Тримаємо стрій у 2024-му: важливості року, що минає, та меседжі на майбутнє

Активіст(к)и, громадські діячі та діячки, як і всі, можуть втомлюватися, вигорати і виснажуватися. З 24 лютого 2022-го року розпочався марафон в довгу, в якій активним та дієвим доводиться брати на ...

фокус-токс1

Громадський Простір

Активіст(к)и, громадські діячі та діячки, як і всі, можуть втомлюватися, вигорати і виснажуватися. З 24 лютого 2022-го року розпочався марафон в довгу, в якій активним та дієвим доводиться брати на себе все нові і нові задачі, долати надважкі виклики, вивчати неосвоєні сфери. Гуманітарна робота, допомога ЗСУ, документування воєнних злочинів і традиційна робота над посиленням української демократії — це далеко не повний перелік того, чим займається громадянське суспільство нині. 2023-й рік додав нових викликів — як утримати нашу єдність, бути міцними і сильними, де знайти ресурси на дистанцію, в якій ніхто не знає дати фінішу?

Про це ми запитали громадських діячів та діячок з різних куточків України — як (попри все) зберігати єдність і продовжувати працювати на Перемогу та де знаходити ресурси для такого довгого забігу? Ми також попросили розповісти про те, що важливого організації здійснили у році, що минає та побажати чогось усім нам, аби ми тримали стрій і мали наснагу продовжувати діяти. 

 

Як зберігати єдність і продовжувати працювати на Перемогу?

 

Знаходити та зберігати те, що нас об’єднує, та завдяки чому ми можемо допомогти один одному. Бути чесними, говорити про проблеми, просити допомоги, ділитись, якщо є чим, та продовжувати шукати рішення”, — вважає Олексій Кокорін, Керівник Офісу Дій (м. Київ)

people_int(103)

***

“2024-й за усіма прогнозами буде нелегким для світу, а особливо для України. Багато лідерів, які виходять на національну чи політичну арену в своїх країнах, мають відверто популістські гасла. Вони дають можливість відкрити «офіси простих рішень». Для нас «офіс простих рішень» — це мімікрувати під «маленьку рашу». Він нам не потрібний. Час вимагає забути про чвари, власні его, простягнути руку допомоги сусіду/ці — час вимагає від всіх нас лідерства служіння кожного на своєму місці та у власному контексті. Здобутками, славою та коронами мірятимемось після перемоги”, — коментує Юлія Євпак, підприємиця, голова ГО PRO Women UA (м. Луцьк). 

people_int(104)

***

Дар’я Касьянова, голова правління ГС “Українська мережа за права дитини” і програмна директорка МБО «БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна» говорить: “Громадська спілка «Українська мережа за права дитини» (УМПД) об’єднує 33 громадські організації та благодійні фонди. Аби ефективно співпрацювати, нам потрібно враховувати сильні сторони партнерів і посилювати один одного. Саме тому ми створили внутрішній документ зі списком компетенцій, залучаємо експертизу колег у свої проєкти.  

people_int(105)

Також організації важливо мати чітке уявлення про те, чому вона присвячує свій час та зусилля. Коли є чітке розуміння мети, люди більш вмотивовані подолати труднощі на шляху. І кожен у команді може отримати задоволення від досягнення результату”.

***

Фундаментом для нашої єдності є наш колективний досвід переживання трагічних подій війни, яка стала частиною біографії кожного українця, — вважає Марія Горбонос, виконавча директорка Благодійної організації “Благодійний фонд громади Харкова “Толока”. — Цей спільний біль, спільний запит на справедливість, прагнення Перемоги нас гуртують та гартують.

people_int(111)

За ці майже два роки повномасштабної війни кожен, хто міг і хотів щось робити для України, знайшов свою точку докладання зусиль, де його досвід, знання, ресурси найбільше «працюють». Ми маємо потужний громадський сектор і низку сталих організацій, які розуміються на вирішенні конкретних потреб окремих груп людей, знають локальні особливості, але водночас вони готові мережуватися, ділитися своїм досвідом, інформацією, ресурсом. Прикладом такої взаємної підтримки та єдності є проєкти, у яких співпрацюють фонди громад України, обʼєднуючи зусилля для досягнення спільних цілей, зокрема, розвитку філантропії”.

