Анна Молодцова: “Кому потрібні місця для творчості?”

Громадську організацію “Світанкова зоря” створювали як просвітницьку спілку людей, яким хотілось принести в місто мистецтво, показати людям красу. І в статуті організації прописані цілі діяльності - ...

.

Юлія Голоднікова

Громадську організацію “Світанкова зоря” створювали як просвітницьку спілку людей, яким хотілось принести в місто мистецтво, показати людям красу. І в статуті організації прописані цілі діяльності – це просвітницька робота не лише з дорослим населенням, а взагалі з усіма охочими.  Коли в ініціативної групи Анни Молодцової виникла потреба в партнері для створення артстудії, вони звернулись до “Світанкової зорі”,  вони разом підготували заявку на конкурс і виграли.

Анна Молодцова

Анна Молодцова

Сьогодні артстудія  пропонує різні творчі курси, лекційні   тренінгові заняття для всіх охочих.

Як за допомогою щасливих людей змінюються стосунки в громаді розповіла керівник проекту “Організація навчальної творчої студії для дорослих на базі міської бібліотеки» і менеджерка ГО “Світанкова зоря” Анна Молодцова.

 

Чим цей проект відрізняється від інших, що реалізовуються у Вашому регіоні?

Можливо, така позиція не всім сподобається, але все ж:  більшість проектів спрямовані на переселенців та людей з обмеженими можливостями. На мій погляд – як переселенки та інваліда третьої групи, – іноді переоцінюють ці проблеми, забуваючи про простих людей. Спостерігаю за тим, що часто переселенці живуть краще, аніж середньостатистична поштарка чи пенсіонер, чи інваліди. Якщо вони хочуть, то можуть дозволити собі більше, аніж пересічний пенсіонер. Тому ми дуже хотіли дати можливість тим, хто не може дозволити собі платну освіту, прийти до нас і робити те, що подобається.

Які культурні ініціативи були реалізовані в рамках проекту, що за можливості вони відкривають для міста?

Ми створили два maker-space на базі двох бібліотек: одна – це бібліотека-партнер, з якою ми співпрацювали в рамках проекту, і друга – центральна бібліотека, яка виділила для нас приміщення, коли стало зрозуміло, що  учасники просто фізично не поміщаються в тій залі, де ми працювали раніше. Тепер за цим зразком створємо  аналогічні місця для творчості різної аудиторії. Можна сказати, що кожна бібліотека вирішила підтримати нашу ініціативу. Це значить, що люди можуть в будь-який момент  прийти попрацювати для свого задоволення.

З якими дорослими Ви працюєте? Що Ви їм пропонуєте, і чого хотіли б навчити?

В нас немає диференціації між людьми, з якими ми працюємо. До нас можуть прийти всі охочі. Але як показала практика, в більшості випадків нашою аудиторією є жінки різного віку, найчастіше домогосподарки, доволі багато пенсіонерів. Приходять і чоловіки, але  виглядає,  наче вони трохи соромляться того, що  хочуть  займатись рукоділлям. Ми не робимо різниці між соціальним статусом, громадянством, мовою чи релігією . Наша програма спрямована на те, щоб люди з різними зацікавленнями  знаходили спільну мову на базі творчості.

У контексті освіти дорослих часто говорять про зміни в особистості чи в житті людини. Як Ви вважаєте, які зміни мають статись, щоб людина прийшла навчатися у Ваш центр?

Для того, щоб людина прийшла на курси, вона має відчути потребу – внутрішню чи зовнішню – у самовдосконаленні.

.

.

Я вже не перший рік працюю з людьми  у творчих курсах, і помітила таке: коли людина приходить до тебе в одному стані, то виходить з курсів зовсім інакшою. Люди позитивно змінюються, починають по-інакшому дивитись на світ і відчувати в ньому потребу і навіть якесь зачарування.  Це такий момент, який характерний для творчості – вона випалює все погане і залишає тільки хороше. Якщо стоїть питання щодо побудови діалогу між людьми з різними історіями, досвідом, мовами, то кращої платформи, аніж творчість, просто не знайти. Якщо є потреба налагодити тісні особистісні взаємозв’язки, то просто посадіть їх разом робити, наприклад, одну іграшку чи малювати одне полотно. І ви побачите, що за деякий час  все станеться само  собою.. Навчальні курси повинні робити людину кращою.

