Світлана Войцеховська про рівність: у нас немає явних заборон, але є традиції, стереотипи і ці «скляні стелі»

Народна депутатка України Світлана Войцеховська розповідає, що в політиці вже досить давно, зокрема, у активній політиці сучасної України із 2008 року. "Коли створили партію «Фронт змін», я стояла ...

Світлана Войцеховська 4

Громадський Простір

Народна депутатка України Світлана Войцеховська розповідає, що в політиці вже досить давно, зокрема, у активній політиці сучасної України із 2008 року. “Коли створили партію «Фронт змін», я стояла біля джерел, протягом багатьох років очолювала робочий офіс партії. Що стосується мотивації, я просто добре виконую ту роботу, яку вмію – я хороша організаторка. Я вважаю, що рівні можливості повинні забезпечуватись для всіх однаково – як для чоловіків, так і для жінок. Але, враховуючи результати виборів в Америці, цього не скажеш – все-таки існує ще в світі ця «скляна стеля» для жінок, яка не пускає – стереотипи сильні скрізь”, – розповідає Громадському Простору пані Світлана.

Світлана Войцеховська 3

Як членкиня Регламентного комітету, наразі вона активно домагається, щоб були ухвалені зміни до Закону «Про Регламент Верховної Ради України», де будуть прописані рівні права і можливості  – при формуванні комітетів, парламентських груп, призначенні керівників комітетів та їхніх заступників.

С.В-1024x692

Десять комітетів у Верховній Раді не мають представництва жінок взагалі

“У нас, наприклад, зараз десять комітетів у Верховній Раді не мають представництва жінок взагалі – це комітет з питань бюджету, фінансів, освіти, транспорту, де немає жодної жінки. Ці комітети потребують присутності жінок, але їх там немає. Наприклад, коли парламентські групи їдуть за кордон, то вони також часто не мають у складі жодної жінки. Хіба в нас немає жінок? Або, наприклад, в якомусь комітеті є п’ять чи шість жінок, але в керівництві одні чоловіки, тобто голова та два заступники – чоловіки. Щоб внести відповідні зміни в Регламент я працюю вже півроку, поки що не дуже вдається, але я й надалі наполегливо над цим працюю”.

Громадський Простір:  МФО «Рівні можливості» працювало над законопроектом про ратифікацію Стамбульської конвенції (яку 17 листопада ВР так і не ратифікувала, відправивши на доопрацювання – авт.), прокоментуйте? 

Стамбульська конвенція – це одна із конвенцій, яку ми зобов’язані  ратифікувати

Світлана: Стамбульською конвенцією та питаннями запобігання насильству в МФО «Рівні можливості» займається Ірина Луценко. Це її питання і вона надзвичайно багато за цей рік зробила, щоб Стамбульську конвенцію таки внесли на розгляд. Я знаю, що буквально місяць тому ще була нарада в Мінсоцполітики, ці зміни йшли дуже складно. Але Стамбульська конвенція – це одна із конвенцій, яку ми зобов’язані  ратифікувати, це одна з вимог вступу до Європейського Союзу. Є декілька кроків, які ми маємо пройти обов’язково, це надзвичайно важливо. Якщо ми ратифікуємо її до кінця року – це буде велика перемога, тому що ми вже більше року до цього йдемо.

Громадський Простір: Я знаю, що нещодавно відбулось обговорення гендерно-правової експертизи законопроектів. Що це за експертиза, як вона проходить?

Світлана: Є вимоги закону про обов’язковість проведення гендерно-правової експертизи. Наразі Постановою Кабінету Міністрів на виконання закону визначено, що цим повинно займатись Міністерство юстиції. Воно цим займається, але аналізує тільки ті законопроекти, які обирає самостійно, ті, що вже прийняті, які вже діють в Україні. Має бути цілий відділ, який проводить експертизу, а там, на жаль, працює одна чи двоє осіб, тому, звичайно, вони можуть проаналізувати лише декілька законів на рік. Пам’ятаєте, у нас на початку позаминулого скликання однією з вимог було те, щоб усі законопроекти, які подаються народними депутатами чи урядовими організаціями, проходили аналіз на дотримання законодавства Європейського Союзу? Так само ми вимагаємо, щоб законопроекти проходили аналіз на виконання Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». На жаль, на сьогоднішній день у Верховній Раді це не робиться. І у нас немає обов’язкової вимоги щодо цього – це теж питання до нашого Регламенту.

