Локальна культурна політика: хто «замовляє музику»?

Юлія Голоднікова

Наталія Іванова, менеджерка проекту «Співпраця бібліотек і музеїв Мелітопольщини як ресурс розвитку освіти дорослих» Науково-методичного центру освіти дорослих Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького розповідає про те, чого навчалися працівники бібліотек і музеїв області, і чи стануть вони активними учасниками творення місцевої культурної політики, чи залишаться в межах повноважень адмінресурсу.

Результати проекту – це удосконалення роботи комунальних закладів культури  відповідно до змін сучасних запитів місцевої громади.  Вигоду від реалізації проекту отримають самі місцеві мешканці – платники податків, які й утримують ці заклади культури через систему оподаткування. По-друге, учасники проекту змогли здобути  не лише професійні знання та навички, цінні для їхньої суто професійної діяльності, вони також підвищили свої громадянські компетентності, що, як ми сподіваємось, стане запорукою того, що вони будуть ставати активними гравцями на арені  формування та розвитку активного громадянського суспільства.

Однією з найбільших проблем у регіонах, на мою думку, є культурне становище бібліотекарів та музейників міських і сільських культурних інституцій. Саме на них ми спрямували освітню програму й  запропонували стати активними творцями подій.

У сільській бібліотеці села Семенівка Мелітопольського району в рамках нашого проекту відкрито українсько-польський культурний центр «Moja rodzina». Все почалося з того, що працівниця  цієї бібліотеки Ірина Пльохова має польське коріння і все життя цікавилася польською культурою. Коли вона дізналася, що в рамках нашого проекту буде підтримано декілька ідей, то одразу вирішила, що це і є її шанс здійснити свою мрію. Вона провела велику попередню роботу, щоб виявити в селах свого району людей з польським корінням, а також тих, хто цікавиться польською мовою та культурою і має прагнення її відроджувати й розвивати. І от 18 листопада в Семенівській сільській  бібліотеці відбулося урочисте відкриття Центру. Вже сформовано дві групи «учнів», які  вивчають польську мову, придбано навчальну літературу, а також є ще дві групи відвідувачів, які відроджують  польські традиції декоративно-прикладного та вокального мистецтва. Відвідувачі Центру мають на меті створити громадську організацію для подальшого розвитку своєї діяльності.

Не менш цікавим виявився міні-проект нашої учасниці з села Спаське Мелітопольського району Наталі Рашевської. Вона не тільки дуже віддана своїй справі бібліотекарки, вона стала ініціатором створення при бібліотеці музею на громадських засадах історії свого села, постійно організовує та веде концертні програми в місцевому сільському клубі. За її ж  відгуками, від участі в нашому проекті вона отримала неабиякі позитивні враження, повірила у свої  сили та надихнулася на подальшу творчу діяльність. У рамках свого міні-проекту Наталя вирішила створити фотоальбом випускників Спаської сільської школи за всі роки її існування «Жива пам’ять нашого села». Основною метою виготовлення альбому, над яким працювали колишні та майбутні випускники, а також їхні знайомі та родичі, було налагодження діалогу поколінь та об’єднання громади навколо бібліотеки. І це вдалося. Мешканці села, ті, що там живуть, і ті, які вже його давно покинули, завзято відшуковували фотографії минулих років. Селяни ділилися не тільки фотографіями своїх випусків, а й фотографіями зі свого життя, пов’язаного з селом. Так  вдалося зібрати багато різних фотографій.

Перше зі шкільних випускних фото в альбомі датоване 1939 роком, але є і значно старіші фото, які відображають минуле життя села. Тому авторка вирішила створити віртуальний альбом у соцмережах «Село Спаське – місце, де я виріс», який став дуже швидко поповнюватись цікавими світлинами різних років. Географія його відвідувачів вражає: за перший тиждень його існування він отримав 33 тис. переглядів лише з України, 2346 переглядів з Росії, 308 – з Канади, 231 – з Ізраїлю, 139 – з Молдови, 129 – з Греції, а також декілька з Німеччини, США, Білорусі.

“Жива бібліотека”

Фото для альбому випускників школи збирають далі. Для майбутніх випусків та тих минулих років випусків, яких ще не знайдено  – вирішили залишити вільні сторінки. Презентація альбому відбулася  на святкуванні в сільському клубі Дня працівника сільського господарства, в глядацькій залі був аншлаг. Бібліотекарка була ведучою всієї програми і на початку свята презентувала сучасні послуги своєї сільської бібліотеки. Односельці дізналися про  новітні форми роботи бібліотеки, які інноваційні послуги вона пропонує, які відбуваються заходи, про роботу гуртків та проведення майстер-класів.

Проект «Співпраця бібліотек і музеїв Мелітопольщини як ресурс розвитку освіти дорослих» додав нового імпульсу життю бібліотеки, а також поліпшив імідж бібліотеки як центру громадської активності на селі. Мене вразило те, що деякі працівники, попри те, що вони працюють у творчій сфері й мають багатий досвід, інколи дуже не впевнені в собі та у  своїх силах.  Сподіваюсь, що завдяки участі в заходах проекту представники бібліотек і музеїв міста та району набули не тільки позитивного досвіду, знань, а  й відчули, що можуть самі стати відповідальними за культуру села.

Цикл кейсів публікується з метою промоції цінностей освіти протягом життя в рамках проекту «Замінимо мури відчиненимивікнами», профінансованого Міністерством закордонних справ Німеччини. Проект реалізувала громадська організація«Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» у партнерстві з Представництвом DVV International в Україні.

­

Текст підготувала Юлія Голоднікова