Що Вам допомагало, а що ускладнювало роботу в культурному сегменті?

Допомагало бажання наших партнерів брати активну участь у всіх процесах проекту. Ускладнювало те, що для роботи залишається тільки субота. Звісно, домогосподарки можуть приходити і в будні, але тоді страждає сегмент людей, які щодня ходять на роботу. Є навіть такі, що можуть відвідувати заняття в неділю,  а тоді бібліотека не працює. І зробити так, щоб вихідним у бібліотеці замість неділі став, наприклад, вівторок, нам не виходить – цей день оплачується додатково, а в місцевому бюджеті коштів на це немає. Самі ми теж не можемо компенсовувати вартості роботи працівникам – бібліотека не може бути прибутковою установою. Тому працюємо над тим, як розв’язати цю проблему.

Що Вас найбільше здивувало під час реалізації проекту?

Несподіваним став той момент, коли працівники бібліотек зрозуміли, що кожну копійку потрібно відпрацьовувати, і це доволі непроста робота. Бо в нас до грантових грошей переважно дуже легковажно ставляться, вважають це легким заробітком, хоча насправді це не так. Це не всі розуміють, і коли стикаються з реальністю, то починають противитись роботі. Я була неприємно здивована такою тенденцією. Проте  за якийсь час цю  проблему вдалось розв’язати.  Людям потрібно було звикнути.

У нас  навіть з’явились конкуренти. Ті тренери, які в нас викладають, отримують дзвінки з інших організацій з пропозиціями роботи. Це  свідчить про те, що ідея популярна, на неї є попит. Люди наче раптом прокинулись і зрозуміли, що час самим щось робити  та шукати можливості розвитку.

Чи проводите Ви тренінги з розвитку культурного підприємництва?

Так, звісно.  У нас був курс основ підприємницької діяльності для майстрів ручної роботи. Додатком до нього став тренінг зі  створення он-лайн магазину для продажу своїх виробів за кордон. Ми створили вісім магазинів, але це сталось зовсім недавно, тому про ефективність поки говорити  рано. Але ми відстежуємо діяльність цих магазинів та допомагаємо в їхньому просуванні. У  курсі з  бізнес-планування  ми розповідали про те, як спланувати власну справу, як зрозуміти, звідки беруться доходи та куди діваються отримані гроші. Для тих, хто працює на ярмарках чи має свій магазин, ми провели тренінг з основ успішних продажів.

Яким Ви бачите оптимальний спосіб діалогу між культурними установами і громадою?

Гадаю, потрібно вивчати потреби суспільства. Коли культурна установа починає запитувати людей про те, чого вони хочуть, а люди починають розуміти, що ці установи готові йти їм назустріч, то це і є діалог.

Цикл кейсів публікується з метою промоції цінностей освіти протягом життя в рамках проекту «Замінимо мури відчиненимивікнами», профінансованого Міністерством закордонних справ Німеччини. Проект реалізувала громадська організація«Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» у партнерстві з Представництвом DVV International в Україні.

Інтерв’ю записала Тетяна Павліченко

 


   

Останні публікації цього розділу:

Життя після конфлікту: опитування щодо соціально-демографічних та соціальноекономічних характеристик ветеранів

Інструменти громадської участі для людей поважного віку

Обласна державна адміністрація: короткий огляд статусу та можливостей у сучасних умовах – посібник

Посібник "Енергетична самодостатність громад"

Корпоративне волонтерство: позитивний вплив на молодь, громадськість, компанії та співробітників

«Путівник керівника» - експерти розробили посібник для лідерів громад