***

Перемагає той/та, хто відмовляється програвати

у кожного/кожної своя історія

 У кожного і кожної з нас свої виклики, бачення і мотивації, — ділиться думками Олена Данілова, голова правління Фонду громади “Подільська громада” (Вінниця). — Найважливіше — не засуджувати людей, які живуть/роблять щось не так, як ми. Умовно, якщо людина виїхала з країни і намагається робити все можливе звідти, то треба це прийняти, бо для неї першочерговою була безпека – її чи дітей. Якщо хтось пішов воювати, захищати свою країну, родину – це безумовний пріоритет, що заслуговує поваги. Та якщо дехто залишається тут у тилу, бо може тут зробити більше, щоб там легше воювалося, то до цього також треба ставитися з розумінням.

people_int(106) 

У кожного/кожної своя історія. Тому наша єдність зараз у підтримці та розумінні, бо ми не знаємо особистих історій навіть тих, хто поруч. І, можливо, не треба знати, бо всі ми ніби разом, але водночас живемо в кардинально різних світах. Відтак єдина спільна місія для усіх – це захист країни. Кожен і кожна має для цього робити все можливе з тієї точки, у якій знаходиться. Адже перемагає той/та, хто відмовляється програвати”.

***

Знаходити точки співпраці з іншими громадськими організаціями і розвивати партнерства, допомагаючи один одному долати  виклики. Більш досвідчені ГО допомагають більш молодим розвивати компетенції і навички, спільно реалізовуючи заходи і активності”, — переконаний ​Станіслав Черногор, голова правління ГО “Фонд розвитку громади” (Краматорськ).

people_int(107)

***

Святослав Сурма, Фонд громади “Рідня” (м. Стрий, Львівщина), коментує: “Для фонду «Рідня» важливим буде продовжити процес координації волонтерських організацій громади. Роки активної діяльності дають про себе знати — наростають процеси вигорання та виснаження серед волонтерів. З метою уникнення цих негативних явищ, ми сприяли створенню коаліції волонтерських організацій. Тепер на Коаліцію покладено функції саморегулювання через верифікації волонтерів, їх навчання юридичних, фінансових та комунікативних тонкощів, координації діяль­ності. Тепер, започаткована нами у громаді програма «Зроби дрон сам», підхоплена волонтерами, вже на часі створення «Школи виробника дрону», нові форми співпраці із військовими та місцевою владою, коли ми протистояння заміняємо взаємопідтримкою через місцеву програму «Сприяння волонтерству». Для нас це творення синергії зусиль волонтерів на нові досягнення успіху на шляху до перемоги”.

people_int(110)

***

Мережуватись, підтримувати існуючі партнерства та створювати нові, розмовляти один з одним та якісно робити свою роботу. Нам треба розвивати локальні ресурси, бо наші громади можуть дуже багато, а особливо, якщо їх посилювати”, — вважає Дар’я Рибальченко, голова правління Національної мережі розвитку локальної філантропії.

people_int(112)

***

Намагаємося «підстраховувати» один одного

Наша сила в єдності! Такий принцип команда Фонду громади Житомира використовує у своїй діяльності від перших днів повномасштабної війни України проти російських окупантів, — говорить Жанна Соловйова, голова правління Фонду громади Житомира. — Саме єдність українців та друзів України по всьому світу допомогла вистояти в перші дні і місяці війни, вона і надалі продовжує бути ключовою на нашому шляху до спільної перемоги. Важливо консолідувати зусилля, обʼєднуватися і в цьому є розуміння, а ще важливіше втілювати це на практиці.

people_int(109)

Ми в Житомирі маємо тісну співпрацю та домовленості із окремими благодійними організаціями та фондами, намагаємося «підстраховувати» один одного. Не завжди у нас є змога допомогти в чомусь, але ми точно знаємо, що таку допомогу можуть надати наші партнери, наприклад, фонд «Рокада», Caritas та інші, і ми сміливо можемо дати їхні контакти людям, які звертаються. Те саме стосується і допомоги військовим. Важливо обʼєднуватися, бо один в полі — не воїн.

