5 важливих фактів про Чорне море

Громадський Простір

Наскільки в Чорному морі чиста вода?

Проєкт ЄС EMBLAS провів дослідження води, дна та живих організмів Чорного моря щодо наявності й концентрації в них хімічних забруднюючих речовин. Аналізувались речовини, визнані ЄС обов’язковими для контролю: стійкі органічні речовини, фармацевтичні препарати, пестициди, біоциди, вогнезахисні речовини, промислові хімікати та продукти їхнього розпаду. Із понад 2100 відомих забруднюючих речовин у пробах води знайшли 124 речовини. Серед забруднювачів були нафтопродукти від морського транспорту, водовідштовхувальні речовини, що використовуються у виробництві паперових стаканчиків та упаковки, а також ртуть і діоксини. Окрім цього, було виявлено пестициди, що використовуються проти бур’янів, та інсекциди, наприклад, фіпроніл, який особливо токсичний для бджіл. Найвищі концентрації пестицидів було зафіксовано біля узбережжя Грузії.

У морській воді також знайшли сліди фармацевтичних препаратів проти аритмії та гіпертонії, а також шкідливі для морських організмів хімічні речовини, що входять до складу пластикових пляшок та сонцезахисного крему.

Сполуки шкідливих органофосфатів зустрічаються майже у всіх продуктах, якими ми користуємося щодня, у таких як текстиль, меблі, комп’ютери тощо, їх було зафіксовано на кожній станції моніторингу. За сумарним значенням найбільше цих речовин виявлено в дельті Дунаю, Дністра та у водах Грузії. Якщо хімікати перевищать певний рівень, вони стануть згубними для всього живого, порушивши цикли розвитку та розмноження морських жителів. Наприклад, у тканинах загиблих дельфінів було знайдено значні концентрації хлоровмісних пестицидів, токсичних діоксинів та ртуті. Для всіх таких речовин встановлюється поріг токсичності, і якщо його перевищено, необхідно виводити ці речовини з виробництва, вдосконалювати очищення стічних вод або законодавчо встановлювати заборону на їхнє використання у виробництві.

За даними проєкту EMBLAS наразі почалися процеси відновлення деяких рослин та тварин – індикаторів належного екологічного стану, наприклад, червоної агароносної водорості філофлори. У прибережній зоні на радість відпочивальників знову можна зустріти крабів, креветок та морських коників.

Більше цікавих фактів про Чорне море можна дізнатися з книги «Секрети Чорного моря».

Чи є ще риба в Чорному морі?

Чорне море населяють понад 200 видів риб, із них 30 – цінні промислові, такі як хамса, шпрот, тюлька, оселедці та бички. Найбільша чорноморська риба – білуга, один із семи представників осетрових у Чорному морі.

Деякі риби стають рідкісними та вимираючими. Наприклад, екзотичний вигляд морського коника став причиною його майже повного зникнення. Десятки тисяч риб щороку висушували на сувеніри для туристів, і морський коник практично зник поблизу курортів. Після того як морського коника включили до Червоної книги України та заборонили виловлювання, його чисельність почала зростати.

Осетровим також завдав удару перевилов – переважно браконьєрський, адже їхнє м’ясо і, головне, чорна ікра вважаються особливо цінними делікатесами. Недивно, що всі 7 видів осетрових Чорного моря опинилися під загрозою вимирання та занесені до Червоних книг усіх чорноморських країн. Під час досліджень проєкту EMBLAS було виявлено ДНК європейського осетра та білуги в багатьох пробах по всьому Чорному морю – це означає, що певна кількість цих унікальних риб ще плаває в Чорному морі.

Щороку з моря виловлюють велику кількість риби, половина всього вилову припадає на Туреччину. Основою рибальства стали хамса, кефаль, піленгас та хижий молюск рапана. Внаслідок перевилову з Чорного моря вже зникли тунець та скумбрія, а осетрові знаходяться на межі вимирання, їхній вилов заборонено у всіх чорноморських державах, але браконьєри постійно порушують цю заборону. Стрімко зменшуються запаси камбали калкана та катрана, їх також заносять до Червоних книг причорноморських країн.

Усього в Чорному морі живе понад 5600 видів живих організмів, що майже удвічі менше, ніж у сусідніх морях. Причина цього полягає в низькій солоності та в холодному кліматі.

У Чорному морі також водяться акула катран, скати, дельфіни та 30 видів медуз. До великих представників належать широко розповсюджені місячна або вухата медуза аурелія та коренерот. Аурелія зрідка викликає легкі опіки, що проходять упродовж години, а більший за розміром коренерот може спричинити болючі, але не небезпечні для життя пошкодження шкіри, які зникнуть через декілька днів.

Про більше цікавих фактів про Чорне море можна дізнатися з книги «Секрети Чорного моря».

Як глобальне потепління може вплинути на море та прибережні міста?

Одним із небезпечних наслідків глобального потепління буде підвищення рівня моря: по-перше, тануть льодовики, а це додає до Світового океану додаткові обсяги води, по-друге – вода розширюється під час нагрівання. Тож Одеса та інші причорноморські міста цілком можуть повторити долю затопленої Ольвії, щоправда, це може статися не за рік і навіть не за сто років, а за декілька століть.

