Чи потрібен реєстр психологів, педагогів та лікарів, які залучатимуться під час кримінального провадження за участю дитини?

Center Volunteer

Міжнародні стандарти захисту прав та інтересів дітей закріплюють, що правосуддя завжди має бути доброзичливим до дитини, незалежно від того, хто вона і що вчинила. Правосуддя, дружнє до дитини, передбачає ставлення до дитини з гідністю, повагою, турботою та справедливістю.

Участь психолога покликана забезпечити те, щоб діти під час кримінальних проваджень, а особливо під час надання ними свідчень та заяв, почували себе у безпеці та мали необхідну підтримку. Так само участь психолога чи лікаря у кримінальних провадженнях за участю дитини є необхідною та важливою підтримкою для поліцейських, суддів, адвокатів та прокурорів, які не володіють спеціальними знаннями у галузі дитячої психології або медицини (у випадках, де це необхідно) під час здійснення оцінки показів дитини, визначення найкращих інтересів дитини та можливих шкідливих наслідків для неї при прийнятті рішень, що прямо або опосередковано стосуються благополуччя дитини зараз або у майбутньому. 

Разом з тим, національне законодавство визначає можливість залучення педагога або психолога при проведенні слідчих (розшукових) дій за участі дитини, зокрема, під час її допиту, і дане питання є досить дискусійним. Питання доцільності залучення саме педагога широко обговорюється як практиками, так і вченими, та немає чіткої одностайної відповіді. Законодавець дозволив особі, яка проводить допит (слідчому або прокуророві), право вибору, при цьому не визначив, в яких випадках має бути запрошений педагог, а в яких – психолог. На практиці це призводить до того, що особи, які проводять допит та опитування дитини, не приділяють достатньої уваги даному питанню та підходять до його вирішення формально. Так само залучення педагога або психолога під час опитування дитини взагалі законодавчо не унормовано.

На практиці слідчі, прокурори та судді, частіше за все, запрошують педагога за принципом «легше знайти», інколи запрошують навіть не практикуючого педагога, а особу, яка має тільки відповідний диплом про вищу освіту. Педагог під час допиту відіграє суто формальну функцію і жодним чином не бере активної участі при допиті. Окрім цього, у разі запрошення педагога, якого знає підліток, може бути порушено принцип конфіденційності, оскільки обставини справи можуть стати відомі широкому колу осіб.

На відміну від педагога, роль психолога не обмежується лише його участю під час слідчої (розшукової) дії (що, безумвно, сприяє встановленню психологічного контакту з дитиною). Психолог, в залежності від вікових та психологічних особливостей дитини, її поведінки, відношення до події злочину та інших факторів, застосувавши певні методики та психологічні прийоми, може сформулювати коректні запитання та отримати повну і достовірну інформацію від дитини. Його завданням може також бути підготовка дитини до участі у слідчій (розшуковій) дії, що само по собі є стресовим, пояснення дитині її ролі тощо. 

Варто відмітити, що психолог може скласти свій висновок за результатами спілкування з дитиною, в якому надати свої рекомендації щодо подальшої роботи дитини у разі такої потреби. 

Безумовно, на деякі питання додатково надасть відповідь комплексна судова психолого-психіатрична експертиза, але роль психолога на даному етапі досудового слідства є досить важливою, оскільки висновок експерта вдасться отримати, як правило, через значний проміжок часу. Психолог також може оцінити свідчення дитини. 

Суттєвим, з правової точки зору, питанням, яке належить до компетенції психолога, є оцінка наслідків травм дитини, яка потерпіла внаслідок подій. Це важливо особливо у випадку малолітніх жертв фізичного, психологічного та сексуального насильства. Педагог, у силу відсутності в нього спеціальних знань, навичок та відповідної практики, не здатний впоратись з порушеними вище питаннями. Так само у випадку участі педагога у якості спеціаліста, процесуально виключається можливість його допиту у якості свідка.

Отже,  у кримінальних провадженнях за участю дитини важлива участь саме психолога, який має вищу освіту за спеціальністю психолога та має бути обізнаний в галузі дитячої, підліткової та юнацької психології. У випадку ж участі у кримінальному провадженні дитини з особливостями розвитку (наприклад, аутичного спектра) обов’язково має залучатись тільки дитячий психолог. Так само доцільним у таких випадках може бути залучення лікаря.

Разом з тим, на практиці буває надзвичайно складно знайти психолога, який готовий та достатньо кваліфікований для реалізації всіх вище описаних завдань. Час залучених психологів до участі у кримінальних провадженнях у якості спеціалістів не оплачується додатково, оскільки, до прикладу, у посадових інструкціях психологів соціальних служб, освітніх установ тощо, не передбачена така діяльність, що впливає на відмову психологів брати участь у слідчих (розшукових) діях, оскільки останні вказують на додаткове навантаження. Так само, психологу потрібен додатковий час та ресурси для складання професійного висновку. У випадку залучення приватного дитячого психолога, сторона захисту часто ставить під сумнів його участь та висновки, вказуючи на зацікавленість у справі, що може призводити до повторних допитів та опитувань дитини та затягування розслідування кримінальних проваджень та навіть їх закриття.

Про необхідність запровадження реєстру психологів, які можуть залучатися під час здійснення кримінального провадження за участю дитини,  відзначають і самі ювенальні поліцейські, слідчі, прокурори, судді та адвокати. Відповідно, створення такого реєстру значно полегшить пошук необхідного спеціаліста у регіонах та забезпечить можливість проведення слідчих (розшукових) дій за участю дитини у розумні строки, що у цілому покращить стан розслідування кримінальних проваджень щодо дітей або за участю дітей.

Водночас, питання залучення педагога залишається відкритим. На думку практиків та в інтересах дитини, а так само відповідно до міжнародних стандартів, має бути залучений належним чином підготовлений фахівець, який пройшов відповідну підготовку та має необхідну кваліфікацію, яким є дитячий психолог. З огляду на це, існує доцільність вивчення питання щодо виключення педагога з переліку осіб, які можуть бути залучені до слідчих (розшукових) дій за участю дитини, зокрема її допиту,  та внесення відповідних змін у КПК, тому потреби у створенні окремого реєстру педагогів не вбачається.

Питання створення реєстру лікарів так само потребує додаткового вивчення, оскільки на практиці до участі у слідчій (розшуковій) дії залучається не конкретний лікар, а лікар певного медичного закладу. Вірогідно, існує доцільність визначення окремих медичних установ, куди, за необхідності, можна звертатися з питанням залучення лікарів до участі у слідчих (розшукових) діях за участю дитини. Так само залишається відкритим питанням підготовки таких лікарів щодо розвитку у них навичок взаємодії та комунікації з дитиною, тому доцільним є також вивчення питання розробки відповідного навчального курсу для лікарів.

Таким чином, експерти Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх, яка діє за підтримки ЮНІСЕФ, вважають, що існує нагальна необхідність запровадження Реєстру психологів, які залучатимуться під час здійснення кримінальних проваджень за участю дитини, а також розроблення критеріїв, за якими психологи включатимуться до такого реєстру. Разом з тим, доцільним є розроблення  стандартних навчальних програм, за якими підготовку проходитимуть ті психологи, які будуть включені до Реєстру, з метою їх навчання щодо потреб дітей різних вікових груп, застосування методики «зеленої кімнати», кращих практик спілкування з дітьми, процедур та ролі психолога на різних етапах кримінального провадження тощо.

А якою є Ваша думка з цього питання? Будь ласка, поділіться з нами Вашими думками у  коментарях.