Дуже дієво показала свій вплив сила мережування. Зокрема, завдяки Національній мережі розвитку філантропії, членом якої є Фонд громади Житомира, нам вдалося надати значну підтримку медичним закладам Житомирської області, а саме: придбати і передати обладнання для відділення хірургії Житомирської обласної клінічної лікарні імені О.Гербачевського, придбати офтальмологічне обладнанням для дитячої лікарні імені Башека, передати в три лікарні області функціональні ліжка, кисневі концентратори тощо”.

***

Ми освічена, креативна нація. На мою думку, важливо не забувати хто є нашим ворогом і протидіяти саме їм, росіянам, а не роздмухувати сварки всередині країни. Так, у нас є певні маяки напруги, але зосередитись на тому, що нас обʼєднує, шукати спільне, навіть в дрібницях. Ми ще не там. Ми ще не перемогли, але кожен має докладати сил для Перемоги країни“, — переконана Тетяна Шкодівська, комунікаційна менеджерка Фонду громади міста Херсон “Захист”.

people_int(108)

***

Де знаходити ресурси, аби продовжувати бігти цей “марафон”?

 

Юлія Євпак говорить: “Знаходити ресурси в собі — єдина правильна стратегія. Виспатися, поїсти, обійняти коханого/ну та зайнятися улюбленою справою, хоч би раз на місяць. А вже потім — порятунок світу”.

***

Бути вірним своїм цінностям та працювати з людьми, яким довіряєш. І обов’язково — не забувати про себе, бо якщо ви хочете врятувати світ, то спершу маску треба одягнути на себе. Тільки так”, — підтримує думку попередньої спікерки Дар’я Рибальченко.

***

“Піклуватися про себе (дозволяти собі задоволення, відпочинок, подорожі, чи що для вас працює) та спілкуватися з активними людьми (як друзями, так і нові знайомства) та надихатися їхнім внеском в наближення перемоги України“, — ділиться рецептом Олексій Кокорін. 

***

“Ми довгий час знаходимося в стані високої напруги, і це, з одного боку, дозволяє швидко реагувати та швидко діяти, а, з іншого, є постійний ризик скотитися в роздратування та виснаженість, — розмірковує Марія Горбонос. — Енергію рухатися вперед дає усвідомлення власної дорослої відповідальності, але це також і про готовність слухати і, головне, чути один одного, приймати наше розмаїття і знаходити в ньому силу, «відчуття плеча»“.

***

Дар’я Касьянова ділиться думками: “Щоб «продовжувати бігти цей марафон», у команді має бути ефективний обмін інформацією та ідеями з колегами. Важливо вміти слухати й висловлювати свої думки, створюючи атмосферу взаєморозуміння та співпраці.

Також дуже важлива психологічна підтримка та супервізії спеціалістів. Турбота про ментальне здоров’я допоможе працювати ефективно, бо на всіх нас відбивається життя у війні“. 

***

Ресурси — це не щось аморфне, вони всередині нас: у нашому ставленні до подій, до людей, до будь-чого, — переконана Олена Данілова. — І найважливіший ресурс — це ми самі: наші потреби, мета, завдання, мотивація — все те, що рухає нас уперед або не дозволяє зупинитися. Тож навіть у період війни варто не забувати ставити ціль і рухатися до неї. Але при цьому треба розуміти, що є джерелом для цього руху. Когось мотивує спілкування з рідними, хтось надихається від речей, які мають матеріальний вимір, наприклад, у лікарні поставили 20 нових ліжок чи закупили обладнання для школи, бо це конкретний результат. А дехто черпає сили з того, що може бути корисним армії і допомагає витягувати країну на шляху до Перемоги…

Ми живемо у війні, і людина — це не машина, вона буде рухатися уперед, коли бачитиме результат своєї роботи. Тому, якщо ви ще цього не зробили, поговоріть із собою і визначте пріоритети, щоб не витрачати сили на зайві, безтолкові речі. Робіть те, що заряджає, дає відчуття, що це було недаремно, а з плюсом. Тоді долати марафон стає легше, бо відкривається «друге дихання»”.