У мене було декілька зустрічей з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, я написала йому багато листів про те, що це є обов’язковим, ми мусимо це робити. На жаль, у нас то коштів на це не вистачає, то кошторис не такий, то немає спеціалістів… Але ми працюємо над цим, і так просто це не полишимо.

Це питання ми підіймали також, коли працювала Місія Європейського Парламенту під головуванням Пета Кокса, на конференції «Діалогів Жана Моне» щодо реформування Верховної Ради.

Першого дня, коли я активно ставила питання експертизи, Пет  Кокс не реагував, на другий день він вже опускав голову, а на третій сказав: «Запишіть, будь ласка, це в підсумковий протокол, щоб вона (тобто я) від мене відчепилась» (посміхається – авт.),  і вони написали, що Верховна Рада має проводити гендерну експертизу законопроектів.

в десяти законопроектах були виявлені порушення прав навіть не тільки жінок, а й чоловіків

Ми попросили USAID, щоб вони зробили експеримент і проаналізували хоча б за місяць ті законопроекти, які подаються народними депутатами, на виконання Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Вони проаналізували більше 100 законопроектів. Над цим працювало кілька дівчат, котрі читали та аналізували законопроекти, які подають народні депутати. Хочу зазначити, що в десяти законопроектах були виявлені порушення прав навіть не тільки жінок, а й чоловіків.

Світлана Войцеховська 5

На перший погляд здається, що гендерно-правова експертиза є однією з «феміністських забаганок»  – це не так. Права чоловіків так само порушуються, як і права жінок, просто на це ніхто не звертає увагу.

Наприклад, при бюджетуванні: ми говоримо, що у спортивні школи ходять і хлопчики, і дівчатка. Однак, є силова гімнастика, на яку не всі дівчатка можуть піти, значить мають виділятись кошти також, умовно, і на художню гімнастику. Тобто місцеві бюджети мають відповідати принципам гендерно орієнтованого бюджетування, враховувати ці напрямки.

Далі: у нас є програма протидії захворюванню на туберкульоз. Ніхто не говорить про те, що чоловіки від туберкульозу вмирають частіше, ніж жінки, а у нас ніколи не було програми, розрахованої на пропаганду саме серед чоловіків. Також за всю історію незалежності України ніколи не було програми зі збереження репродуктивного здоров’я чоловіків. Ми завжди піклуємось про репродуктивне здоров’я жінок, але ніхто не говорить, що й чоловіків потрібно також берегти.

Щодо законопроектів, які були проаналізовані USAID, є такі цікаві речі. Наприклад, із законопроекту «Про загальну середню освіту» щодо обов’язків педагогічних працівників:  не допускається відправляти у відрядження без згоди жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю… А якщо у чоловіка аналогічна ситуація? Це повинно бути прописано, тому що «за замовчуванням» закони не працюють.

Вже давнішня історія про звання «Мати-героїня»: а скільки у нас чоловіків-одинаків, які виховують багатьох дітей, в яких немає ніяких додаткових преференцій? Ми хочемо також внести зміни до закону, які б допомагали чоловікам, котрі виховують багато дітей, – я не думаю, що зараз, з огляду на політичну ситуацію, пройде запровадження звання «Батько-герой»,  але можливі такі варіанти: якщо ти сам виховуєш більше 5 дітей, повинна йти надбавка до пенсії за вислугу років, якщо ти витрачаєш цей час на виховання, так само як жінкам це зараховується до робочого стажу. Ми подумаємо, які ще пільги можна запропонувати.

