Міжнародне волонтерство: куди їздять наші та як живуть потім

ngoambassador1

Міжнародне волонтерство: куди їздять наші та як живуть потім

Для тих, хто у 21 столітті хоча б більш-менш знає англійську, двері можуть відкритись куди завгодно. Одна з можливостей, якою обов’язково треба скористатись у світі з відкритими кордонами – це міжнародне волонтерство. За кілька тижнів за кордоном волонтери приймають для себе фундаментальні рішення, заробляють великий плюс для вступу в іноземні виші, а також вибудовують унікальні знайомства.

Ми поговорили з трьома героїнями, які здійснили свої заповітні мрії завдяки програмам міжнародного волонтерства.

Удвох до Естонії

Станіслава Петлицька, 25 років, правозахисниця

У 2017 році Стася роздумувала про можливість поїхати з України, але перш за все вирішила протестувати ці амбіції на короткочасному від’їзді. Через знайомих вона дізналася про волонтерську програму від EVS (European Volunteer Service) і подала заявку разом зі своєю партнеркою. Ця програма передбачає неоплачувану волонтерську службу у сфері довкілля, мистецтва та культури, спадщини, спорту та дозвілля.

Дівчата домовились шукати волонтерський проєкт, в якому могли б взяти участь у парі. Так вони заповнили близько десяти заявок, зокрема в Естонію, Німеччину та Фінляндію. В анкетах треба було розповісти про себе в деталях, у тому числі – і про нещодавно переглянуті фільми.

На той час Стася мала базовий рівень англійської та досить незначний досвід роботи з дітьми. За освітою вона взагалі технар. 

“Байдуже, який у тебе бекграунд, головне – мотиваційний лист, – каже Стася. – EVS заохочують творчий підхід до презентації, можна записати відео про себе або щось намалювати. Я зробила малюнок із чотирма секціями, у яких детально пояснила, чому я ідеальна кандидатка”.

Дівчат відібрали саме так, як вони того й хотіли, на рік. Місцем призначення став дитбудинок “Maria ja lapsed” у Тудулінні. Оселилися вони в орендованій квартирі втрьох із менторкою, на це виділила гроші координуюча організація. На їжу учасницям також щомісяця виділяли по 150 євро і кишенькові гроші на дрібні витрати. Цього вистачало.

У дитбудинку Стася працювала з дітьми різного віку, вона була зобов’язана волонтерити до 38 годин на тиждень. Стася грала, гуляла та малювала з вихованцями, купала і годувала зовсім маленьких. Дівчина могла піти на курси з естонської, але натомість вивчала її в процесі служби.

“Тобі має бути цікаво те, з чим ти працюватимеш як волонтер. Якщо не любиш дітей, краще на рік до них не їхати. Краще обирати не по країні, а по заняттю, їздити на всі тренінги, бо це розбавляє життя. Волонтерство – така ж сама робота, як і все інше”.

Волонтерка каже, що мала достатньо часу на нові знайомства, їздила по містах, а іноді вирушала за кордон. Вона відвідала Фінляндію, Швейцарію, Латвію, Литву, Туреччину, Росію та кілька міст Естонії. В Естонії вона збиралася підтягнути англійську, та натомість вивчила естонську з нуля до рівня А1. Часто потреби в англійський просто не було, каже дівчина, бо багато волонтерів розмовляли російською.

Щоб знайти для себе проєкт, каже Стася, потрібно лише бути готовим до всидючості, мати базову англійську та визначитись із мотивацією.

“Мені після року волонтерства стало зрозуміло, що я зовсім не хочу працювати в комерційній сфері, що моє – це соціальна сфера. Виявилось, я можу займатися тим, чим хочу, можу знайти своє місце де завгодно. Вдалося полюбити свою країну через культуру іншої. З’явилося бажання робити щось важливе там, де я живу зараз”.

В Україні Стася пішла працювати до “Червоного Хреста” координаторкою психосоціальної підтримки. А потім перейшла у правозахисну сферу і стала співорганізаторкою ХарківПрайду.

Важливо:

• Взяти участь у довгостроковому проекті від EVS можна лише раз у житті. Довгостроковим вважається волонтерство від двох місяців;
• Волонтеру на час подання заявки має бути від 18 до 30 років;
• EVS більш охоче розглядає заявки на короткострокові поїздки;
• EVS відшкодовує 90% витрат на подорож до місця проходження служби та додому, а також допомагає з отриманням візи. Якщо ви, наприклад, поїдете до Італії, то волонтерську візу вам зроблять безкоштовно;
• Якщо ви тримаєте лист із підтвердженням від EVS, шукайте партнерську відправляючу організацію. Це може бути, наприклад, ВО “Іскра” – там допоможуть оформити всі необхідні документи на виїзд.

Які ще програми радить розглянути Стася:

Серед безкоштовних – Au Pair та FSJ.

Серед програм, які приймають волонтерів за внеском – Міжнародні волонтерські табори,  Довгострокове волонтерство LTV

Працювати з блогерами в Туреччині

Вікторія Музика, 21 рік, маркетологиня

Віка вирушила до Стамбулу за програмою AIESEC Global Talent. За цією програмою вирушають волонтери, яким цікаве стажування у сферах маркетингу та менеджменту. їх розподіляють до стартапів та корпорацій.

До поїздки Віка на фултаймі працювала піарницею і аудиторкою, та набридло. Тепер дівчина хотіла випробувати себе в міжнародному середовищі. Наважилась вона на це завдяки знайомим з AIESEC – їй запропонували заповнити резюме і згодом покликали на інтерв’ю. За два дні її затвердили у стамбульський стартап, який займається наданням роутерів в оренду.