***

ресурси знаходяться в нас самих

 “Ресурси знаходяться в нас самих, — також вважає Святослав Сурма. — Якщо розірвати рамки замкнутості волонтерських спільнот, комунікувати із широким колом собі подібних, живитися новими творчими ідеями, знаходити поряд нових однодумців, тоді ми готові розпрямити власні крила та знаходити невідомо звідки нову енергію, щоб долати все нові труднощі. Дружні стосунки, взаємопідтримка, спільний відпочинок — це складові відновлення. Розуміння швидкозмінних законів та правил воєнного часу полегшує віднаходження способів вирішення проблем. Користування майданчиками обміну інформацією робить волонтерів більш ефективними. Розуміючи це, наш фонд працює над згуртуванням волонтерських спільнот і планує запустити цифровий додаток для волонтерів «Розумна допомога»”. 

***

 “Гроші — у донорів, мотивацію —  в самих собі, в своєму оточенні і своїх ідеях, які не дають спокійно спати…”, — коментує Станіслав Черногор питання про пошук ресурсів для “марафону”. 

***

У кожного є своя роль у цьому “специфічному” марафоні

Безперечно, рівень напруги у суспільстві зараз є високим, оскільки усі ми живемо у стресі, переживаннях, пройшли через біль, страждання, — говорить Жанна Соловйова. — Хтось втратив дім, комусь довелося переїхати в інше місто чи країну, багатьох торкнулася розлука з рідними і близькими. Щоденно читаючи стрічку новин, дізнаємося про те, що чиєсь життя забрала війна, кількість людей, які героїчно загинули, захищаючи Батьківщину, зростає. Життя розділилося на “до” і “після” війни. Доводиться звикатися з думкою, що війна не завершиться завтра, і що війна це не спринт, а марафон.

Мені не дуже подобається біг на довгі дистанції, хоча бігати люблю. Максимально пробігла дистанцію в 10 км, маю досвід забігів із перешкодами. Не всім підходять марафони, бо вони важкі. Для того, аби їх пробігти, треба мати силу і стійкість, відповідну підготовку, навички тощо. Український народ не був готовий до такого виклику — що усім, і підготовленим, і новачкам, доведеться бігти у марафоні війни. Відповідно бігти повинні всі. Іншого виходу немає. І маємо інвестувати у себе, займатися, працювати над собою: і фізично, і морально. У кожного ще є своя роль у цьому «специфічному» марафоні. Багато хто біжить із важкезним спорядженням, зброєю; хтось біжить із сітками; хтось збирає кошти на дрони; хтось готує медичні аптечки та багато іншого. Роль і участь кожного і кожної є важливою.

В марафонському забігу є спеціальні пункти, де учасники можуть зупинитися, випити води, перепочити, відновити ресурси, аби бігти далі. Усі ми маємо памʼятати про такі острівці зупинки для відпочинку, оскільки у нас є ціль — дістатися фінішу. А фініш для нас, українців, — це перемога над окупантами. І маємо бути в ресурсі, щоб до нього дістатися.

Треба займатися спортом, він мотивує. Важливо намагатися переключати увагу на те, що дозволяє розслабитися та зняти стрес. Хтось знаходить ресурси у медитації, хтось у молитві, хтось у творчості, хтось у допомозі іншим людям тощо. Як на мене, то ключове це бути зайнятим. Коли ти зайнятий, то немає часу на дурні думки, які забирають сили”.