Чорне море має свої цикли коливання рівня води. Наприклад, з кінця 1990-х років рівень Чорного моря знизився в середньому на 1 см. Це може бути пов’язано з глобальними кліматичними змінами – адже чим тепліше море, тим більше води випаровується з його поверхні. Крім того, чим тепліший та посушливіший рік, тим менше води надходить до моря із впадаючих річок. Наразі річковий стік у Чорне море набагато менший, ніж 100 років тому, через те, що більшу частину обсягу вод Дніпра, Бугу, Дністра та Дунаю спрямували на зрошення полів. З підвищенням температури споживання води на суходолі зростає, а її стік з верхів’їв річок зменшується. Нагрівання води в мілководних прибережних районах може призводити до зменшення розчинності кисню у воді. Утворюються цілі плями «мертвої води», де вміст кисню занадто низький для виживання риб, крабів і молюсків, і вони масово гинуть.

Зі зниженням річкового стоку в Чорне море та підвищенням рівня океанів, солоність у Чорному морі може зрости, а це означає, що Чорне море стане привабливішим для заселення мешканцями із Середземного. Щороку все більше середземноморських видів, таких як баракуда та морські черепахи, заходять у Чорне море.

Про більше цікавих фактів про Чорне море можна дізнатися з книги «Секрети Чорного моря».

Це правда, що в морі багато сміття?

Зі збільшенням масштабів використання пластику за останні 20 років кількість сміття у Світовому океані зросла в сотні разів – щороку до океану надходить близько 8 млн тонн пластику. Кругові течії концентрують його в певному місці, створюючи «сміттєві острови». Чорне море засмічене удвічі сильніше за Середземне, через перенесення пластику зі стоком великих річок та відносну ізольованість моря. 85% усього сміття в Чорному морі – це пластик. Легкі поліетиленові пляшки та пакети, що плавають на поверхні води, під дією ультрафіолету та температури поступово розпадаються на дрібніші фрагменти, які з часом осідають на дно.

Сміття є проблемою для морських екосистем. По-перше, морські мешканці часто сприймають його як їжу, ковтають, і сміття забиває їхню травну систему. Особливо на Чорному морі від цього страждають чайки. По-друге, часто пластик абсорбує органічні забруднюючі речовини, які потім потрапляють у морських мешканців та отруюють їх. По-третє, тварини можуть заплутатися, загубитися і навіть загинути в смітті.

Дуже важливо, що крім великого сміття є ще й невидиме – мікропластик. Більше двох третин мікропластику утворюється в разі зношення шин та змивається з автодоріг, ще приблизно одна чверть потрапляє до каналізації під час прання синтетичних тканин, від яких відшаровуються мікроволокна. Також дрібні пластикові гранули часто додають до засобів побутової хімії, а також у креми, скраби й зубні пасти, які також потім потрапляють до каналізації. На дні Чорного моря під час дослідження проєкту EMBLAS вчені вже зафіксували значні відкладення мікропластику.

Морські мешканці також страждають і від забруднення шумом: звуків контейнеровозів, танкерів та траулерів. У районах інтенсивного судноплавства стоїть нестихаючий підводний гул – подібно до автомобільних магістралей.

Найбільшу небезпеку становлять так звані імпульсні звуки, коли створюється короткий сигнал надзвичайної сили – що оглушає та призводить до контузій. Наприклад, пневматичні гармати, що застосовуються під час підводної сейсмічної розвідки корисних копалин, можуть створювати імпульси, гучність яких перевищує звук під час запуску космічної ракети. Тому акустичні травми внутрішнього вуха, отримані китоподібними під час військових навчань чи сейсмрозвідки, можуть бути однією з причин їхнього викидування на берег, вони втрачають здатність орієнтуватися при ехолокації та розрізняти, де море, а де вже пляж.

Про більше цікавих фактів про Чорне море можна дізнатися з книги «Секрети Чорного моря».

Як можна захистити Чорне море?

ЄС фінансує декілька важливих ініціатив, що допомагають зберегти екосистему Чорного моря. Одна з них – це проєкт ЄС-ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS), який вивчає море, оцінює його «здоров’я», а також допомагає боротися з пластиковим сміттям, проводить екологічні акції спільно з місцевими активістами, наприклад прибирання пляжів, і навіть переробляє морське сміття на тротуарну плитку. Загальна мета проєкту – покращити охорону навколишнього середовища Чорного моря в Україні та Грузії.

Водна ініціатива Європейського Союзу – це проєкт, що допомагає покращити управління водними ресурсами, зробити воду в річках чистішою та доступнішою для всіх. Програма працює спільно з урядами над створенням сучасної законодавчої та нормативної бази, займається моніторингом водних ресурсів, у тому числі забезпечує створення сучасних лабораторій аналізу якості води, закупівлю обладнання, технічну підтримку та навчання персоналу.

Програма транскордонного співробітництва ЄС у країнах Чорноморського басейну спрямована на економічний розвиток регіону, захист довкілля, пом’якшення наслідків зміни клімату та боротьбу із забрудненням прибережних районів пластиковим сміттям.

Без сумніву, міжнародна допомога та співпраця дуже важливі, але кожен із нас також може здійснити свій внесок у збереження екології Чорного моря. Наприклад, зменшити використання пластикових упаковок, не викидати сміття в не передбачених для цього місцях, брати участь у прибиранні берегів, а також не купувати миючі та косметичні засоби із фосфатами й фосфонатами, що призводять до «цвітіння» води.

Джерело: EMBLAS.