“Одна з причин поїхати саме до Туреччини – це те, що країна хоч і максимально наближена до Європи, та все ж має відмінності від нашої культури, – пояснює Віка. – Країну не можна судити за політичними чи економічними ознаками, країна – це люди”.

Жила Вікторія у приймаючій родини з трьох людей. “Вони ставились до мене як до рідної дочки, мама навіть старалася готувати українську кухню. А ще мене постійно підвозили до метро, аби я встигала на службу”, – каже вона.

Дівчина вирушила на 1,5 місяця – на довше не могла через диплом. Загалом в AIESEC можна обрати програму також на 3, 6 та 12 місяців.

На службі дівчина менеджерила соцмережі і розвивала кооперацію з тревел-блогерами. За півтора місяця роботи Віка збільшила прибутки компанії в півтора рази. Стартап працює в тому числі й на російську аудиторію, а крім Віки російськомовних працівників у ньому не було. Тож коли тревел-блогери не йшли на контакт, дівчина вдосконалювала цей сегмент бізнесу.

Після волонтерства у Туреччині Віка влаштувалася на роботу в Україні, яка її нарешті влаштовує. Вона працює маркетологинею в AIESEC і часто допомагає турецьким друзям.

Вікторія радить обирати волонтерську програму тоді, коли є мета стати корисним, а не подорожувати. Вона підкреслює, що волонтерство – це перш за все про готовність взяти відповідальність та покинути зону комфорту.

“Цей досвід дуже допомагає, бо в певний момент я зрозуміла, що можу вирішити будь-яке питання в будь-який країні, вийти з будь-якої ситуації. Він дав мені віру в себе”.

Тепер Вікторія планує їхати у дальші країни – до Бразилії або Індії.

Важливо: 

• Учаснику волонтерської програми AIESEC Global Talent має бути від 18 до 30 років;
• Волонтер повинен мати освіту бакалавра та англійську рівня Upper Intermediate;
• Сплачується організаційний внесок;
• Квитки, страхування та тест на COVID19 покриваються волонтером;
• Проживання та харчування покривається компанією, про інші витрати дбає волонтер.

Що ще радять розглянути від AIESEC:

AIESEC Global Teacher – викладацькі стажування в навчальних закладах для волонтерів 21-30 років. Ця програма триває від 9 до 78 тижнів у школах та приватних організаціях. Кандидатам потрібно мати диплом магістра та англійську рівня Advanced.

Отримати шанс на навчання в Парижі

Ольга Красюк, 27 років, менеджерка міжнародних партнерств

У 2018 році Оля поїхала в Женеву до коханого і вирішила підібрати собі там волонтерську програму. Це було напередодні Міжнародного інвестиційного форуму, в ООН саме шукали волонтерів на захід.

Знайомі студенти підказали Олі електронну адресу, куди слід надсилати своє резюме. Олю запросили на коротку співбесіду та пояснили, чого чекають від волонтерів.

“Поставили буквально кілька питань про мій рівень знання мов. Треба на дуже високому рівні знати хоча б дві з шести офіційних мов ООН: англійську, арабську, іспанську, китайську, російську та французьку. Я знала російську та англійську, але англійська на той момент у мене була посередньою. Та я, очевидно, переконала комісію, і так почався найскладніший тиждень мого життя”, – пригадує Оля.

Організація мотивувала волонтерів безліччю цікавих зустрічей з керівниками світового масштабу, лекціями та цінними посвідченнями про досвід роботи в ООН. Оля каже, що змогла особисто поспілкуватися з міністрами фінансів, прослухала виступи викладачів з найкращих університетів світу, а також відвідала зустріч, присвячену проблему голоду в Африці. А ще поговорила з роботом Софією.

Стрес при цьому зашкалював. “Не всі високопосадовці поводились адекватно, – каже Оля. – Графік роботи у нас був з 8:00 до 22:00, а завдання варіювалися від “принести каву” до “підготувати презентацію за п’ять хвилин”.

Проте саме цей досвід став вирішальним для волонтерки при вступі до паризького вишу INSEEC. У мотиваційному листі на вступ Оля детально розповіла про свій досвід в ООН, який керівництво вишу відзначило як “напрочуд рідкісний та серйозний підхід” до свого професійного зростання.

Також, поволонтеривши одного разу в ООН, Оля стала званою гостею й на інших заходах – вже без співбесід. У 2019 році її запросили на ISAR (International Standards of Accounting and Reporting) – форум про світові стандарти звітності та аудиту, інвестиції та фінансову стабільність держав.

“На коротких волонтерських програмах ООН ні з чим не допоможе. Жодних коштів на проїзд, візу і харчування. Доведеться витрачати гроші. Втім, – зазначає волонтерка, – охочих на такі умови достатньо”.

Що ще радить спробувати Оля:

UN Volunteers – програму від ООН для учасників від 25 років. Волонтери повинні мати дворічний досвід у професійній сфері, диплом бакалавра та хорошу англійську, іспанську чи французьку мову. Програми від ООН тривають від 6 до 12 місяців з можливістю продовження до двох років.

Проєкт “СВОІ люди” реалізується громадською організацією “СВОІ” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

https://www.facebook.com/ngo.svoi

https://www.instagram.com/ngo.svoi/

Менеджер з комунікацій,
Ольга Журавльова 0664648182