***

Люди — це найважливіше, що має наша країна. Наша креативність, вміння адаптуватись дають нам той ресурс, завдяки якому ми продовжуємо свій рух до Перемоги”, — вважає  Тетяна Шкодівська.

***

Що важливого організація здійснила у 2023-му?

 

Цього року наш фонд розширив сферу своєї діяльності та майже вдвічі збільшив обсяги роботи у гуманітарному напрямку, — розповідає Марія Горбонос, БО “Благодійний фонд громади Харкова “Толока”.  Водночас, ми продовжуємо тримати у фокусі підтримку культури і, здається, війна зблизила українців і в тому, що культура перестає сприйматися як розвага та необовʼязкова прикраса.

В березні 2022 року ми провели в Харкові символічне відкриття фестивалю класичної музики KharkivMusicFest, але, звісно, не на великій сцені філармонії, а в харківській підземці, яка стала прихистком для тисяч харківʼян. Після концерту одна з глядачок зізналася, що тишу та порожнечу, яку вона всі ті тижні відчувала всередині, нарешті заповнила музика та подарувала сили жити далі. І у 2023 році у нас вже не було сумнівів, чи актуальний сьогодні фестиваль, ми провели його практично у повноцінному форматі: серія концертів за участі видатних музикантів, дискусії з українськими та американськими композиторами, арт терапевтичні заходи для дітей.

photo_2023-12-17_19-54-33

З архіву Благодійного фонду громади Харкова “Толока”

Ми відновили роботу з налагодження комунікації між представниками місцевого бізнесу, активними харків’янами (громадськими активістами, волонтерами) та місцевою владою, щоб спільними зусиллями вирішувати нагальні потреби громади.

Ми зберегли та зміцнили стосунки з усіма партнерами, з якими розпочали співпрацю у 2022-му, і це для нас дуже цінно”.

***

“Ми реалізували дві стипендіальні та дві акселераторні програми, завдяки яким змогли підтримати близько 60 проєктів зі всієї країни, які працюють для наближення перемоги, — ділиться з Громадським Простором Олексій Кокорін, Офіс Дій. — Разом з партнерами організували понад 20 офлайн волонтерських нетворкінгів у Києві та у Львові, включно з одним великим національним нетворкінгом, в якому взяли участь понад 400 волонтерів та представників громадського сектору зі всієї країни. Піклувалися один про одного, та намагалися підтримати друзів та близьких”. 

Офіс Дій

З архіву Офісу дій

***

Повномасштабна війна «збила з ніг», змінила напрямки і пріоритети, але ми не зрадили головній місії Фонду: гуртувати та активізувати бізнес, владу, громаду, наразі для захисту, виживання та боротьби, — говорить Олена Данілова, Фонд громади “Подільська громада” (Вінниця). — Тому головний акцент – на підтримці ЗСУ.

photo_2023-12-15_21-57-56 (9)

Фото з архіву Фонду громади “Подільська громада”

У нас діє благодійна програма — збираємо кошти на допомогу українській армії. Ми купували бронежилети, оптику, тепловізори. Зараз маємо відкритий збір на БПЛА для Сил Спеціальних операцій і закликаємо усіх небайдужих долучатися. За донат у розмірі 500 грн даємо спеціальний значок-літачок із написом «Шеримо допомогу».

Попри силу-силенну нових викликів, ми не змінили стратегічні напрями роботи, змогли організувати конкурси грантів для різних аудиторій, реалізувати стипендіальні програми для творчої молоді, підтримати волонтерські ініціативи, зокрема презентувати їхню діяльність на інтерактивній виставці «Як ми згуртували громаду». Продовжуємо підтримувати лікарні, реабілітаційні установи, освітні заклади, об’єкти критичної інфраструктури. До прикладу, влітку 2023-го року в межах угоди з данською компанією Grundfos передали водопостачальне і водопровідне обладнання для 24 українських комунальних підприємств.

photo_2023-12-15_21-57-56 (4)

