Може бути до 16 або 17 суддів у випадках, коли судді ad hoc були призначені, або менш як 15, якщо один чи більше обраних суддів не беруть участі у справі. Для кворуму Суду необхідно щонайменше дев’ять суддів.

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Як розвивати громадянське суспільство під час війни

Виклики і можливості розвитку сфери культури та соціальної згуртованості у Тернопільській області

Об’єднання задля відновлення: як ОГС можуть працювати разом для спільного впливу на процеси?

Що потрібно зробити, щоб комфортно жити в громаді?

Які компетенції нам потрібні для відновлення?

У Кривому Розі волонтерки шиють білизну для лікарень та ВПО