Світлана Войцеховська1

Ви знаєте, що жінку у нас в Україні можна нагородити лише одним орденом  – «Орденом княгині Ольги»! Вона, може, хоч десять заслуговує, але її не можуть нагородити, тому що є обмеження.

Ще один законопроект був поданий щодо змін до Регламенту «Про функціонування служби парламентського пристава»: «Служба парламентських приставів Верховної Ради комплектується працівниками зростом від 190 сантиметрів», – це повна дискримінація як жінок, так і чоловіків.

Є багато цікавих нюансів. Тому після засідання робочої групи ми підготували лист до Міністра юстиції Павла Петренка, щоб вони, по-перше, доукомплектували відділ, який повинен цим займатись, по-друге, ми просимо включити до плану Міністерства юстиції збільшення переліку законів, які направлятимуться на перевірку з  гендерного питання, зокрема тих, що стосуються трудового законодавства. Ми також будемо працювати з Андрієм Парубієм, щоб в департаменті, який аналізує законопроекти, або при комітеті були такі люди, які могли б перевіряти законопроекти,  і щоб це було обов’язковим, так як і перевірка на дотримання законодавства Європейського Союзу.

Світлана Войцеховська 2

Громадський Простір: Розкажіть, будь ласка, про групу «Гендерно-сенситивний парламент»: що це за група, чим вона займається, хто туди входить?

Світлана: Ця група займається, в першу чергу, впровадженням обов’язкового аналізу з гендерного питання всього законодавства, внесенням змін до Регламенту, про які я говорила, та питанням квотування – збільшення політичної участі жінок. Зараз у нас діють квоти на рівні 30% на виборах до місцевих рад, цей показник хочуть збільшити до 40% – і внести зміни в Закон «Про місцеві вибори», щоб квотування було обов’язковим при формуванні списків політичних партій. Я також є членкинею цієї групи, а головую я в групі «Гендерна просвіта».

Громадський Простір: Цікаво було б почути про роботу в цьому напрямку. 

Звідки всі наші стереотипи? Вони з дому та з освіти.

Світлана: Звідки всі наші стереотипи? Вони з дому та з освіти. Якщо проаналізувати те, як навчають наших дітей, то всі ці стереотипи саме там і закладаються, там зароджуються. За ініціативи Міністерства освіти і науки два роки тому, коли ще був попередній Міністр, ними була напрацьована Стратегія гендерної просвіти. Це непоганий документ, але він наразі «в шухляді». Попрацювавши вже в робочій групі, ми зрозуміли, що навіть затвердження його на рівні Міністерства освіти  – це дорога в нікуди, оскільки якщо немає стратегічної політики щодо цього питання, то воно не запрацює. Не можна гендерною просвітою займатись лише в Міністерстві освіти, тому що до цього причетні всі. Наприклад, Міністерство оборони і те, чим зараз займається Марія Іонова, щодо того, що є жіночі професії, заборонені в Міністерстві оборони.

Скільки було витрачено часу, щоб були сформовані ці накази, що жінки мають служити та бути оформленими тим, ким вони служать, а не «кухарями», як їх раніше записували. Це ж стосується і присвоєння звань та нагород, про що я вже згадувала. Міністерство соціальної політики теж не може виконувати всі ці функції, зокрема, що стосується Стамбульської конвенції. Тому все це зводиться до того, що має бути загальнодержавна стратегічна політика, яка б поширювалася далі на всі міністерства.