Не менш важливо, що Фонд координує роботу Гуманітарного хабу «Вінниця», який від 24 лютого 2022 року прийняв майже 1700 тонн гуманітарної допомоги з 50 міст з 17 країн світу, що дозволило закрити 2366 запитів від партнерських та волонтерських організацій, військових частин та бюджетних закладів. Крім того, команда Фонду веде активну проєктну діяльність, наразі маємо 7 діючих проєктів, які спрямовані на укріплення надійного тилу для наших захисників і підсилення тих, хто потребує допомоги”.

photo_2023-12-15_21-57-57

Фото з архіву Фонду громади “Подільська громада”

***

В роботі громадського сектору не повинно бути місця для подвигу. Відбувалась звичайна поточна робота в нових для нас умовах”, — зауважує Станіслав Черногор, ​громадська організація “Фонд розвитку громади” (Краматорськ). 

360085768_6676222919111217_4490078830033225037_n

362998870_675479701285564_3794796921860491763_n

З архіву Фонду розвитку громади (Краматорськ)

***

Розуміючи важливість співпраці волонтерів та місцевої влади на правових засадах, ми вирішили адвокувати процес прийняття місцевої програми «Сприяння розвитку волонтерства», — розповідає Святослав Сурма, Фонд громади “Рідня” (Стрий). — Дякуючи навчанню, організованому «Національною мережею локальної філантропії», ми отримали знання проведення ефективної кампанії адвокації. Як результат — у 2023-му році у громаді з’явилася Програма сприяння волонтерству, що відкрило дорогу плануванню цілого ряду заходів спільно із владою та легальна можливість використання міського бюджету для підтримки волонтерів”.

410327987_744352097733392_8862293601065789281_n

На Форумі розвитку громадянського суспільства “ЩО ДАСТЬ НАМ СИЛУ”

***

“Ми пишаємось двома проєктами: 1) національний навчальний інтенсив з відкриття бізнесу для ветеранок та дружин військових, який ми запустили в травні та провели вдало для 130 осіб. Зараз бачимо, як вони запускають вже власні справи та ініціативи; 2) навчання з відкриття сімейного бізнесу для родин військових та ветеранів, який ми провели спільно з ГО НОМАД ЛІВ в серпні, а учасники вже залучили додаткові 15 млн грн для свого бізнесу та наймають на роботу своїх побратимів і посестер”, — ділиться Юлія Євпак, ГО PRO Women UA.

387506976_1059386381849849_4485322790686518366_n

Групи взаємодопомоги, фото з архіву ГО PRO Women UA

***

Дар’я Касьянова, ГС “Українська мережа за права дитини”, розповідає: За рік УМПД суттєво збільшила кількість проєктів та донорів –  зараз впроваджує сім проєктів з різними донорами. Ми з членами Мережі продовжуємо працювати, заради чого і створили Громадську спілку – впровадження реформи деінституціалізації (ДІ) навіть в умовах війни. Фокусуємось на просуванні ідей та цінностей ДІ в українському суспільстві, адвокатуємо необхідність реформи на національному та міжнародному рівні.  

Мережа-за-права-дитини

З архіву ГС “Українська мережа за права дитини”

ми повертаємо українських дітей додому

Також ми повертаємо українських дітей додому – з депортації в рф або тимчасово окупованих територій, підтримуємо родини – це важливо. З початку повномасштабного вторгнення УМПД з партнерами допомогла повернутися на територію вільної України 135 дітям. Це дуже складно, адже кожний випадок унікальний. 

Окрім цього, на міжнародних заходах ми продовжуємо розповідати про злочини депортації дітей та інші порушення прав дитини. Я виступала з доповіддю на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи, де обговорювали проблему повернення депортованих та незаконно переміщених українських дітей. Також УМПД долучились до подання списку порушень окупантами Конвенції ООН про права дитини, які будуть розглядати на засіданні відповідного комітету ООН у 2024-му році”. 

