Ірина Воротнікова: «Після Академії тільки бери й роби»

Alya Bondarenko

Громадська активістка мріє створити біля Маріуполя поселення для 78 сімей вимушених переселенців із окупованих територій. Знання, здобуті в Академії громадського активізму, вже допомагають їй втілити мрію в життя

Ірина Воротнікова родом із Донецька, але із початком збройного конфлікту переїхала до столиці. Тут вона працює з молоддю у громадській організації «Міжнародна школа рівних можливостей» та координує роботу «Гендерної обсерваторії». Незабаром активістка повернеться до Маріуполя, де очолить відокремлений підрозділ організації. За знаннями, як там ефективно налагодити роботу та як координувати створення спільноти вимушених переселенців, Ірина прийшла в Академію. Втім, зрештою отримала значно більше.

Відповідь на виклики

Окрім громадської організації, уже більше року Ірина займається питанням будівництва житла для спільноти вимушених переселенців із окупованого Донбасу. 

«Ми добилися отримання ділянки в Маріупольській об’єднаній територіальній громаді. Це гарний приклад того, що можна не чекати, що хтось прийде і щось дасть, а самим іти й здобувати», – розповідає Ірина.

Маючи амбітні цілі на майбутнє, вона потребувала практичних інструментів для втілення бажаного. Тому Ірина і подала заявку до Академії громадського активізму. «Коли я прочитала, скільки всього пропонує програма, то зрозуміла, що це саме те, що треба, з нашими планами й завданнями», – каже вона. А коли отримала листа-запрошення на навчання в Академію, то не приховує, що стрибала від радості.  

В Академії активістка змогла здобути вичерпні знання про написання проєктів, їх оцінку та уникнення помилок: «Тут все дали, як на блюдечку. Тільки бери й роби». Доволі цінними для Ірини стали комунікаційні тренінги. Більш того, у межах Академії вона виграла грант на написання комунікаційної стратегії. Активістка давно хотіла отримати консультації із комунікацій від досвідченої громадської організації. У неї вже була на прикметі така – «Світло надії» у Полтаві. Тут вона раніше проходила короткий курс із адвокації та хотіла поглибити свої знання із написання стратегічних документів. Отриманий ваучер допоміг нарешті втілити бажане – повчитися у вибраних нею експертів у Полтаві й створити комунікаційну стратегію. «Просто навчання – це вже добре. А те, що Академія дає ще й можливість виграти субгрант під час навчання, – ще краще», – коментує вона.

«Мрія Приазов’я»

До початку збройного конфлікту в Ірини була своя туристична агенція в Донецьку, яка займалася груповими поїздками. Вимушена переселенка каже, що завдяки цьому досвіду працювати з людьми вона вміє, але: «Туризм – це одне, а коли ти маєш справу з людьми, які мають ті самі наміри, мрії – це трохи інше».

Ірина підкреслює, що особливо корисним в Академії для неї було створення коаліції та робота в командах. У своєму поточному проєкті з формування спільноти переселенців вона має справу з доволі різними людьми й каже, що Академія вчить, як «розрізнених людей об’єднувати в одну організацію».

Коаліція, яку Ірина зініціювала, називається «Мрія Приазов’я». До неї належать чотири організації, і основне їхнє завдання зараз – це спрямувати зусилля в одне русло, навчитися співпрацювати для досягнення бажаних результатів. У цьому коаліції уже дуже допомогла підтримка коучів. Ірина зізнається, що часом важко погодитися на щось у команді, коли в кожного свої лідерські якості. «Коучі нас м’яко направляли, і ми вчилися не протиставляти свої ідеї, а знаходити спільне, вибирати оптимальний варіант, який виражав би наше спільне бачення», – розповідає вона.

Академія стала для Ірини тим майданчиком, де мрії почали збуватися, а напрямок руху – ставати більш чітким і зрозумілим. Активістка ділиться: «Я у захваті від тренерів. Усі вони експерти у своїх сферах, і це просто фантастика, що з нами працювали люди, які не тільки в теорії, а й на практиці знають свою справу. У мене п’ять зошитів списано конспектами!»

Під час навчання в Академії коаліція підготувала два проєкти для громади, яка складається із 78 сімей вимушених переселенців. Один проєкт передбачає навчання бджільництва та відкриття пасіки на ділянці, яку отримала спільнота. Інший – формування громадського об’єднання, яке житиме разом у цьому кооперативі.

«Ми хочемо створити таку громаду, щоб вона була життєздатна. Плануємо свій сільськогосподарський кластер і своє виробництво. І це при тому, що досі такого досвіду ні в кого з нас не було», – розповідає Ірина.

Написаний та пропрацьований із коучами проєкт із розвитку бджільництва коаліція пропонуватиме донорам. А ще невдовзі представники громади переселенців їдуть на навчальний візит до Ізраїлю, де будуть запозичувати досвід зі створення кластерів. «Мрія Приазов’я» крок за кроком починає реалізовувати себе.