Уповноважений з рівних прав і можливостей в Кабінеті Міністрів має об’єднувати всі міністерства та відомства на забезпечення саме гендерної рівності

Саме тому в мене виникла ідея про те, що має бути в Кабінеті Міністрів особа, мінімум на рівні Віце-прем’єра, яка б займалась стратегічними питаннями. Деякі громадські активістки критикували мене, що ніби я таким чином хочу усунути Уповноваженого з прав людини – це не так. Уповноважений з прав людини має свої досить широкі визначені повноваження, а Уповноважений з рівних прав і можливостей в Кабінеті Міністрів має об’єднувати всі міністерства та відомства на забезпечення саме гендерної рівності. Я вдячна, що Володимир Гройсман почув нас і підтримав, розуміючи складну ситуацію з кадрами, оскільки на сьогоднішній день потрібно сформувати офіс, і щоб це були не просто статисти, які сидять та відписують листи на рівні головного спеціаліста, а щоб працювали експерти, які розуміють, де є порушення законодавства, які пройшли таке навчання.

Світлана Войцеховська 7

Громадський Простір: Вдалось?

Я дякую донорам, які погодились надати кошти та експертів, щоб сформувати цей офіс. Я сподіваюсь, що до кінця року ми зможемо це зробити. Якщо ні, то вже наступного року таки сформуємо цей офіс, який буде працювати безпосередньо з кожним міністерством, тому що кожне з них щось окремо робить, – і Міністерство освіти, і Мінсоцполітики, і Міноборони, – але все це розпадається, оскільки немає людини, яка б могла все зібрати воєдино. Директор Департаменту Мінсоцполітики не може зателефонувати Міністру оборони і, наприклад, сказати: «Видайте жінкам жіночі чоботи, а не чоловічі, тому що це не відповідає вимогам», – всі ці речі повинні бути врегульовані на державному рівні.

Так само і гендерна просвіта. Це ж все йде знизу: дитячий садок, підручники, які в нас пишуть… Ви знаєте, що в дитячій програмі дошкільного виховання написано: «Чим відрізняється чоловік від жінки? – Тим, що чоловік голиться, а жінка – ні».

Ось такі стереотипи працюють. Або ця скандальна ситуація із факультативним курсом сімейного виховання, де у посібнику було написано, що жінка має сидіти вдома, мити раму, слухати покірно чоловіка, а на роботу йти лише, якщо вона збагачує її духовне життя – якось так.

У школах у нас абсолютно жіноче виховання – це ж також впливає на психологічний стан хлопчиків. Наприклад, в школі завжди дівчаток вчать вишивати та готувати, а хлопчиків майструвати якийсь табурет. Потім хлопчик виростає, йде від мами і виявляється, що він абсолютно не готовий до життя, тому що не кожна мама вчить сина готувати та прибирати. І це не лише тому, що в нього відповідних навичок немає, а тому що він до цього не підготовлений, бо не був зобов’язаний дбати про себе. А якщо він не був зобов’язаний дбати про себе, значить і не зобов’язаний дбати про сім’ю…

Коли ми зараз почали думати, як формувати офіс Уповноваженого, виявилось, що у нас брак кваліфікованих спеціалістів, тому що у нас цьому ніхто не вчить, немає такої спеціальності в Україні, яка б готувала таких фахівців. Читаючи законопроект, ти ж не можеш так просто зрозуміти, чи відповідає це гендерному законодавству, чи ні, цьому потрібно навчитись. У нас ця спеціальність не пріоритетна. Навіть, якщо ти хочеш пройти магістерську програму, то в нас їх немає. Якщо ти вчишся в Києві, то маєш їхати в Кривий Ріг чи Запоріжжя, тому що там є активістки, які домоглись відкриття курсу, де можна отримати цю спеціальність.

Тому ми в Міністерстві освіти на початку грудня будемо проводити великий круглий стіл серед представників усіх вузів України, громадських активістів, освітян, де будемо обговорювати: чи потрібна ця спеціальність, якщо потрібна, то що ми повинні зробити і на базі чого – на базі психологічної чи юридичної освіти, які спеціалісти це мають бути, що для цього потрібно. Це така рутинна робота, але вона важлива.

Я не сподіваюсь, що результат буде завтра чи післязавтра, однак, це не просто філософські думки, бо якщо є ці гендерні перекоси, то вони працюють буфером в економіці, в освіті, в сімейних стосунках, а ми не ставимось до цих речей серйозно.