***

“Для мене немає відчуття 2023-го року, а є відчуття, що продовжується 2022-й рік, — зізнається Жанна Соловйова, Фонд громади Житомира. — Наш Фонд громади Житомира у перший же день повномасштабної війни розпочав підготовку фандрейзингової кампанії, спрямовану на підтримку та захист рідного Житомира. За понад 1,5 року спільними зусиллями було залучено понад 21 млн грн від фізичних та юридичних осіб із різних куточків світу це кошти на підтримку військових ЗСУ, прикордонників, рятувальників тощо та постраждалих від війни, а також кошти на потреби цивільних: облаштування житла для ВПО, надання підтримки постраждалим від війни, надання допомоги медичним закладам, тощо.

photo_2023-12-18_21-33-02

З архіву Фонду громади Житомира

Понад 17,3 млн грн, залучених у ході фандрейзингової кампанії, спрямовано на підтримку військових (понад 80% усіх коштів кампанії), внутрішньо переміщених осіб та медичні заклади. Тільки з серпня 2022-го по серпень 2023-го року Фондом громади Житомира захисникам та рятувальникам передано 32 автівки, з яких: 1 пожежний автомобіль, 3 автомобілі швидкої допомоги та 28 автомобілів високої прохідності. Загальна вартість переданих автомобілів – 11 млн 193 тис. грн, з яких 13 автівок придбано на безготівкові кошти Фонду громади Житомира (5,8 млн грн), 19 – за готівку волонтерами Фонду (5,3 млн грн). За 1,5 року Фондом громади Житомира отримано та розподілено тисячі тонн гуманітарної допомоги для військових та ВПО”.

photo_2023-12-18_21-33-13

З архіву Фонду громади Житомира

***

З початком війни Фонд запровадив власну гуманітарну програму «Рятуємо разом! Херсон», — говорить Тетяна Шкодівська, Фонд громади міста Херсон “Захист”. — Програма має декілька напрямків: медицина, освіта, діти.

408758725_742532117907899_3981621389899275358_n

З архіву Фонду громади міста Херсон “Захист”

Після терористичного акту на Каховській ГЕС та як наслідок підтоплення значної частини територій Херсонщини, втрата людьми своїх осель, активізація руйнувань обстрілами російської армії інфраструктури міста і звільненого правобережжя, спрямували роботу Фонду на допомогу постраждалим людям та аварійно-рятувальним службам.

Фонд бере активну участь у відновленні інфраструктури Херсона: для перевезення важкої техніки в затоплені сільські громади, перевезення укрить, трансформаторів, гуманітарної допомоги обласному комунальному підприємству Аварійно-рятувальної служби придбано сідловий тягач FORD TRUCKS 1842T, трал GVN Trailer 1842T і причіп тентований до нього на загальну суму 8 223 752 грн.”.

407943673_7025454087514735_7371907043671951508_n

На Форумі розвитку громадянського суспільства “ЩО ДАСТЬ НАМ СИЛУ”

***

Дар’я Рибальченко, Національна мережа розвитку локальної філантропії,  також ділиться успіхами: “Наша організація дуже зросла за цей рік командою, проєктами та бюджетами. Ми працюємо над шести великими програмами: “Ресурсний Хаб” для наших Фондів громад, гуманітарний напрямок, Молодіжні банки ініціатив, підтримка жіночого соціального підприємства “Мрії в дії”, агро проєкт “Урожайний шлях” та адвокаційний напрямок. Ми пишаємось кожним проєктом та впливом, що вони всі задають. Філантропія — це кропітка системна робота, що покаже свої результати в перспективі. Тож, запитайте нас ще раз років через 5 чи 10 :)”. 

Читайте також інтерв’ю: Дар’я Рибальченко: треба домовитися про принципи — як ми бачимо нашу майбутню Україну

DSC06460

Річна конференція мережі

***

Побажання-думки-меседжі на 2024-й рік для громадського сектору

 

Дар’я Касьянова: Бажаємо всім продовжувати власну роботу у співпраці з державними структурами. Бо тільки разом ми можемо досягнути результату

Колегам бажаю здоров’я, Перемоги й миру. Розумію, що після нашої Перемоги в українців буде дуже багато роботи”.

