Люба Ставинська: «В державі немає бачення ролі освіти для дорослих як чинника соціальної стабільності»

Юлія Голоднікова

З чого починається освіта дорослих у молдавському селі, як рекламувати курси, коли “класична” реклама не працює, і де шукати натхнення для нових програм розповіла тренерка та проектна менеджерка Центру освіти дорослих села Царівка (Молдова) Люба Ставинська.

Які труднощі Ви долали, готуючи проект з освіти дорослих?

Люба Ставинська: Ми працюємо в маленькому селі, де через складну соціальну ситуацію життя зупинилось, а люди залишились в ізоляції. Тому найскладніше в реалізації проекту було змусити дорослих зрозуміти, що життя триває і розвиватися ніколи не пізно.

Як Ви залучаєте людей до навчального процесу?

Люба Ставинська: В селі, на відміну від міста, існує інформаційний вакуум, який не дає нам застосовувати звичайні рекламні прийоми. Ми не можемо просто наклеїти оголошення про проект і чекати, коли до нас прийдуть люди. Втім ми можемо вдатись до «сарафанного радіо»: зібрати потенційних учасників через їхні контакти з тими, кому вони довіряють. Ми можемо звернутися до найактивніших у місцевій громаді , і вони приведуть своїх друзів та знайомих. І я дуже рада, що в цій справі нам допомогли працівники бібліотек – вони постійно спілкуються з сім’ями та одинокими пенсіонерами і знають людей у селі.

Як Ви дізнавались, чого хочуть навчатись дорослі?

Люба Ставинська: На початку проекту ми опитали мешканців села і навчальні курси формували у відповідь на їхні побажання. Ми працюємо в кількох напрямах і проводимо тренінги з проектного менеджменту, після яких учасники самі можуть писати проектні заявки й отримувати фінансування. До того ж, ми розвиваємо заняття з традиційних ремесел.

На місцевому рівні ми активно співпрацюємо з бібліотеками. Окрім того, що ці заклади надають нам місце для тренінгів, бібліотекарі також працюють тренерами на наших курсах.

Ще одним партнером став Центр зайнятості в місті Резина, де ми проводили тренінги для дорослих з написання резюме відповідно до стандартів Europass.

Що має змінитись, щоб освіта дорослих у Молдові набула нової якості, стала ближчою до європейських стандартів?

Люба Ставинська: Передусім нам треба змінювати закони, а також мислення владців. Як не прикро, але їм байдуже, як живе доросле населення країни. Саме через інертність влади соціальні проблеми вимушені розв’язувати громадські організації. Втім держава не квапиться підтримувати діяльність неурядових організацій . Я вже не кажу про те, що в державі немає бачення ролі освіти як чинника соціальної стабільності.

Коли ми починали проект, то довго розпитували людей, чого вони хочуть навчитись на наших курсах. Більшість відповідали, що не бачать сенсу в тому, щоб щось вчити, адже часу в них уже обмаль. За кілька місяців ми знову опитали дорослих і побачили результати: люди відчули внутрішні зміни, їм стало цікавіше жити. І що більше таких прикладів, то переконливіший сенс освіти впродовж життя.

Я б дуже хотіла, щоб якнайбільше дорослих усвідомили ідею такого навчання і розпочали його, тоді вони повірять в себе і захочуть змінити своє життя.

Сподіваюсь, що розвиток освіти дорослих сприятиме тому, що Молдова з країни з немолодим населенням стане країною з великою кількістю досвідчених і мудрих людей.

Текст підготувала: Юлія Голоднікова

Фото: ©Яна Коробенко

Публікація створена в рамках комунікаційної програми проекту «Громада, що навчається: трансформація конфліктів в Україні та Молдові через активну громадську  участь». Мета програми – поширення досвіду успішних громадських організацій, які розробляють інноваційні підходи  до освіти дорослих.

Фінансова підтримка проекту: Федеральне Міністерство закордонних справ Німеччини