Наприклад, якщо залишаються тільки жінки в області, а чоловіки всі виїхали або працюють на металургійних заводах і помирають в 58 років – це ж, звичайно, впливає на економіку цієї області. Так само, я вже говорила про репродуктивне здоров’я: чому в Україні стільки  інститутів, які займаються штучним заплідненням – це ж не просто так і не тому, що в нас законом це дозволено, а в Європі ні, а тому що в цьому є необхідність, бо про здоров’я чоловіків також треба дбати. І таких прикладів багато.

Світлана Войцеховська 6

Громадський Простір: Чи у Вас багато однодумців у Парламенті?

Світлана: Наразі до МФО «Рівні можливості» входять депутати не тільки жінки, а й чоловіки. Це складний шлях, але хтось же мусить це робити. Я вважаю, чим складніше завдання, тим цікавіше працювати. Якщо ти досягаєш хоч і маленького результату, то для себе розумієш, що ти хоч щось зробив. Але цей шлях дуже довгий.

Громадський Простір: Наостанок, оцініть, будь ласка, дотримання принципів гендерної рівності в Україні, і, можливо, Ваші думки, побажання щодо того, як це зрушити в кращий бік.

Світлана: Ви знаєте, якщо брати до уваги законодавчу базу, то у нас одна з кращих законодавчих баз. Але, як і в будь-якому суспільстві – не лише у нас, а й в Польщі, Франції, Чехії – проблеми є. Єдине, за кордоном в цьому питанні дуже допомагає громадянське суспільство, воно дуже активне. Пам’ятаю: в 2015 році я була у Варшаві на Європейському жіночому форумі, де було 4-5 тисяч жінок. Тоді ще тільки починали говорити про закон щодо заборони абортів, його ще нікуди не подали – у них в Уряді є Уповноважений з рівних прав і можливостей – так от, ці 5 тисяч учасниць так його освистали, настільки активно висловлювали свою позицію, і результатом, я вважаю, стало те, що цей закон таки не пройшов в Сеймі. Також надзвичайно активні як чоловіки, так і жінки у Франції, де жорстко контролюється порушення рівних прав та можливостей.

у нас немає явних заборон, але є традиції, стереотипи і ці «скляні стелі»

У нас, на мою думку, це виконується відсотків на 30, не більше. У нас немає явних заборон, але є традиції, стереотипи і ці «скляні стелі», які ти дуже рідко можеш пробити. Але в нас є, в принципі, і позитивні приклади. Незважаючи на все, у нас дуже багато активних жінок, які залишились в країні.

Скільки потрібно часу для зміни ситуації? Є офіційне дослідження, згідно з яким, для того, щоб побороти гендерний дисбаланс у світі, потрібно 170 років. Я сподіваюсь, що ми трошки швидше пройдемо цей шлях.

Громадський Простір: Так, зокрема, завдяки Вам. Дуже дякую за розмову!

______________________________

Минулого тижня Громадський Простір розповідав про “Народження СМС-благодійності як успішний кейс взаємодії третього сектору та депутатського корпусу”, де цей новий для України інструмент коментувала одна із авторок  законопроекту №2297,  народна депутатка, співголова у МФО “Рівні можливості” Світлана Войцеховська. 

Підготували Любов Єремічева, Ірина Гузій
Фото із архіву Світлани Войцеховської


Тематика публікації:                

Останні публікації цього розділу:

Марина Говорухіна: ефективна комунікація наближає нас до перемоги

Марія Келій: команда "СТАНу" розробила план дій на випадок трьох сценаріїв війни

Що потрібно знати активістам і волонтерам у контексті захисту персональних даних

Вікторія Солоніцина: дбайте про себе, щоб мати змогу піклуватися про інших

Українська Волонтерська Служба: кожна наша дія важлива, вона наближає нас до перемоги

Карл-Отто Центел: рівень організації громадянського суспільства в Україні вражає