***

Марія Горбонос: “Обʼєднання проти спільного ворога — ще не гарантія того, що наше суспільство й надалі збереже той самий рівень солідарності, при якому воно буде докладати спільних зусиль заради майбутнього. Вже зараз нам потрібна чітка візія цього майбутнього, окрім того, що воно має бути з Європою. Нам потрібні розвиток культури, сильні та ефективні державні інститути, довіра на міжособистісному та організаційному рівнях, побудована на доброчесності, а також готовність до діалогу і пошуку спільних рішень”.

***

Олена Данілова: “Найперше – це бути в ресурсі, бути відданими своїй справі, не забувати про місію, цінності організації. За час повномасштабного вторгнення громадський сектор став зрозуміліший для країни. Якщо раніше це були «незрозумілі активісти», які чогось вимагали/лобіювали/ просували/ робили, то зараз привідкрилася завіса, і люди почали розуміти, що громадський сектор — це рушій змін у країні, її фундаментальна надійність. Це водночас велика відповідальність для нас усіх, кредит довіри, який ми не можемо втратити, але можемо примножити.

По-друге, мати гаряче серце і холодний розум. Не зупинятися, але вчитися розподіляти свій час, щоб балансувати між потребами і ресурсами — внутрішніми, зовнішніми.

По-третє, берегти людей, які поруч, підтримувати їх, слідувати за цінностями, пріоритетами, які обрані і татуйовані на серці. Ставати професійними, бо маємо багато викликів і запитів. А відтак треба бути фахівцями своєї справи, постійно зростати. І нехай це буде як один з елементів діяльності, але не хаотичний, а прагматичний – певною мірою стратегічний, як ковток води під час довгого марафону, щоб бути/жити/робити/творити на своїй землі.

***

Юлія Євпак: “Процитую патріарха Любомира Гузара «Нам не можна і не треба втрачати надії на кращі часи. Замість того, аби зневіритися — беріться до роботи»”.

***

Станіслав Черногор: “Хай збуваються всі наші мрії.  росія від нас відстане і нарешті закінчиться гуманітарна робота”.

***

Святослав Сурма: Розраховуємо, що зможемо допомогти воїнам дати гідну відсіч ворогові, співпрацюючи та діючи спільно у громадах. Маємо важливе завдання навчитися на місцевому рівні бачити громадянське суспільство у складі громадськості, волонтерів, підприємців та місцевої влади, як єдине ціле, тоді ми всі спільно зможемо наближати перемогу!”.

***

Жанна Соловйова: Від початку повномасштабної війни свого розвитку набув волонтерський рух, зʼявилося багато нових громадських організацій та фондів, волонтерських ініціатив. Дуже хочеться, аби фронт організацій громадянського суспільства України зміцнився настільки, щоб міг стати додатковою силою підтримки України в її боротьбі за свободу, незалежність та безпеку“.

***

Тетяна Шкодівська: Памʼятаємо те, що нам вдалось і йдемо до своєї мети. Нам важливо зберегти себе і країну“.

***

Дар’я Рибальченко: Гадаю, що у всіх українців головне бажання одне — Перемога“. 

 ***

Олексій Кокорін: “Вочевидь буде непросто, тому дуже важливо мати можливість підтримувати один одного, піклуватися про команди, партнерів, тих, завдяки кому та заради кого ми робимо наші проєкти, бути готовими ділитися тим, що є в нас та приймати допомогу. Впораємося разом“. 

 

…………………………………………………..

Вдячні усім організаціям, зокрема представникам Національної мережі розвитку локальної філантропії, за співучасть в підгтовці цього підсумкового лонгріду.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще

Команда ГО "Креативний простір Креденц": молодь має бути дотична до відбудови

Інклюзивне мистецтво, польсько-українська співпраця та війна: історія двох організацій