Чому “вреднi” журналiсти оминають увагою вашу Органiзацiю?

Засоби масової iнформацiї мають величезний вплив на свiдомiсть людей, а в пострадянському суспiльствi цей вплив просто приголомшує! Пересiчний українець схильний довiряти думцi, вичитанiй з газетного ...

ЗМІ

Громадський Простір

Засоби масової iнформацiї мають величезний вплив на свiдомiсть людей, а в пострадянському суспiльствi цей вплив просто приголомшує! Пересiчний українець схильний довiряти думцi, вичитанiй з газетного клаптику, навiть якщо не знає, з якої газети його вирвано. Ось чому двi третини ваших PR-зусиль варто спрямувати на висвiтлення дiяльностi вашої Органiзацiї саме в засобах масової iнформацiї.

І не тому, що ми вважаємо наш народ наївним. В українському суспiльствi преса завжди буде потужним каналом суспiльної комунiкацiї, бо голос преси є звичним i вагомим для всiх – вiд хутiрного селянина до Президента.(Ред.примітка. – За результатами останнього соцопитування Центру Разумкова, серед суспільних інститутів найбільшу довіру мають церква і засоби масової інформації. Якщо порівнювати, наприклад, з НУО, то ЗМІ повністю  довіряють – 10,5 %, громадським організаціям – 3,4 %.)

Вкрай важливо усвiдомити, що спiвпраця зі ЗМІ дає добрий ефект тодi, коли вона є планованою, систематичною i безперервною.

Не варто чекати, поки преса першою дiзнається про ваше iснування, поки журналiсти прийдуть до вас по iнформацiю, щоб написати про вашу Органiзацiю. Треба першими сказати про себе пресi. І нагадувати через пресу людям про себе завжди, постiйно й послiдовно.

У професiйнiй PR-термiнологiї саме таку активну спiвпрацю Органiзацiї з пресою називають “паблiсiтi” (publicity). Ця iнформацiйна взаємодiя якраз i полягає в тому, що обидвi сторони мають обопiльний iнтерес: Органiзацiя зацiкавлена в поширеннi позитивної iнформацiї про себе, а преса – у новiй iнформацiї. Для Органiзацiї цей iнформацiйний механiзм є фактично не контрольованим, оскiльки вона не платить за розмiщення повiдомлень (редактори беруть їх до друку чи для ефiру на власний розсуд).

Про “нашi претензiї до преси”

Нерiдко вiд керiвникiв громадських органiзацiй доводиться чути такi вислови:
– Журналiсти не хочуть писати (розповiдати) про нашу Органiзацiю!
– На нашу прес-конференцiю прийшли з двадцятеро журналiстiв, а повiдомлення про неї надрукували тiльки три газети. Телебачення взагалi не показало нiчого… А знiмали ж усю прес-конференцiю!
– Журналiст взяв у мене iнтерв’ю. Я йому так багато розповiв, пояснив, а вiн у своїй статтi написав таке!.. Геть усе перекрутив, “поперевертав з нiг на голову”!
Розгляньмо кожну з цих “претензiй” окремо.

Чому не всi написали про вашi заходи?

Ви анонсували прес-коференцiю на тему “Актуальнi питання в оподаткуваннi”. Визначеного дня кiльканадцять журналiстiв прийшли до конференц-зали, розставили свої мiкрофони та камери. П’ятеро доповiдачiв – керiвна “верхiвка” вашої Органiзацiї – зайняли мiсця за головним столом, прес-конференцiя почалася.

Перший доповiдач:
– Я почну з того, що нагадаю вам результати наших дослiджень позаминулого року…

Другий доповiдач:
– Ви тiльки погляньте, в якому становищi перебувають нинi українськi платники податкiв! Пiсля 80-рiчного панування тоталiтарної системи нам у спадщину дiсталося…

Третiй доповiдач:
– Ви, журналiсти, мусите вважати за свiй святий обов’язок висвiтлення проблем
розвитку нашого суспiльства! А ось журналiст Петронюк думає iнакше…

Четвертий доповiдач:
– Сьогоднi в лавах нашої Органiзацiї – найсвiдомiшi громадяни нашого мiста!..

П’ятий доповiдач:
– Тодi, коли космiчнi кораблi освоюють безмежний простiр Всесвiту…

 

Вам цiкаво, що в цей час думають журналiсти?

А ось що…

Журналiст-газетяр:
“Коли, врештi-решт, хтось iз них скаже те, задля чого нас сюди покликали? Чи повiдомить хтось iз них щось нове? І що я маю написати для своїх читачiв? Хоч би прес-релiз пiдготували – з цифрами, яскравими фактами…” 

Журналiст-телевiзiйник:
“Знову в кадрi буде те саме – “балакучi голови”… Жодної цiкавої “картинки”! Хоча б великий логотип Органiзацiї на стiнi повiсили… Могли б щось роздати присутнiм, наприклад, якiсь буклети…”

Журналiст-“радiйник”:
“Отой чолов’яга в окулярах досить непогано говорить, у нього приємний тембр голосу. Ось якби вiн щось цiкаве розповiв! До речi, хто вiн такий? Органiзатори навiть списку доповiдачiв для преси не пiдготували!”

Інший журналiст:
“П’ятеро доповiдачiв – i кожен про своє… Хто з них має сказати головне – те, задля чого нас сюди запросили? Краще б виступив хтось один i розповiв справдi щось цiкаве, нове…” 

Як ви думаєте, скiльки публiкацiй чи телесюжетiв з’явиться пiсля такої прес-конференцiї? І чи варто ображатися на журналiстiв? Якщо прес-конференцiя не мала справжнього “iнформацiйного приводу”, то в чому виннi журналiсти? Про що могли написати газетярi? Що саме телевiзiйники мали показати своїм глядачам?

То чому ж журналiсти оминають Вас увагою ?

…Життя вашого мiста просто вирує подiями. Виходячи вранцi з редакцiї, журналiст має “на вибiр” сотнi подiй, про якi вiн може написати в наступному номерi своєї газети.

Ось далеко не повний перелiк:
• в офiцiйному життi: сесiя облради сьогоднi обговорить якесь важливе питання; до мiста приїде …
• у полiтичному життi: вiдбуваються партiйнi з’їзди, конференцiї, масовi акцiї…
• в бiзнесовому життi: сьогоднi почне працювати новий супер-маркет; ринок “Центральний” закриють на ремонт; вiдомий у мiстi бiзнесмен влаштує на центральнiй площi благодiйну акцiю…
• у культурному життi: до мiста завiтала вiдома рок-спiвачка; в мiському Палацi культури почнеться мiський Фестиваль гумору…
• в науковому життi: …
• у спортивному життi: …

Додайте сюди проблеми медицини, освiти, “кримiнальну хронiку”, комунальнi проблеми…

Перелiк вражає? І все це вiдбувається протягом одного дня у вашому мiстi! То чому  пересiчний журналiст має прийти саме сьогоднi й саме до вас, щоб запитати: “А що у вас новенького?”

Матеріал розміщено з люб’язної згоди автора - Андрія Куліша, PR-фахівця та журналіста.

 


Тематика публікації:,

Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Промотувати українську спадщину: які ідеї представили фахівці культурного сектору

«Розширення можливостей жінок у бізнесі»: історія Марії Дворської

Впровадження гендерних підходів на робочому місці дозволяє жінкам впливати на розвиток компанії

Як розвивати громадянське суспільство під час війни

Виклики і можливості розвитку сфери культури та соціальної згуртованості у Тернопільській області

Об’єднання задля відновлення: як ОГС можуть працювати разом для спільного впливу на процеси?